Провадження по справі № 2/260/334/2014
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 червня 2014 року Ленінський районний суд м. Донецька у складі:
головуючого судді Данилюк О.С.,
при секретарі Яременко Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення авансу, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення авансу, в обґрунтування своїх вимог вказавши, що 17.09.2013 року ОСОБА_2 отримала від нього 16 000 гривень авансу за майбутню купівля будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1. На підтвердження отримання відповідачем коштів ОСОБА_2 була надана відповідна розписка. Втім оскільки будинок ОСОБА_2 знаходився під забороною відчуження, він відмовився придбати його. В свою чергу ОСОБА_2 відмовляється повертати отримані кошти. У зв'язку з цим просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь аванс в сумі 16 000 грн. та судові витрати.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник за довіреністю ОСОБА_3 не з'явилися, при цьому ОСОБА_3 надав суду заяву з проханням розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, будучі належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суду не повідомила, у зв'язку з чим зі згоди представника позивача суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Так, встановлено, що 17.09.2013 року відповідач ОСОБА_2 отримала від позивача ОСОБА_1 16 000 гривень авансу за майбутню купівля будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1, про що була надана відповідна розписка (а.с. 11).
За ст. 570 ч. 2 ЦК України якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Аванс не виконує забезпечувальної функції, а виконує функцію попередньої оплати. Суттєва відмінність авансу від завдатку полягає в тому, що на аванс не покладено функцію забезпечувати взяте сторонами на себе зобов'язання незалежно від того, яка сторона відповідальна за невиконання зобов'язання, той, хто отримав аванс повинен його повернути. І якщо продавець чи підрядник отримали як аванс певну грошову суму, а договір не було виконано незалежно від того, з чиєї вини це трапилось і які обставини цьому перешкоджали, аванс у будь-якому випадку підлягає поверненню.
При цьому, сама по собі ст. 570 ЦК України, на яку посилається позивач, не встановлює правових підстав стягнення будь-якого авансового платежу.
Відповідно до ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору. Договір про наміри, якщо в ньому немає волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору, не вважається попереднім договором.
Згідно зі ст. ст. 655, 656 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір купівлі-продажу земельної ділянки, житлового будинку або іншого нерухомого майна укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Ст. 220 ч. 1 ЦК України передбачено, що у разі недодержання сторонами договору вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним.
За положеннями глави 83 розділу ІІІ книги п'ятої ЦК України, зокрема, ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути це майно.
При цьому, на зазначене положення позивач також посилався у позові, як на правову підставу задоволення його позовних вимог.
Судом встановлено, що сторони усно домовились про укладення між ними договору купівлі-продажу будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1.
На підтвердження дійсних намірів про наступне укладення договору купівлі-продажу позивач ОСОБА_1 передав, а ОСОБА_2 отримала 16 000 грн., що підтверджується зазначеною у рішенні розпискою відповідача ОСОБА_2 від 17.09.2013 р.
З позовної заяви вбачається, що оскільки документи на будинок, необхідні для оформлення договору купівлі-продажу будинку, не оформлені, то у встановленому законом порядку договір купівлі-продажу на будинок між сторонами не укладено.
Аналізуючи вище наведені у рішенні норми цивільного законодавства, суд приходить до висновку, що вищевказані правові положення з урахуванням встановлених судом обставин справи виключають наявність між сторонами оформлених у встановленому законом нотаріальному порядку попереднього договору щодо купівлі-продажу вказаного будинку та договору купівлі-продажу цього будинку. Отже, права і обов'язки сторін у спірних правовідносинах щодо грошових коштів у даному випадку мають визначатися відповідно до глави 83 розділу ІІІ книги п'ятої ЦК України, в тому числі ст. 1212 ЦК України, оскільки відповідач ОСОБА_2 зберігає передані їй позивачем в рахунок купівлі будинку кошти в розмірі 16 000 грн. без достатньої правової підстави.
У зв'язку з цим з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 необхідно стягнути грошові кошти в розмірі 16 000 гривень.
Також суд вважає, що підлягають задоволенню вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на його користь судового збору, який було сплачено позивачем у зв'язку з розглядом цієї цивільної справи у розмірі 229,41 грн., що відповідає вимогам ч. 1 ст. 88 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 60, 526, 545, 625; 1046; 1047, 1167 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення авансу, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (паспорт серії НОМЕР_2, виданий Кіровським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області 25.12.1999 року) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (і.н. НОМЕР_1) грошові кошти в розмірі - 16 000 гривень, а також витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 229,41 гривень, а всього 16 229,41 (шістнадцять тисяч двісті двадцять дев'ять) гривень 41 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк апеляційної скарги.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення постановлено у нарадчій кімнаті.
СУДДЯ: