Справа № 22ц -3565/2006 р.

Головуючий у 1-й інстанції Кириченко .В.І. Доповідач в 2-й інстанції Даценко Л.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Хопти С.Ф.

суддів Касьяненко Л.І., Даценко Л.М.

при секретарі Муханько О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 17 жовтня 2006 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог Балико-Щучинська сільська рада Кагарлицького району Київської області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, відшкодування моральної шкоди, -

Встановила:

У серпні 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просила усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою та стягнути компенсацію за завдану моральну шкоду, посилаючись на те, що їй згідно державного акту на право приватної власності на землю від 16.07.1998 p. належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 0,337 га, яка розташована АДРЕСА_1.

Відповідачка захопила частину її земельної ділянки, встановила теплицю розміром 600 кв.м. безпосередньо на межі та паркан і незаконно користується нею, внаслідок чого площа її земельної ділянки зменшилась до 0,303 кв.м.

Просила зобов"язати відповідачку усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу паркану та теплиці та не чинити перешкоди надалі, стягнути з відповідачки на її користь 10000 грн. моральної шкоди.

Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 17 жовтня 2006 року в позові відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове про задоволення позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

 Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції свої висновки обґрунтовував тим, що позивачка не довела незаконного використання шляхом захоплення частини земельної ділянки та знищення межових знаків відповідачкою і заподіяння моральної шкоди.

Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Встановлено, що згідно державного акту на право приватної власності на землю від 16.07.1998 р. ОСОБА_1 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,337 га, яка розташована АДРЕСА_1, і яка межує із земельною ділянкою ОСОБА_3.

Встановлено, що земельна ділянка ОСОБА_3 перейшла у власність відповідачки ОСОБА_2 в порядку спадкування в розмірі 0,387 га. згідно плану зовнішніх меж, вказаних в державному акті на право власності на землю.

Встановлено, що згідно державного акту на право приватної власності на землю від 16.06.2000 р. ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,387 га, яка розташована АДРЕСА_2.

Встановлено, що позивачка відповідно до вимог ст.60 ЦПК України не надала суду доказів тим обставинам, що межі її земельної ділянки були встановлені у натурі (на місцевості) відповідно до вимог ст.125 ЗК України та ст.22 ЗК України від 18.12.1990 p., який діяв на час видачі позивачці державного акту на праву приватної власності на землю від 16.07.1998 р.

Тому колегія суддів приходить до висновку, що висновки суду відповідають обставинам справи і суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції, і підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 17 жовтня 2006 р. залишити без змін.

 Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.