Справа 22ц- 160 2008 р. Головуючий 1 інстанції -
Категорія - примусове виконання Арбатова К.В.
зобов'язання Доповідач- Кірсанова Л.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2008 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Карімової Л.В.
суддів - Кірсанової Л.І. Зазулинської Т.П.
при секретарі - Черепаха С. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою директора ТОВ „Макрокап Девеломент Україна" ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 листопада 2007 року по справі за ОСОБА_2 до ТОВ „Макрокап Девеломент Україна" Дзержинської районної ради м. Харкова про примусове виконання обов'язку в натурі та відшкодування моральних збитків, -
встановила:
В листопаді 2007 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Зазначав, що 20.10.2003 року між ним та відповідачем укладено договір про участь в будівництві 4-х кімнатної квартири в будинку за адресою АДРЕСА_1.
Відповідач зобов'язався закінчити будівництво в 4 кварталі 2005 року. На сьогодні вказаний будинок зданий до експлуатації, однак відповідач ухиляється від зобов'язання щодо передачі йому квартири у власність. Також між ним та відповідачем була підписана додаткова угода про те, що він збільшить грошовий вклад на 5 тис. гривень, а відповідач після закінчення будівництва на протязі трьох місяців після вводу в експлуатацію будинку передасть в його власність паркувальне місце для автомобіля №93 в автогаражі, яке розташоване в підвальному приміщенні вказаного будинку.
Навесні 2007 року йому стало відомо, що відповідач передав права на вказану квартиру та зазначене паркувальне місце для автомобіля третім особам. Про це його не повідомили та договір з ним не розірвано.
Ним внесено в рахунок інвестиційної коштовності квартири 30.12.03 р. 50500 грн. та 23000 грн. 20.10.2004 року він вніс 5000 грн. за паркувальне місце для автомобілю. Тобто він виконав умови договору.
Відповідач умови договору не виконав та не передав йому до сьогоднішнього часу квартиру та паркувальне місце у власність. Тому вважає, що цими діями відповідача йому завдана моральна шкода, яку оцінює в 70000 грн.
Просить зобов'язати відповідача передати у власність йому 4- х кімнатну квартиру площею 146 кв. м. , розташовану за адресою АДРЕСА_1.
Передати у власність паркувальне місце для автомобіля №93 в автогаражі, розташованому в підвальному приміщенні АДРЕСА_1.
Також просив стягнути з відповідача на користь держави штраф 74060 грн. а на його користь моральну шкоду в сумі 70000 грн. та пеню в розмірі 3- х відсотків вартості роботи за кожний день прострочення до моменту передачі квартири в його власність.
З метою забезпечення позову просив заборонити Дзержинській райраді видавати правовстановчі документи на будь - які приміщення в будинку, розташованому в АДРЕСА_1. Заборонити Дзержинській райраді видавати правовстановчі документи на будь - яке паркувальне місце для автомобілів в автогаражі, розташованому у вказаному будинку. Накласти заборону на відчуження майна, що належить ТОВ „ Макрокап Девелопмент Україна".
2
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 листопада 2007 року заборонено Дзержинській районній раді м. Харкова видавати правовстановчі документи на будь-які приміщення в будинку а також на паркувальне місце для автомобілів в автогаражі, розташованому в підвальному приміщенні по АДРЕСА_1.
В апеляційній скарзі ТОВ «Макрокап Девелопмен Україна», посилаючись на необґрунтованість, незаконність ухвали, порушення норм процесуального права, просить ухвалу скасувати. Зазначає, що позивач невмотивовано в позовній заяві просив вжити заходи забезпечення позову, не з'ясував данні про особу відповідача, не врахував, що компанія має можливість відповідати за своїми зобов'язаннями в будь-який час. Також не зазначено яким чином та чому невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення. Наголошує, що вжиті судом заходи призведуть до негативних наслідків і, перш за все, постраждають інші особи, які теж склали угоди про участь у будівництві та вклали свої гроші у будівництво. Позивач не має прав на всі приміщення в будинку. Суд не з'ясував обсяг позовних вимог та відповідність виду забезпечення позову цим вимогам. Крім того, копія ухвали відповідачу не направлялась.
Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, судова колегія знаходить, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову та забезпечуючи позов шляхом заборони Дзержинській райраді м. Харкова видавати правовстановчі документи на будь-які приміщення в будинку, а також на паркувальне місце для автомобілів в автогаражі, розташованому в АДРЕСА_1 до видачі таких документівОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до вимог ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням заборони на проведення певних дій.
Між тим, судова колегія не може погодитися з таким висновком, оскільки вказане питання вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходів забезпечення позову.
У заяві про забезпечення позову повинні бути зазначені причини, у зв'язку з якими необхідно забезпечити позов.
На порушення вимог вказаного закону позивач не зазначив підстави для забезпечення позову, не зазначив причини, у зв"язку з якими потрібно забезпечити позов . Не зазначено це суддею і в ухвалі про забезпечення позову. Крім того, в ухвалі не вказано яким чином невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
За таких обставин судова колегія знаходить, суд першої інстанції на порушення вимог п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.06р. № 9 «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» та ст. 151 ЦПК України не врахував, що позивач не надав суду доказів на підтвердження своїх вимог та не пересвідчився, що дійсно існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
Крім того, з апеляційної скарги та пояснень представника апелянта вбачається, що компанія має можливість відповідати за своїми зобов'язаннями в будь-який час та вжиті заходи перешкоджають господарській діяльності товариства.
Між тим, відповідно до п. 4 вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України вжиті судом заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи.
Також при вирішенні цього питання районним судом не взяті до уваги інтереси інших осіб, права яких порушені внаслідок заборони Дзержинській райраді м. Харкова видавати правовстановчі документи на будь-які приміщення в будинку та паркувальне місце в авто гаражі.
3
В зв'язку з наведеним судова колегія знаходить, що суд першої інстанції вирішив вказане питання з порушенням процесуального права, скасовує ухвалу суду першої інстанції та відмовляєОСОБА_2 в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п.2 ч.2 ст. 307, п. 2 ст. 312 , 313-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу директора ТОВ „Макрокап Девелопмент Україна" задовольнити.
Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 листопада 2007 року скасувати. ВідмовитиОСОБА_2 в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню по справі.