ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2014 рокуСправа № 912/2016/14

Господарський суд Кіровоградської області Л. С. Вавренюк, розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/2016/14

за позовом: приватного акціонерного товариства "Проектно - вишукувальний інститут "Кіровоградагропроект", м. Кіровоград

до відповідача: управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Світловодської міської ради, м. Світловодськ Кіровоградської області

про стягнення 108 886,91 грн.

Представники :

від позивача - Краснощоков Е.В., довіреність б/н від 17.04.14 р.

від відповідача - Морокова І.В., довіреність № 73/5 від 31.01.14р.

Приватне акціонерне товариство "Проектно - вишукувальний інститут "Кіровоградагропроект" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 108 886,91 грн., з яких: 90 944,65 грн. - основна заборгованість, 6 338,72 грн. - пеня, 1 599,63 грн. - річні, 10 003,91 грн. - інфляційні втрати.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на виконання проектно-кошторисної документації від 26.06.13 р. № 6/2013-1/2013.

Відповідачем подано до суду письмовий відзив на позов, у відповідності до якого управління житлово - комунального господарства виконавчого комітету Світловодської міської ради вимоги позивача визнає частково та зазначає, що відповідачем учинялись всі можливі дії на виконання взятого на себе зобов'язання, а саме: платіжні доручення на суму 90 944,65 грн. подавались до органів державного казначейства 29.11.13 р. (за виконання ПКД "Капремонт житлового будинку Приморська, 24"), але у 2013 році видатки Світловодським УДКСУ не проводилися та 30.12.13 р. кошти було повернуто до міського бюджету; 03.03.14 р. відповідачем знову подано платіжне доручення до Світловодського УДКСУ, однак, розрахунки знову не проведено з підстав, зазначених у листі від 12.05.14 р. № 01-16/965. Також відповідач звертався до міського голови щодо сприяння у вирішенні питання по оплаті робіт за виконання ПКД за договором 6/2013-1/2013 від 26.06.13 р.(а.с. 24-26, 34-35).

Враховуючи викладене, а також довготривалість та взаємну вигідність господарських відносин, що склались між позивачем та відповідачем, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 01.03.14 р. № 65 "Про економію державних коштів та недопущення витрат бюджету" та ст. 614 Цивільного кодексу України, відповідач не відмовляється від своїх зобов'язань, проте просить господарський суд звільнити управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Світловодської міської ради від примусового стягнення заборгованості та нарахованої пені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд встановив наступні обставини.

26.06.13 р. між управлінням житлово - комунального господарства виконавчого комітету Світловодської міської ради (далі - Замовник) та приватним акціонерним товариством "Проектно-вишукувальний інститут "Кіровоградагропроект" (далі - Виконавець) укладено договір на виконання проектно-кошторисної документації № 6/2013-1/2013 (далі - Договір, а.с. 13).

Відповідно до умов Договору, Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе виконання проектно-кошторисної документації, а саме: робочий проект "Капітальний ремонт житлового будинку по вул. Приморській, 24 у м. Світловодськ Кіровоградської області". Виконання проектно-кошторисної документації, що є предметом Договору, здійснюється на основі завдання на проектування (додаток № 1 до Договору); інших вихідних даних, згідно ДБН А.2.2-3-2012 "Склад та зміст проектної документації га будівництво". Зміст і терміни виконання основних етапів визначається календарним планом, який є невід'ємною частиною даного Договору (додаток № 2 до Договору) (розділ 1 Договору).

У розділі 2 Договору сторони погодили вартість робіт і порядок розрахунків за Договором.

Так, у відповідності до п.п. 2.1. -2.7. Договору, вартість робіт визначається на підставі діючих збірників цін на проектно-кошторисну документацію, доповнень, пояснень до них, інших нормативних документів і розрахунків (додаток № 3 до Договору); за створену та прийняту Замовником документацію на виконання проектно - кошторисної документації згідно з даним Договором, Замовник перераховує Виконавцю у відповідності з договірною ціною грошові кошти в сумі 108 944,65 грн., у тому числі ПДВ 20% - 18 157,44 грн., з обов'язковим зазначенням в платіжних документах номера та дати Договору, розрахунки з Виконавцем проводяться за рахунок бюджетних коштів; Замовник здійснює платежі Виконавцю за виготовлену документацію на підставі акту приймання виконаних робіт, підписаного уповноваженими представниками сторін; Замовник перераховує Виконавцю аванс для виконання робіт у розмірі 30% від загальної вартості, а саме 32 683,39 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 5447,23 грн.; Виконавець протягом одного місяця з дня надходження авансових платежів підтверджує їх використання актом виконаних робіт.

Пункти 3.1.-3.3. Договору визначають, що можливе поетапне виконання робіт та їх оплата на підставі акту виконаних робіт, підписаного уповноваженими представниками сторін; після завершення робіт, Виконавець представляє комплект документації, що оформлюється підписанням накладної в 3 примірниках та акту здаванні-прийняття у 2 примірниках, кожен з яких має однакову юридичну силу; у випадку, коли Замовник на протязі одного місяця не надав зауваження по виконанню проектно-кошторисної документації, при умові повної оплати за виконану роботу, Виконавець вважає передану документацію прийнятою.

Цей Договір набирає силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.13 р. (п. 6.4. Договору).

Договір підписаний повноважними представниками Замовника та Виконавця, скріплений круглими печатками сторін.

