Справа № 22Ц - 2748/2006 р.                                      Головуючий у 1-й інстанції Сердинський B.C.

Категорія 19                                                             Доповідач в 2-й інстанції Поліщук М.А.

УХВАЛА

Іменем             України.

13   грудня 2006 року                                            Колегія суддів судової палати в цивільних справах

апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - судді Антоненко В.І. суддів - Поліщука М.А., Тракало В.В. при секретарі Муханько О.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 3 квітня 2006 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення позивача, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2005року ОСОБА_1 звернувся в суд із вказаним позовом і просив стягнути з ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 5152грн.93коп., моральну шкоду в розмірі 4000грн., витрати на юридичну допомогу в розмірі 485грн.

В судовому засіданні позовні вимоги доповнив і просив стягнути з ОСОБА_4 матеріальну шкоду, яка складається із витрат на лікування деформації носової перегородки в розмірі 9452грн., витрат на медичне обстеження в розмірі 245,55грн., витрат на придбання ліків в розмірі 134,75грн., витрат на проведення медичного дослідження тілесних ушкоджень в розмірі 18,18грн.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 16.09.2005року в м.Бровари Київської області відповідач умисно наніс його неповнолітньому сину ОСОБА_2 близько шести ударів кулаком руки в обличчя, заподіявши легкі тілесні ушкодження, які потягнули короткочасний розлад здоров'я у вигляді черепно-мозкової травми, струсу головного мозку та перелому кісток носа, в результаті чого син перебував на стаціонарному лікуванні, поніс витрати на придбання ліків, медичне обстеження та необхідно провести хірургічну операцію по виправленню деформації носової перегородки.

В частині заподіяння моральної шкоди вимоги обґрунтовував тим, що умисними діями відповідача завдано моральну шкоду, яка виразилась у фізичному болю та стражданнях, моральних переживаннях.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 3 квітня 2006 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди витрати понесені на придбання ліків в розмірі 134грн. 75коп., витрати на проведення медичного дослідження тілесних ушкоджень в розмірі 18грн.18коп., витрати на медичне обстеження в розмірі 245грн.55коп, моральну шкоду в розмірі 2000грн., витрати на юридичну допомогу в розмірі 615грн., державне мито в розмірі 40грн. В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду змінити, додатково стягнути з ОСОБА_3 на його користь матеріальну шкоду в розмірі 9452грн. для проведення операції та лікування деформації носової перегородки, судові витрати, які складаються із державного мита, витрат за надання правової допомоги, посилаючись на те, що рішення суду у вказаній частині винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції 16.09.2005року близько 20 год. в м.Бровари неповнолітній ОСОБА_4 умисно наніс неповнолітньому ОСОБА_2 близько шести ударів кулаком руки в  обличчя, заподіявши легкі  тілесні ушкодження, які  потягнули короткочасний розлад здоров"я у вигляді черепно-мозкової травми, струсу головного мозку та перелому кісток носа.

26.09.2005року в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_4 відмовлено в зв"язку з відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ст.296 КК України і зазначено, що в його діях вбачаються ознаки злочину, передбаченого ст.125 КК України.

Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні з 17 по 24.09.2005року, позивач поніс витрати на придбання ліків, медичне обстеження.

Вказані обставини сторонами не оспорюються.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд виходив із того, що в задоволенні частини вимог про стягнення матеріальної шкоди на лікування деформації носової перегородки в сумі 9452грн. необхідно відмовити, поскільки позивач вказані витрати не поніс.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, поскільки вони є обґрунтованими і відповідають вимогам закону.

Згідно із ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

З довідки медичної клініки „Борис" від 8.03.2006року (а.с.46) вбачається, що ОСОБА_2 в плановому порядку рекомендуються сиптопластика, вазотомія.

Суд першої інстанції встановив, що позивач витрати на лікування деформації носової перегородки (сиптопластика, вазотомія) не поніс і з врахуванням вказаних обставин та вимог закону, обґрунтовано відмовив в задоволенні частини позовних вимог, які є предметом апеляційного оскарження.

В суді апеляційної інстанції позивач підтвердив, що вказані витрати ним не понесені.

З врахуванням вказаних обставин суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для зміни рішення в частині стягнення матеріальної шкоди і судових витрат немає.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, є необгрунтованими, спростовуються доказами, дослідженими судом, на підставі яких суд повно і правильно встановив обставини справи і прийняв законне і обгрунтоване рішення відповідно до вимог ст.213 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.303,307,308,315 ЦПК України колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -відхилити.

Рішення Броварського міськрайонного суду від 3 квітня 2006 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.