УКРАЇНА

Справа № 421/1906/14-а

Провадження № 2-а/421/96/2014

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2014 року Первомайський міський суд Луганської області у складі :

головуючого судді Овчаренко О.Л.,

при секретарі Басовій Н.М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Первомайську Луганської області про скасування рішення про відмову в призначенні пенсії, зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що він, маючи право на призначення пенсії, 03.12.2013 року звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», однак, в призначенні пенсії йому було відмовлено. Відмова була викладена відповідачем у рішенні від 28.02.2014 року № 1501005, де відповідач зазначив, що «його загальний стаж на 03.12.2013 р. складає: 24 роки 03 міс. 04 дн., з них пільгового стажу за ст. 14 - 20: 15 років 06 міс. 24 дн., за ст. 14 - 25: 3 роки 06 міс. 21 дн. Право на призначення пенсії за ч. 1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» він набуде при наявності пільгового стажу не менше 25 років безпосередньої зайнятості повний робочий день на підземних роботах».

Після отримання рішення він звернувся до відповідача за роз'ясненням, який саме стаж йому врахований до пільгового стажу, а який не врахований. Після чого отримав розрахунок стажу, з якого стало зрозуміло, що йому не врахована військова служба у Радянській армії з 21.06.1990 року по 25.06.1992 р., а також період навчання у СПТУ з 12.02.1990 р. по 26.04.1990 р. та з 01.06.1990 по 20.06.1990 р.

З цим твердженням відповідача він не згоден, вважає, що його стаж дає право на призначення пенсії згідно вимог ст. 14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення».

Він навчався у СПТУ № 83 за професією «електрослюсар підземний» в період з 10.02.1990 року по 17.07.1990 року. Під час навчання проходив практику на шахті «Радуга» ПО «Первомайськвугілля» з 27.04.1990 р. по 15.06.1990 р. у якості учня електрослюсаря підземного з повним робочим днем під землею. Він був звільнений із шахти та відрахований з СПТУ в зв'язку з призивом до Радянської армії, де перебував в період з 21.06.1990 року по 25.06.1992 р. Після військової служби у Радянській армії він був прийнятий до шахти «Радуга» ПО «Первомайськвугілля» 10.09.1992 року в якості учня гірничого робітника підземного з повним робочим днем під землею.

Вважає, що правовідносини, які склались на момент призову на службу до армії та навчання у СПТУ повинні регулюватися також і законодавством колишнього СРСР, яке передбачає зарахування періоду проходження військової служби та навчання у ПТУ до різних видів стажу і соціальних виплат.

Висновки відповідача, що якщо він навчався не за тією професією, за якою пішов працювати, то до пільгового обчислення не повинно враховуватися ні служба в армії, ні такий період навчання є безпідставними. Просить суд скасувати рішення УПФУ в м.Первомайську Луганської області № 1501005 від 28.02.2014 р. про відмову в призначенні йому пенсії згідно з ч.1 ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобов'язати УПФУ в м.Первомайську Луганської області зарахувати йому час його навчання в СПТУ № 83 з 12.02.1990 р. по 24.04.1990 р. та з 01.06.1990 р. по 20.06.1990 р. до пільгового підземного стажу за списком № 1 його роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ч.1 ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобов'язати УПФУ в м.Первомайську Луганської області зарахувати йому час проходження служби в Радянській армії з 21.06.1990 р. по 25.06.1992 р. до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ч.1 ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобов'язати УПФУ в м.Первомайську Луганської області призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах згідно з ч.1 ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дня подачі заяви про призначення пенсії, тобто 03 грудня 2013 р. та виплатити недоплачені суми з часу призначення пенсії.

Позивач ОСОБА_1 та його представник в судове засідання не з'явились, представник позивача надав заяву про розгляд справи за його відсутності, підтримку позовних вимог.

Відповідач надав письмові заперечення на позов з посиланням на те, що 03.12.2013 р. ОСОБА_1 звернувся із заявою та необхідними документами про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Рішенням комісії з призначення пенсії від 28.02.2014 р. йому було відмовлено в призначені пенсії згідно ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з наступних підстав.

Пунктом 2 розділу 15 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що призначення пенсій за віком на пільгових умовах здійснюється за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, ..., - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.