Сторонами підписано Додатки № 1, № 2 та № 3 до Договору, якими відповідно є Завдання на проектування, Календарний план виконання робіт та Кошторис № 1 на суму 108 944,65 грн. (а.с. 54-56).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором підряду, правовідносини за якими регулюються главою 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 887 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається з Актів здавання - прийняття документації по технічному обстеженню № 1/6/2013/508 від 19.08.13 р. на суму 18000,00 грн., № 2/6/2013-1/2013/719 від 28.11.13 р. на суму 90944,65 грн. та накладної від 20.11.13 р., Виконавець здав, а Замовник прийняв технічну документацію по капітальному ремонту житлового будинку по вул. Приморській, 24 у м. Світловодськ Кіровоградської області, що складається з загальної пояснювальної записки, зведеного кошторисного розрахунку, локального кошторису, генерального плану, архітектурно-будівельної частини та санітарно-технічної, електротехнічної частин на загальну суму 108 944,65 грн. (а.с. 14-16).

Зазначені вище акти здавання - прийняття документації по технічному обстеженню підписані повноважними представниками Замовника та Виконавця, скріплені круглими печатками сторін.

Належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором відповідачем не заперечується.

Згідно ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, за згодою замовника, - достроково.

Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання за Договором виконав частково, сплативши 18 000,00 грн. згідно платіжного доручення № U896070 від 04.08.13 р. (а.с. 57).

Таким чином, заборгованість відповідача за Договором складає 90 944,65 грн. (108 944,65 грн. - 18 000,00 грн. = 90 944,65 грн.).

30.04.14 р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 187 про сплату основної заборгованості за Договором, а також нарахованих сум пені та відсотків річних (а.с.17).

Листом від 13.06.14 р. № 512/5 Замовник повідомив Виконавця, що заборгованість за Договором виникла, у зв'язку з відсутністю фінансування міського бюджету та буде погашена по мірі надходження коштів до бюджету (а.с. 18).

Оскільки, відповідач заборгованість не сплатив, позивач з метою захисту порушених прав та інтересів звернувся до суду з даним позовом.

У письмовому відзиві на позов відповідач позовні вимоги визнав частково. Так, відповідач не заперечує проти доводів позивача щодо належного виконання останнім своїх зобов'язань за Договором, як не заперечує порушення зі свого боку умов укладеного між сторонами Договору в частині своєчасної та в повному обсязі оплати виконання робочого проекту. Однак, посилаючись та тривалі та взаємовигідні господарські відносини, що існували між сторонами, та відсутність бюджетних коштів на тлі тяжкого економічного становища у державі, відповідач просить звільнити управління від примусового стягнення заборгованості та нарахованої пені.

Господарський суд не вбачає підстав для звільнення відповідача як від виконання взятих на себе договірних зобов'язань, так і від відповідальності за їх неналежне виконання.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Цивільного кодексу України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи вимоги чинного законодавства господарський вважає, що відсутність фінансування з міського бюджету не звільняє відповідача від виконання зобов'язань щодо оплати виконаних позивачем підрядних робіт, оскільки така обставина не визначена законодавчо як така, що звільняє від виконання зобов'язання. Так, ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України прямо передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 15.05.12 р. № 11/446.

В силу вимог ч. 1 ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Оскільки доказів сплати заборгованості за Договором в розмірі 90 944,65 грн. відповідач до суду не подав, в матеріалах справи такі докази відсутні, вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають повному задоволенню.

Крім суми основного боргу позивач також просить стягнути з відповідача 6 338,72 грн. пені, 1 599,63 відсотків річних та 10 003,91 грн. інфляційних втрат.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 4.2. Договору, у випадку несвоєчасних розрахунків по даному Договору, Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочки на дату заключеного Договору.

В частині нарахованої пені варто зазначити, що позивачем допущено помилку в розрахунку (а.с. 20), що зумовлена помилковим визначенням граничного строку виконання відповідачем зобов'язання за актом здавання-прийняття робіт № 2/6/2013-1/2013-719 (18.11.13 р. замість 28.11.13 р.) та відповідно помилковим зазначенням періоду нарахування, проте, пред'явлена до стягнення сума пені в розмірі 6 338,72 грн. фактично є меншою від суми в розмірі 6 567,95 грн., що підлягала б стягненню з відповідача за розрахунком господарського суду за період прострочення виконання зобов'язання з 29.11.13 р. по 29.05.14 р. на суму 90944,65 грн.

За вказаних обставин, господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені в сумі 6 338,72 грн. в повному обсязі.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.

В результаті помилкового зазначення періоду нарахування, позивачем дещо завищено розмір пред'явленої до стягнення суми 3% річних (а.с. 20). Так, згідно розрахунку господарського суду, за період з 29.11.13 р. по 20.06.14 р. на суму заборгованості 90944,65 грн. стягненню з відповідача підлягають 3% річних в розмірі 1524,88 грн., а не 1599,63 грн., як заявлено позивачем.

Отже, в частині стягнення з відповідача 3% річних вимога позивача підлягає частковому задоволенню, в задоволенні решти слід відмовити.

Так як розрахунок інфляційних втрат в сумі 10003,91 грн. є обґрунтованим, вказану вимогу господарський суд задовольняє в повному обсязі.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Світловодської міської ради (27500, м. Світловодськ, вул. Леніна, буд. 4, код 26240718, банківський рахунок не відомий) на користь приватного акціонерного товариства "Проектно - вишукувальний інститут "Кіровоградагропроект" (25006, м. Кіровоград, вул. Ельворті (Орджонікідзе), 2, код 05455610, р/р 26007112880001 в АТ "Імексбанк" м. Одеса, МФО 328384) заборгованість в сумі 108 812,16 грн., з яких: 90 944,65 грн. - основний борг, 6 338,72 грн. - пеня, 10 003,91 грн. - інфляційні втрати; 1524,88 грн. - 3% річних, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2 176,24 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.

Повне рішення складено 21.07.2014 р.

Суддя Л.С. Вавренюк