УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2014 р.Справа № 1601/2а-16517/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: П'янової Я.В.
Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02.08.2013р. по справі № 1601/2а-16517/11
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області
про зобов'язання здійснити перерахунок, нарахування та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,
ВСТАНОВИЛА:
Заступник начальника ВДВС Кременчуцького РУЮ звернувся до суду з заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області по справі № 2а-16517/11 від 17.10.2011 року шляхом стягнення з боржника коштів здійсненого перерахунку за рішенням суду в сумі 709, 20 грн.
02 серпня 2013 року ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області заяву Відділу державної виконавчої служби Кременчуцького РУЮ - задоволено.
Змінено спосіб і порядок виконання постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17.10.2011 року по справі № 2а-16571/11 року за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України Кременчуцького району про визнання дій неправомірними та зобов'язання перерахувати соціальну державну допомогу та стягнення невиплаченої щомісячної соціальної допомоги, а саме визначено наступний порядок виконання рішення: стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Автозаводському районі м. Кременчука Полтавської області на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену пенсію в сумі 709 грн. 20 коп. за період з 28.02.2011 року по 22.07.2011 року.
Не погоджуючись з ухвалою суду, Управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нову - про відмову в задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення.
Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Враховуючи зміст ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та обставини, викладені у заяві, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для зміни способу виконання судового рішення у справі № 2а-16517/11.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції через таке.
Статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 17 жовтня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2012 року, позов ОСОБА_1 - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району в м. Кременчуці в частині не нарахування та не виплати підвищення до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у період з 28.02.2011 року по 22.07.2011 року. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України Кременчуцького району провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 28.02.2011 року по 22.07.2011 року з урахуванням проведених виплат. В іншій частині позову - відмовлено.
Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області 14 березня 2013 року видано виконавчий лист № 2а-16517/11.
Відповідно до листа Управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області від 20.06.2013 року № 4129/06-05 ОСОБА_1 за рішенням Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 17 жовтня 2011 року по справі № № 2а-16517/11 здійснено перерахунок пенсії (а.с.36 ).
За приписами пункту другого частини четвертої статті 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії (п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України).
Аналіз резолютивної частини постанови Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 17 жовтня 2011 року та синтез наведених процесуальних норм дають підстави зробити висновок про те, що зобов'язання, покладені на відповідача цим судом, є позовними вимогами як обраним судом видом захисту порушених прав позивача, які суд задовольнив.
За таких обставин державний виконавець просив змінити не спосіб виконання постанови суду, а судове рішення по суті позовних вимог і вирішити додаткову позовну вимогу про стягнення коштів, яка не була предметом розгляду та дослідження адміністративного суду під час прийняття цієї постанови. Хоча в адміністративному судочинстві повноваження щодо зміни постанови суду в частині задоволення позовних вимог мають тільки адміністративні суди апеляційної та касаційної інстанцій (ст. 198, 223 КАС України).
Таким чином, суд першої інстанції, задовольняючи заяву про зміну способу виконання рішення, не звернув увагу та не врахував відмінності між позовною вимогою як обраним судом видом захисту порушених прав позивача від способу виконання судового рішення як одного з його заходів, чим змінив постанову суду по суті за відсутності на це процесуальних повноважень.
Крім того, частиною першою статті 263 КАС України встановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.
Таким чином, для відстрочення, розстрочення виконання рішення та зміни способу його є такі підстави: для розстрочення та відстрочення - обставини, що ускладнюють виконання, а для зміни способу і порядку виконання - обставини, які роблять виконання неможливим.
З матеріалів справи вбачається, що виконання постанови суду першої інстанції неможливе через відсутність коштів, виплата яких буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.
Отже, виконання постанови суду фактично можливе, хоча й за певних умов, тому відсутні підстави для зміни способу виконання рішення суду першої інстанції.
Також колегія суддів наголошує, що "захист порушеного права у судовому рішенні" і "спосіб виконання судового рішення" не є тотожними поняттями (процесуальними інститутами).
Аналіз оскаржуваного рішення суду першої інстанції свідчить про те, що суд першої інстанції, змінюючи спосіб виконання постанови суду, фактично змінив її суть, що належить до повноважень суду апеляційної або касаційної інстанції.
Вирішення питання про стягнення коштів як заборгованості невиплаченої пенсії, яка нарахована у разі виконання рішення адміністративного суду, відноситься до юрисдикції цивільних судів.
Крім того, незрозумілою є сума, вказана заступником начальника ВДВС Кременчуцького РУЮ до стягнення, а саме: 709, 20 грн., оскільки листом Управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області від 20.06.2013 року № 4129/06-05 та наданим розпорядженням № 122675 від 13.06.2013 року відповідач підтвердив лише своє виконання постанови Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 17 жовтня 2011 року щодо здійснення перерахунку за відповідний період. Конкретних сум у вищезазначених листі та розпорядженні не вказано.
Враховуючи наведене, зважаючи на фактичні обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність встановлених законом підстав для зміни способу і порядку виконання рішення шляхом зміни зобов'язання здійснити виплати на стягнення цих виплат, а тому надана заява про зміну способу та порядку виконання рішення суду є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотримання норм процесуального права.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу.
З урахуванням встановлених обставин у справі та допущених судом першої інстанції порушень норм процесуального права, колегія суддів вважає, що ухвала Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02.08.2013 р. по справі № 1601/2а-16517/11 не відповідає вимогам ст.159 КАС України, а тому відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 199 КАС України підлягає скасуванню з прийняттям нової, про відмову в задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 6 ст. 199, п.4 ч. 1 ст. 202, ст.ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області задовольнити.
Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02.08.2013 р. по справі № 1601/2а-16517/11 скасувати.
Прийняти нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні заяви Відділу державної виконавчої служби Кременчуцького районного управління юстиції про зміну способу та порядку виконання постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області по справі № 2а-16517/11 від 17.10.2011 року.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя П’янова Я.В.
Судді Зеленський В.В. Чалий І.С.