Загальний стаж заявника складає 24 роки 3 місяці 4 дні, з якого стаж за статтею 14 (20 років) - 15 років 6 місяців 24 дні, за статтею 14 (25 років) - 3 роки 06 місяців 21 день. Оскільки стажу роботи на провідних професіях у позивача більше, ніж 10 років, за кожний повний рік таких робіт йому додатково зараховується по 3 місяці до стажу роботи на підземних гірничих роботах по видобутку вугілля. Тому його загальний пільговий підземний стаж складає 22 роки 10 місяців 15 днів при необхідних 25 років безпосередньої зайнятості повний робочий день на підземних роботах .

До пільгового підземного стажу не зараховано період навчання в професійно-технічному навчальному закладі з 12.02.1990р. по 26.04.1990р., з 01.06.1990р. по 20.06.1990р. та період проходження строкової військової служби з 21.06.1990 р. по 25.06.1992р. (всього 2 роки 3 місяці 10 днів) з наступних підстав.

Відповідно до статті 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» ( № 103/98 від 10.02.1998 р. ) час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Згідно атестату № НОМЕР_1 рішенням кваліфікаційної комісії від 17.07.1990 р. ОСОБА_1 присвоєна кваліфікація « електрослюсар підземний » III розряду. Також в довідці № 60 від 14.02.2013р. Золотівського професійного ліцею ОСОБА_1 навчався за професією « електрослюсар підземний ».

Проте, відповідно до дублікату трудової книжки та пільгової довідки ДП «Первомайськвугілля» № 04 від 03.01.2012р. ОСОБА_1 був прийнятий на шахту «Райдуга» з 10.09.1992р. у якості учня гірничого робітника підземного з повним робочим днем під землею, тобто позивач почав працювати не за набутою в училищі професією, як те вимагає законодавство для зарахування до пільгового стажу, а за іншою, що унеможливило зарахувати весь період навчання до пільгового підземного стажу.

З цих підстав позивач не законно вимагає зобов'язати УПФУ в м. Первомайську зарахувати до пільгового стажу час навчання з. 12.02.1990р. по 26.04.1990р., з 01.06.1990р. по 20.06.1990р.

Час проходження служби в Радянській армії з 21.06.1990 р. по 25.06.1992р.. також неможливо зарахувати до його роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно ст.. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з наступних підстав.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (№ 2011 від 20.12.1991р.) час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Однак, на момент призиву на строкову військову службу (20.06.1990 р.) ОСОБА_1 навчався у професійно-технічному училищі за фахом «електрослюсар підземний», яка не передбачає право на пенсію на пільгових умовах, так як позивач почав працювати не за набутою в училищі професією.

Тобто, якщо б ОСОБА_1 навчався в ПТУ № 83 за професією «гірничий робітник підземний», то період служби в Радянській армії можливо було б зарахувати до пільгового підземного стажу, так як після навчання він був прийнятий на шахту саме за цією професією. Або навпаки, якщо б ОСОБА_1 після служби в армії працевлаштувався за професією «електрослюсар підземний», то період служби в Радянській армії і період навчання в ПТУ № 83 можливо було б зарахувати до пільгового підземного стажу, так як після навчання він був прийнятий на шахту саме за набутою професією.

Посилання позивача на раніше діючі норми Положення про порядок призначення і виплати державної пенсії, затверджене Постановою КМ УРСР від 03.08.1972 р. не заслуговує на увагу, так як правовідносини («подія») -це настання права на призначення пенсії і виникло воно в період дії Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 р., тому застосувати раніше діюче законодавство незаконно.

Не зараховуючи до пільгового підземного стажу вищевказаний період, УПФУ в м. Первомайську керувалось діючим законодавством, у відповідності до законів України.

Посилання позивача на ст. 46 Конституції України також не заслуговує на увагу. Так цією статтею передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. В даному випадку позивач не втратив працездатність та продовжує працювати, а при набутті права на пенсію за віком на пільгових умовах йому буде призначена пенсія. Тому управління ПФУ в м. Первомайську не порушує статтю 46 Конституції України.

Враховуючи вищевикладене просять відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову у повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, заяви сторін, суд вважає, що справу можливо розглянути у письмовому провадженні, направивши після розгляду справи копію постанови сторонам.

