ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.07.2014 року Справа № 904/2437/14
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Павловського П.П.-доповідача
суддів: Науменка І.М., Кузнецова В.О.
при секретарі судового засідання: Петровській А.В.
Представники сторін:
від позивача: Мельник В.В., довіреність №24-93 від 18.04.14, представник;
представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином
розглянувши апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ"
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2014 року
у справі № 904/2437/14
За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", м. Київ
до Нікопольського комунального підприємства "НІКОПОЛЬТЕПЛОЕНЕРГО", м. Нікополь
про стягнення 3 793 381,92 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2014 року (суддя Ніколенко М.О.) у справі № 904/2437/14 - позов задоволено частково.
Стягнуто з Нікопольського комунального підприємства "Нікопольтеплоенерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ " 3 482 092,21 грн. суми основного боргу, 103 734,96 грн. - пені, 65 595,03 грн. - 3% річних, 38 224,76 грн. - інфляційних втрат, судовий збір в розмірі 73 080,00 грн.
В частині решті позову - відмовлено.
Рішення обґрунтовано тим, що відповідно до умов договору № 13/2301-БО-3 купівлі-продажу природного газу від 21.12.12р. відповідач не своєчасно та не у повному обсязі розрахувався за поставлений природний газ, що підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.
Не погодившись з зазначеним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення в частині зменшення розміру пені на 103 734,95 грн. та прийняти нове рішення, яким в цій частині стягнути з Нікопольського комунального підприємства "Нікопольтеплоенерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ " 103 734,95 грн. пені, в стягненні яких було відмовлено.
В обґрунтування своїх вимог посилаються на те, що суд дослідив лише ступінь виконання зобов'язання боржником, не виконавши при цьому вимоги закону щодо оцінки майнового стану сторін, які беруть участь у зобов'язанні та інших інтересів сторін, які заслуговують на увагу, що призвело до порушення ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, відповідачем не надано жодних належних доказів щодо винятковості таких обставин.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.06.14р. прийнято апеляційну скаргу до розгляду.
Нікопольським комунальним підприємством "НІКОПОЛЬТЕПЛОЕНЕРГО" відзив на апеляційну скаргу ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - не надано, також відповідач не використав своє право бути присутнім у судовому засіданні, хоча підприємство належним чином повідомлялося про час та місце розгляду даної справи згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України.
В судовому засіданні 16.07.14р. оголошені вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Відповідно до ст.101 ГПК України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (Продавець) і Нікопольським комунальним підприємством "НІКОПОЛЬТЕПЛОЕНЕРГО" (Покупець), укладено договір №13/2301-БО-3 купівлі-продажу природного газу від 21.12.12р. ( Договір). (а.с. 09-14)
За змістом п.п. 1.1 договору, Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТЗЕД 2711 21 00 00, або/та природний газ, видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію ст.10 ЗУ "Про засади функціонування ринку природного газу", а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору.
В п.1.2. договору сторони погодили, що газ, який продається за цим договором, використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами. Продавець передає Покупцеві з 01 січня2013 по 31 грудня 2013 газ обсягом до 708,3 тис. куб.м.
На виконання умов договору, позивачем з січня по грудень 2013 передано відповідачу природний газ в обсязі 1 040,25 тис.м3 на загальну суму 4814236,55грн., що підтверджується актами передачі - приймання природного газу (а.с. 16-22).
Пунктом 6.1 договору встановлено, що оплата за газ здійснюється Покупцем виключного грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.
Проте, відповідач не своєчасно та не у повному обсязі розрахувався за поставлений природний газ, що підтверджується матеріалами справи (довідка про операції, довідка про сальдо), та не спростовується відповідачем. Відповідач сплатив частково грошові кошти в сумі 1 332 144,34грн.
Отже, сума заборгованості складає - 3 482 092,21 грн.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або зміна умов не допускається.
За ст. 526 ЦК України, що кореспондується з ч. 1 ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться .
В силу ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відтак, на думку колегії позивач має право вимагати від відповідача належного виконання зобов'язання за укладеним договором.
При цьому п.7.2 договору визначено, що у разі невиконання Покупцем умов п.6.1 цього договору, він у безспірному порядку зобов'язується сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Водночас судом першої інстанції було встановлено, що позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені в сумі 207 469,91 грн. згідно наступного розрахунку:
за період з 14.02.13 по 06.11.13 в сумі 31 851,47 грн.; за період з 14.03.13 по 27.03.14 в сумі 59 618,59 грн.; за період з 14.04.13 по 27.03.14 в сумі 39 423,39 грн.; 14.05.13 по 27.03.14 в сумі 4 981,08грн.; з 14.11.13 по 27.03.14 в сумі 14 897,41грн.; з 14.12.13 по 27.03.14 в сумі 25 334,21грн.; з 14.01.14 по 27.03.14 в сумі 31 363,76грн.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, про що зазначено в ст. 625 ЦК України.
При цьому, відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій.
В силу вимог ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Пункт 3 ч.1 ст. 83 ГПК України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
До того ж, ч. 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Господарським судом Дніпропетровської області під час розгляду справи було встановлено, що відповідач є комунальним підприємством та неприбутковою організацією, теплову енергію поставляє бюджетним організаціям та установам, збиток підприємства за 1 квартал 2014р. складає 8 363 тис. грн., загальний збиток складає 63 077 тис. грн., відтак колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо зменшення розміру пені на 50 % до 103 734,96 грн.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дав їм правильну юридичну оцінку, прийняв законне і обґрунтоване рішення, підстави для скасування якого відсутні.
Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду, а тому його слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст.101, 103, 105 ГПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2014р. у справі № 904/2437/14 - залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" - без задоволення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя П.П. Павловський
Суддя І.М.Науменко
Суддя В.О. Кузнецов