Справа №2-19/ 2008 рік

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2008 року                                                       Совєтський районний суд

Автономної Республіки Крим

в складі:        головуючого                               - судді Авраміді Т.С.

при секретарі                              - Тріфонової СО.

за участю:      прокурора                                   - Максимової О.Ю.

третьої особи                              - ОСОБА_1

представника органу опіки та піклування

Служби у справах

дітей Совєтської РДА в АРК         - Цуркан С. Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Совєтський Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовом прокурора Совєтського району Автономної Республіки Крим на захист інтересів неповнолітньої ОСОБА_3 до ОСОБА_4,  третя особа,  яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_1,  про позбавлення батьківських прав,  стягнення аліментів та призначення опікуном ОСОБА_1,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Совєтського району АР Крим звернувся до суду з позовом на захист інтересів неповнолітньої ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав,  стягнення аліментів,  та встановлення опіки,  мотивуючи свої вимоги тим,  що відповідач ОСОБА_4  (прізвище ОСОБА_4 змінила при реєстрації шлюбу 15.11.2003 року у Московській області РФ) має неповнолітню доньку ОСОБА_3,  вихованням якої з 1998 року до 2003 року займалася ОСОБА_1 - біологічна мати батька дитини,  останнього у свідоцтві про народження було записано зі слів матері. Нетривалий час до травня 2004 року дитина проживала з матір'ю у Московській області РФ,  але у травні відповідач відправила дитину до ОСОБА_1,  де неповнолітня ОСОБА_3 проживає до теперішнього часу,  яка повністю утримує дитину та займається її вихованням.  Майже три роки відповідач не виконує своїх батьківських обов'язків: не цікавиться долею доньки,  не навіщає її,  не зв'язується по телефону,  матеріально не допомагає. На підставі викладеного просить позбавити ОСОБА_4 батьківських прав у відношенні її неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  призначити опікуном неповнолітньої ОСОБА_1,  при цьому вважаючи,  що позбавлення батьківських прав не звільняє від обов'язку утримувати дитину,  просить стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини у розмірі 1/3 частини заробітку,  але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Органом опіки та піклування Службою по справам дітей Совєтської РДА в АР Крим направлено до суду подання про призначення ОСОБА_1 опікуном малолітньої ОСОБА_3. В судовому засіданні представником органу опіки та піклування ОСОБА_2 надано до суду подання про призначення ОСОБА_1 піклувальником неповнолітньої ОСОБА_3. Подання мотивовано тим,  що мати неповнолітньої мешкає за межами України,  в житті дочки участі не приймає,  матеріально не допомагає. ОСОБА_3 знаходиться з 5 річного віку на вихованні та утриманні ОСОБА_1,  яка фізично здорова,  характеризується позитивно,  взяла на себе обов'язки за уходом онуки ОСОБА_3,  яка надала письмову згоду на призначення ОСОБА_1 її піклувальником.

В судовому засіданні прокурор Максимова О.Ю. позов на захист інтересів неповнолітньої ОСОБА_3 підтримала,  зазначив,  що мати дитини постійно мешкає в Московської області. Відповідач з травня 2005 року не підтримує родинного зв'язку з дочкою,  залишив з цього часу дитину мешкати в смт.  Совєтський у ОСОБА_1 та не забрала дитину до постійного місця

2

проживання. ОСОБА_4  у вихованні дитини участі не приймає,  матеріально дитину не підтримує. Направлена до суду заява відповідача про направлення дитини до спеціальної установи,  свідчить про те,  що мати не має наміру забрати дитину до себе та займатися її вихованням.  Дитина мешкає з ОСОБА_1,  яка піклується про дитину та ОСОБА_3 знаходиться на її утриманні. Просить призначити ОСОБА_1 піклувальником ОСОБА_3 та стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3 в розмірі 1/3 частини її доходу.