Призначення та виплата пенсій регулюється Законами України «Про пенсійне забезпечення»,» «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 «Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній». Правовідносини, які склались на момент навчання позивача в училищі та служби в армії, також повинні регулюватися законодавством колишнього СРСР, яке передбачає зарахування періоду проходження військової служби та періоду навчання у професійно-технічному закладі до різних видів трудового стажу і соціальних виплат. Зокрема, Законом СРСР від 12 липня 1967 року № 1950-VII «Про загальний військовий обов'язок» і Положенням про пільги для військовослужбовців, військовозобов'язаних, осіб, звільнених з військової служби у відставку, та їх сімей, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 17 лютого 1981 року № 193, було передбачено зарахування часу перебування громадян на дійсній військовій службі у Збройних Силах СРСР до загального трудового стажу, безперервного трудового стажу та стажу роботи за спеціальністю. У частині 1 статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» зазначено, що час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що закони і нормативно-правові акти України, які регулюють пільговий порядок обчислення періоду проходження військовослужбовцями СРСР військової служби в армії для зарахування його до стажу роботи, що дає право на призначення пенсій та соціальних виплат, не є рівноцінною заміною відповідного законодавства колишнього СРСР. Тому при вирішенні конкретних спорів із питання застосування пільгового порядку обчислення періоду проходження військової служби необхідно користуватись як законами і нормативними актами України, так і законодавством колишнього СРСР.

Розглянувши надані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно довідки директора Золотівського професійного ліцею № 60 від 14.02.2013 р. ОСОБА_1 дійсно навчався в професійно-технічному училищі № 83 з 12.02.1990 р. по 29.06.1990 р. за спеціальністю "елекстрослюсар підземний " (а.с. 40).

Згідно копії атестата №8298 від 17.07.1990 р. позивач отримав професію «електрослюсар підземний». (а.с.41).

Копія трудової книжки на ім'я позивача містить наступні записи :

- з 27.04.1990 року по 15.06.1990 р. працював учнем електрослюсаря підземного з повним робочим днем під землею на шахті «Радуга» П/о «Первомайськвугілля»,

- з 21.06.1990 року по 25.06.1992 року проходив службу у лавах Радянської армії ,

- з 10.09.1992 року по 15.10.1992 р. працював учнем гірничого робітника з повним робочим днем під землею на шахті «Радуга» П/о «Первомайськвугілля»,

- з 15.10.1992 року і по день подання позову до суду працює на шахті на підземних роботах. (а.с.12-14).

Рішенням начальника УПФУ в м. Первомайську Луганської області №1501005 від 28.02.2014 р. ОСОБА_1, який звернувся до відповідача 03.12.2013 р. з відповідною заявою, було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах на підставі ч.1 ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у зв'язку з тим, що загальний стаж ОСОБА_1 на 03.12.2013 р. складає 24 р.03 м. 04 дн., з них пільгового стажу за ст. 14 - 20: 15 р. - 06 м. -24 дн., за ст. 14 - 25: 3 р. 06 м. 21 дн. Право на призначення пенсії за ч. 1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» він набуде при наявності пільгового стажу не менше 25 років безпосередньої зайнятості повний робочий день на підземних роботах». (а.с.8) З розрахунку стажу позивача, наданого УПФУ в м.Первомайську, вбачається, що до пільгового підземного стажу не зараховано період навчання в професійно-технічному навчальному закладі з 12.02.1990р. по 26.04.1990р., з 01.06.1990р. по 20.06.1990р. та період проходження строкової військової служби з 21.06.1990 р. по 25.06.1992р. (всього 2 роки 3 місяці 10 днів).

Відповідно до ст. 13 ч. 1 п. "а" Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо небезпечними і особливо важкими умовами, за списком № 1 виробництв робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, при наявності стажу на підземних роботах не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно ст.14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", право на пенсію незалежно від віку, мають робітники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників по Списку робіт та професій, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994р. №202, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а робітники провідних професій на цих роботах: гірники очисного вибою, прохідники, відбійники та машиністи гірничих виймальних машин, за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.

Відповідно до вимог ст.38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Стаття 8 Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачає, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх загального і безпосереднього трудового стажу, а також до стажу роботи за спеціальністю. Позивач до проходження служби у армії навчався та отримав спеціальність «електрослюсар підземний». Після служби у армії він був прийнятий на роботу у якості учня гірничого робітника підземного з повним робочим днем під землею.

Згідно постанови Ради міністрів СССР № 1173 від 22.08.1956 року "Про затвердження списків підприємств, цехів, професій та посад, робота яка дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах" до підземних робіт відносяться всі робочі, інженерно-технічні робітники та службовці, зайняті повний робочий день на підземних роботах по видобутку вугілля, а також всі робітники, зайняті повний робочий день під землею на обслуговуванні вказаних вище робітників та службовців підземних. Таким чином, суд вважає, що і навчання за спеціальністю електрослюсар підземний, і робота учнем гірничого робітника відносяться до підземних робіт, тобто до професії гірник за набутою спеціальністю позивача.

З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-4, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсії. Абзацом другим преамбули цього Закону передбачено, що зміна норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Частиною 3 статті 4 цього Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначається виключно законами про пенсійне забезпечення. Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначається статтею 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

З 1 січня 2006 року вступив в дію Порядок зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, періодів проходження строкової військової служби, навчання та перебування на виборних посадах. Відповідно до п. п. 1, 2 Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, часу проходження строкової військової служби» внесені зміни в абзац другий п.1 ст. 8 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців», який доповнений двома реченнями «Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі». Також право на стаж за спеціальністю у разі навчання у професійно-технічному закладі закріплено як державна гарантія у нормах ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту». Статтею 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначається право на пільгове пенсійне забезпечення особам, які мають на день набуття чинності цього Закону (на 1 січня 1992 року) стаж на роботах, що давали право на пенсію на пільгових умовах.

Статтею 100 Закону України „Про пенсійне забезпечення" визначається право на пільгове пенсійне забезпечення особам, які мають на день набуття чинності цього Закону (на 1 січня 1992 року) стаж на роботах, що давали право на пенсію на пільгових умовах.

Також згідно наданих до адміністративного позову документів встановлено, що час навчання позивача в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження ним строкової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не перевищують наявного у нього "підземного" стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.

В даному випадку служба в лавах армії зараховується до стажу роботи за умови, якщо на момент призову особа повинна навчатись за фахом у професійно-технічному навчальному закладі. Позивач на період до призову до армії навчався у відповідному навчальному закладі за професією, що дає право на пільгове призначення пенсії. Крім того, посилання відповідача на те, що якщо позивач навчався не за тією професією, за якою пішов працювати, то до пільгового обчислення не повинні враховуватись ні служба в армії, ні такий період навчання, є безпідставним та такими, що суперечать змісту наведених вище правових норм, що регулюють спірні правовідносини.

Таким чином, з урахуванням наведеного вище суд дійшов висновку, що відповідачем неправомірно не зарахований час навчання у професійно-технічному училищі та період строкової військової служби до пільгового стажу позивача.

Згідно з частиною 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи забов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про скасування рішення суб'єкта владних повноважень, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Позивачем документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 73,08 грн.

З урахуванням задоволення позовних вимог на користь позивача підлягають присудженню з Державного бюджету України судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 73,08 грн.

Керуючись Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Законом України "Про пенсійне забезпечення", Законом України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 88, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Первомайську Луганської області про скасування рішення про відмову в призначенні пенсії, зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах задовольнити.

Скасувати рішення Управління пенсійного фонду України в м.Первомайську Луганської області №1501005 від 28 лютого 2014 року про відмову в призначені ОСОБА_1 пенсії згідно ч.1 ст. 14 ЗУ "Про пенсійне забезпечення".

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області зарахувати ОСОБА_1 час його навчання в професійно-технічному училищі №83 з 12 лютого 1990 року по 26 квітня 1990 року та з 01 червня 1990 року по 20 червня 1990 року до пільгового підземного стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно ч.1 ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області зарахувати ОСОБА_1 час проходження служби в Радянській армії з 21 червня 1990 року по 25 червня 1992 року до пільгового стажу його роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно ч.1 ст.14 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Первомайську Луганської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за ч.1 ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з дня подачі заяви про призначення пенсії, тобто з 03 грудня 2013 року, та виплатити недоплачені суми з часу призначення пенсії.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 73 грн. 08 коп. судових витрат. Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяті днів з дня її проголошення до Донецького апеляційного адміністративного суду через Первомайський міський суд Луганської області.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.

Суддя Первомайського міського суду О.Л.Овчаренко