Позивач - ОСОБА_3 у судовому засіданні позов,  заявлений прокурором на захист її інтересів підтримала та зазначила,  що бажає,  щоб її мати позбавили батьківських прав щодо неї,  оскільки з 6 років мати постійно залишала ОСОБА_3 саму,  не займалася її вихованням.  З дитинства ОСОБА_3 мешкала у своєї бабусі - ОСОБА_1. Останні 4 роки мати мешкає в Росії,  де позивач один рік мешкала разом з матір'ю,  після чого мати її привезла на канікули та залишила проживати у бабусі,  пояснив,  що не бажає,  щоб вона мешкала разом з ОСОБА_4 та її чоловіком.  З 6 класу ОСОБА_3 знову навчається в школі в смт.  Совєтський. Мати з нею не спілкується та уникає зустрічей,  не цікавиться її станом здоров'я,  навчанням,  лише 4 рази висилала на дні народження грошові перекази по 50-60 доларів,  матеріально не допомагає,  просила призначити її піклувальником ОСОБА_1,  з якою вона разом мешкає та яка про неї піклується та займається її вихованням.

Відповідач - ОСОБА_4  судове засідання не з'явилася,  про час та місце розгляду сповіщено належним чином,  про що свідчить розписка про отримання відповідачем виклику до суду. Допитана 07 серпня 2007 року за дорученням Совєтського районного суду АР Крим у відповідності до умов Мінської конвенції Реутовським міським судом Московської області відповідач ОСОБА_4  заявлені позовні вимоги не визнала,  пояснив,  що матеріальну допомогу дитині надавала,  цікавилася її здоров'ям та навчанням,  так останній раз навідувала дитину у серпні 2006 року,  коли приїжджала до Криму,  постійно висилає їй гроші,  хоча й не кожного місяця,  але часто,  та також не заперечувала проти розгляду справи за її відсутності. На підставі  ст. 158 ЦПК України суд вважає за можливе провести судове засідання у відсутності відповідача.

Представник органу опіки та піклування Служби у справах дітей Совєтської РДА в АР Крим - ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримала заявлені прокурором на захист інтересів неповнолітньої ОСОБА_3 позовні вимоги,  вважаючи доцільним позбавити ОСОБА_4  батьківських прав щодо її неповнолітньої дочки ОСОБА_3,  у зв'язку з тим,  що ОСОБА_4,  ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків: не займається вихованням дочки. Просила призначити ОСОБА_1 піклувальником дитини.

Третя особа,  яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ОСОБА_1 у судовому засіданні позов прокурора підтримала у повному обсязі та просила призначити її піклувальником неповнолітньої ОСОБА_3,  у зв'язку з тим,  що мати ОСОБА_4  її вихованням та утриманням не займається,  дитина з 6 років постійно мешкала з ОСОБА_1,  оскільки мати її залишала в такому віці в будинку саму,  зловживала спиртними напоями. Коли дитина перейшла у 5 клас ОСОБА_1 просила ОСОБА_4 забрати дитину на виховання до себе,  що вона зробила,  та ОСОБА_3 проживала з матір'ю до літніх канікул,  на яких ОСОБА_4 відправила дитину до Криму та залишила у ОСОБА_1,  відмовившись забрати до свого місця проживання в Росії. За три роки після цього від ОСОБА_4 лише 4 рази були отримані грошові перекази в сумі 50-70 долларів,  на ці кошти не можливо утримувати дитину. Мати дитини дзвонить тільки з приводу пересилки грошових коштів,  долею дитини не цікавиться,  дитину забрати до свого місця проживання не бажає. ОСОБА_1 просила призначити її піклувальником ОСОБА_3,  оскільки вона займається вихованням та утриманням дитини та в змозі контролювати її поведінку.

Суд,  вислухавши пояснення осіб,  приймаючих участь у справі,  допитавши свідка,  дослідивши матеріали справи,  встановив наступне:

ОСОБА_4,  яка до реєстрації шлюбу ЗАЦСом м. Реутова Московської області мала прізвище ОСОБА_3,  про що свідчить повідомлення ВГІРФО Совєтського РВ ГУ МВС України в АР Крим від 30.01.2007 року(а.с. 7),  є матір'ю неповнолітньої дитини: ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  що підтверджується копією свідоцтва

3

про народження серії ІУ-АП №НОМЕР_1 від 06 липня 1993 року,  яке видано Совєтським райвідділом ЗАЦС Республіки Крим,  наявною в матеріалах справи(а.с20).

З матеріалів справи випливає,  що відомості про батька дитини - ОСОБА_6 у свідоцтві про народження ОСОБА_3 записані за вказівкою матері відповідно до  ст. 135 СК України,  що підтверджується наявною у матеріалах справи копією свідоцтва про народження,  а також довідкою Відділу РАЦС Совєтського районного управління юстиції АР Крим від 02.03.2007 року (а.с. 6).

Відповідно до  ст. 164 ч.1п.2 СК України мати може бути позбавлено судом батьківських прав,  якщо вона ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Судом встановлено: з шестирічного віку ОСОБА_3 проживає разом із ОСОБА_1,  яка виконує зобов'язання по її вихованню та утриманню,  мати неповнолітньої ОСОБА_4 виїхала на постійне місце проживання до м. Реутов Московської області,  де проживає до теперішнього часу. У період з 2004 року до 2005 року дитина мешкала разом з ОСОБА_4  у м.  Реутов в Росії,  однак з літку 2005 року і до теперішнього часу ОСОБА_3 проживає у ОСОБА_1 у смт.  Совєтський АР Крим.  З раннього віку дитини відповідач ОСОБА_4  вихованням та розвитком дочки не займається,  не піклується про неї та матеріально її не утримує,  уникає зустрічей з дитиною і з нею не спілкується,  таким чином ухиляється від виконання батьківських обов'язків. Зазначені обставини підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами: висновком Служби у справах неповнолітніх Совєтської РДА в АР Крим від 03.03.2007 року,  клопотанням Совєтської селищної ради АР Крим,  наданим до Служби у справах неповнолітніх,  про призначення опікуна неповнолітній ОСОБА_3 від 15.01.2007 року,  заявою ОСОБА_3 про позбавлення відповідача батьківських прав (а.с. 5, 9-14),  заявою ОСОБА_1 від 26.01.2007 року про призначення її опікуном,  довідкою,  яка видана Муніципальним навчальним закладом «Середня загальноосвітня школа №1» м.  Реутова Московської області від 29.09.2005 року,  характеристикою на ОСОБА_3,  яка видана Совєтською загальноосвітньою школою І-ПІ ступенів №1 Совєтської селищної ради АР Крим від 31.01.2008 року,  а також поясненнями позивача ОСОБА_3 третьої особи ОСОБА_1,  а також підтверджується показаннями допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_7,  яка є рідною сестрою відповідача,  та тіткою позивачки,  з яких випливає,  що з дитинства ОСОБА_3 проживала у ОСОБА_1,  яка є біологічною бабою ОСОБА_3 ОСОБА_4 дочкою не цікавилася,  її вихованням не займалася,  матеріально не утримувала,  зловживала спиртними напоями. Згодом відповідач улаштувала своє життя,  у зв'язку з чим дочку відповідача ОСОБА_3 відправили для проживання до ОСОБА_4 в Росію,  де позивач прожила не тривалий час.  В 2005 році ОСОБА_4 відправила дочку на канікули до ОСОБА_1,  де вона і залишилася проживати без документів,  які свідчили про навчання дитини в Росії. Дочку до себе ОСОБА_4 забрати відмовилася,  не виключаючи можливість направлення її до інтернату. Коли ОСОБА_4 приїжджає до Криму з дочкою не намагається зустрічатися,  а навпаки уникає з нею зустрічей,  не спілкується,  дитина їй заважає. Відповідач не бажає,  щоб ОСОБА_3 мешкала разом з нею та її чоловіком,  не бажає брати на себе відповідальність за дитину. Свідок неодноразово зверталася до ОСОБА_4 з вимогами надіслати кошти на утримання дитини,  але вона посилаючись на відсутність грошей,  дитину матеріально не утримує,  одежу,  яку надіслала відповідач дочки не можливо одягти дитині,  при цьому свідку відомо,  що відповідач працювала на ринку.

Вирішуючи питання про позбавлення батьків батьківських прав щодо їх неповнолітніх дітей,  суд повинен врахувати та об'єктивно,  повно і всебічно з'ясувати обставини справи,  зокрема ставлення батьків до дітей. В підтвердження заперечень проти позову відповідач ОСОБА_4 надала до суду відомості стосовно поведінки неповнолітньої ОСОБА_3 у період спільного проживання з матір'ю у м. Реутов Московської області та її навчання,  викладених відповідачем ОСОБА_4  у відгуку з приводу заявленого позову,  але ці обставини не підтверджують виконання відповідачем своїх батьківських обов'язків,  а свідчать про ставлення матері до дитини. При цьому суд,  аналізуючи відгук відповідача на позов та прикладені до нього документи,  доходить висновку про негативне ставлення ОСОБА_4  до своєї неповнолітньої дочки ОСОБА_3 Відповідач ОСОБА_4  в супереч вимогам  ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 року №2402-111 із наступними змінами та доповненнями,  незважаючи на гідність дитини,  повага якої є одним з головних обов'язків

4

батьків,  надає до суду повністю негативну характеристику своєї неповнолітньої дочки,  крім того,  нею зібрано документи та пояснення родичів (а.с57-58),  які звинувачують дитину у скоєнні протиправних вчинків,  вчинення яких не доведено у встановленому законом порядку.

Направлення відповідачем неповнолітньої дочки на виховання ОСОБА_1 до Криму за умови повернення до Москви у разі належної поведінки ОСОБА_3 та її виправлення,  а також письмова заява матері ОСОБА_4  (а.с. 35-41) про направлення дочки ОСОБА_3 до спеціальної школи за місцем прописки для проходження подальшого навчання,  суд розцінює як свідоме нехтування відповідачем ОСОБА_4  своїми обов'язками,  оскільки наведене свідчить про те,  що відповідач не має прагнення сприяти засвоєнню дитиною загальновизнаних норм моралі,  не проявляє інтересу до її внутрішнього світу,  та має наміри перекласти відповідальність за виховання та розвиток дитини на інших осіб,  що суперечить положенням  ст. 18 Конвенції про права дитини,  прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року (набрала чинності для України 27 вересня 1991 року),  з яких випливає,  що батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини,  найвищі інтереси є предметом їх основного піклування.

На підставі вищевикладеного,  враховуючи висновок Служби у справах дітей Совєтської РДА в АР Крим від 03 березня 2007 року,  відповідно якого ОСОБА_4  - мати ОСОБА_3 доцільно позбавити батьківських прав у відношенні дитини,  оскільки у судовому засіданні встановлено,  що відповідач ОСОБА_4 ,  маючи можливість виконувати свої обов'язки матері відносно своєї неповнолітньої дитини ОСОБА_3,  не вчиняє відповідних дій,  ухиляється від виконання обов'язків по вихованню ОСОБА_3,  а саме не проявляє про неї ніякої материнської турботи,  не займається вихованням та навчанням дитини,  та не спілкується з дитиною в обсязі,  необхідному для її нормального самоусвідомлення,  не піклується про її фізичний та духовний розвиток,  суд вважає необхідним позовні вимоги прокурора Совєтського району Автономної Республіки Крим на захист інтересів неповнолітньої ОСОБА_3 до ОСОБА_4 в частині позбавлення батьківських прав відповідача задовольнити повністю.

Розглядаючи позовні вимоги прокурора Совєтського району в частині стягнення аліментів,  суд приймає до уваги,  що згідно зі  ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття,  та враховує вимоги статті 166 ч.2 СК України,  якою передбачено,  що особа,  яка позбавлена батьківських прав,  не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. Крім того,  суд використовує надану діючим законодавством можливість вирішити питання про стягнення аліментів на дітей одночасно з позбавленням батьківських прав.

У судовому засіданні встановлено,  що ОСОБА_4  у період з 2005 року до 2007 року лише чотири рази направила грошові перекази на адресу ОСОБА_1.(а.с. 44, 45, 48, 49, 52-55),  при цьому двічі перекази направлено на день народження ОСОБА_3,  враховуючи розмір переказів та їх незначну кількість,  зазначені обставини не свідчать про виконання відповідачем ОСОБА_4  своїх батьківських обов'язків по утриманню дитини. Направлені відповідачем до суду копії прибуткових касових ордерів про грошові перекази від 24.04.2006 року та 27.11.2006 року,  на підтвердження виконання відповідачем обов'язків щодо утримання дитини,  суд не приймає до уваги,  оскільки у вказаних документах в якості отримувача зазначено ОСОБА_7(а.с. 46, 47, 50, 51),  що не може бути свідченням про те,  що призначення вказаних переказів є направлення грошей на утримання дочки ОСОБА_3 Крім того,  свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні з приводу зазначених переказів пояснила,  що дійсно два рази отримувала грошові перекази,  але вони були призначені особисто свідку та на утримання ОСОБА_3 не передавалися.

Суд не погоджується зі способом визначення аліментів у частині від заробітку (доходу) ОСОБА_4 ,  обраним прокурором,  та вважає необхідним відповідно до  ст. 184 СК України стягнути аліменти з відповідача у твердій грошовій сумі,  оскільки відповідач не має постійного заробітку,  що має значення при визначенні способу стягнення аліментів. При визначені величини аліментного платежу,  суд відповідно до положень  ст. 182 СК України,  враховує майновий стан відповідача,  відсутність у останньої постійного місця роботи та заробітку,  а також приймає до уваги матеріальне положення дитини,  яка потребує матеріальної

і.

5

допомоги,  вважає доцільним визначити розмір аліментів,  стягуваних з відповідача на користь позивача у розмірі 250 гривень щомісячно,  оскільки вказаний розмір ближче до мінімального розміру аліментного платежу,  встановленого законом,  саме такий розмір буде достатнім для утримання дитини та ОСОБА_4  в змозі його виплачувати. Розмір аліментного платежу у сумі 250 гривень відповідає майновому стану відповідача та отриманим нею доходам.  При цьому згідно зі  ст.  184 ч.2 СК України розмір аліментів,  визначений у твердий грошовій сумі,  підлягає індексації відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів справи,  неповнолітня ОСОБА_3 на день розгляду справи досягла чотирнадцятирічного віку,  якій згідно діючого законодавства,  зокрема  ст. 179 СК України,  надано право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до положень  ст.  32 ЦК України,  у зв'язку з чим суд вважає необхідним стягнути аліменти з відповідача на користь дитини - ОСОБА_3

З вищенаведених підстав позовні вимоги прокурора на захист інтересів неповнолітньої ОСОБА_3 про стягнення аліментів з ОСОБА_4  на користь ОСОБА_1 на утримання дитини у розмірі 1/3 частини заробітку відповідача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до вимог  ст.  191 ч.1СК України,  суд вважає необхідним присудити стягнення аліментів з дня пред'явлення позову до суду - 20 березня 2007 року. Згідно зі статтею 367 ч. 1 п. 1 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах місячного платежу.

При вирішенні питання про влаштування дитини,  батьки якої позбавлені батьківських прав,  суд враховує вимоги  ст. 167 СК України та вважає необхідним у відповідності до ч.4 зазначеної статті задовольнити подання органу опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Совєтської РДА в АР Крим та у порядку  ст. 60 ЦК України встановити піклування над неповнолітньою ОСОБА_3,  враховуючи на підставі  ст. 63 ЦК України бажання підопічної ОСОБА_3,  призначивши піклувальником за поданням Служби у справах дітей Совєтської РДА в АР Крим,  ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_3,  яка характеризується позитивно,  перебуває на обліку в УПФУ в Совєтському районі АР Крим та отримує пенсію за віком,  працелюбна,  спиртними напоями не зловживає,  взяла на себе зобов'язання по утриманню позивача ОСОБА_3,  та має всі необхідні умови для її утримання та виховання,  що підтверджується документально: актом №30 обстеження житлово-побутових умов ОСОБА_1,  проведеного депутатами Совєтської селищної ради АРК від 20.01.2007 року,  поданням Служби у справах неповнолітніх Совєтської РДА в АР Крим від 12.02.2008 року,  висновком Служби у справах неповнолітніх Совєтської РДА в АР Крим від 03.03.2007 року,  характеристикою на ОСОБА_1 А.П. від 22.01.2007 року,  висновком про стан здоров'я ОСОБА_1 від 10.01.2007 року,  довідкою ПФУ в Совєтському районі АР Крим від 22.01.2007 року. Крім того,  у судовому засіданні ОСОБА_1 погодилася на призначення її піклувальником ОСОБА_3.

Посилання відповідача на негативний вплив ОСОБА_1 на неповнолітню ОСОБА_3 у зв'язку з віком бабки,  яка не зможе контролювати образ життя ОСОБА_3,  а також її негативний вплив на виховання неповнолітньої внаслідок життєвого опиту по вихованню батька ОСОБА_3,  який неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності,  суд вважає неспроможними,  оскільки,  як свідчить наявна у матеріалах справи характеристика на ОСОБА_3,  яка надана класним керівником восьмого класу Совєтської СОШ №1,  де навчається ОСОБА_3,  поведінка останньої на теперішній час змінилася,  пропуски уроків без поважних причин скоротилися до мінімуму,  змінилася поведінка ОСОБА_3 у позаурочний час,  дівчина позитивно реагує на зауваження,  чуйна,  має визначений авторитет у класі,  що на думку класного керівника є заслугою баби неповнолітньої ОСОБА_1 Позитивні зміни в поведінки дитини з часу її проживання з ОСОБА_1 підтвердив також в судовому засіданні представник органу опіки та піклування ОСОБА_2,  яка тривалий час

спілкується з дитиною.

З відповідача в силу  ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір на користь держави щодо вимог немайнового характеру у розмірі 08 (вісім) гривень 50 копійок,  щодо вимог майнового характеру 51 (п'ятдесят одна) гривня.

На підставі викладеного,   ст.  ст.  164,  166 ч.2,  167,  179 ч.2,  180,  182,  184,  43-244 Сімейного кодексу України,   ст.  ст. 32,  60,  63 ЦК України,  керуючись  ст.  ст. 5,  10,  14,  57,  60,  88,  208,  209,

6

212-215,  223,  ЦПК України,  суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_4,  уродженку: с. Дмитрівка Совєтського району Кримської області,  батьківських прав щодо неповнолітньої дитини: дочки - ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженки смт. Совєтський Совєтського району Автономної Республіки Крим.

Призначити ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_3,  уродженку М. Самарканд Узбекської РСР,  піклувальником над неповнолітньою ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженкою смт. Совєтський Совєтського району Автономної Республіки Крим.

Стягнути з ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_4,  уродженки с. Дмитрівка Совєтського району Кримської області,  на користь ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженки смт. Совєтський Совєтського району Автономної Республіки Крим,  аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 250 (двісті п'ятдесят) гривень щомісячно,  починаючи з 20 березня 2007 року до досягнення дитиною повноліття.

В задоволенні іншої частини позову прокурору відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у розмірі 08 (вісім) гривень 50 копійок та у розмірі 51 (п'ятдесят одна) гривня,  а взагалі 59 (п'ятдесят дев'ять) гривень 50 копійок у місцевий бюджет Совєтського району,  а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 7 (сім) гривень 50 копійок.

Копію рішення суду після набрання ним законної сили надіслати державному органу реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини - Відділу РАЦС Совєтського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліментів у твердий грошовій сумі в розмірі 250 гривень.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку,  встановленому ч.4  ст.  295 ЦПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку,  передбаченого для подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано,  а у разі подання заяви про апеляційне оскарження після закінчення двадцятиденного строку для подання апеляційної скарги,  який вирахор подачі заяви про апеляційне оскарження.