КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
УХВАЛА
"16" липня 2014 р. Справа №46/128-б
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Копитової О.С.
суддів: Разіної Т.І.
Шаптали Є.Ю.
розглянувши матеріали апеляційної скарги державної податкової інспекції в
Солом'янському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві
на постанову господарського суду м. Києва від 02.06.2014 року
по справі № 46/128-б (суддя Омельченко Л.В.)
за заявою публічного акціонерного товариства «Укргазбуд»
до закритого акціонерного товариства «Укрбудтрансгаз»
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду міста Києва від 02.06.2014 по справі № 46/128-б (суддя Омельченко Л.В.) визнано банкрутом закрите акціонерне товариство «Укрбудтрансгаз», відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Дутковського Богдана Васильовича (свідоцтво НОМЕР_1 від 01.04.2013) та зобов'язано ліквідатора надати суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, державна податкова інспекція в Солом'янському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 02.06.2014 по справі № 46/128-б та припинити провадження по справі.
Обґрунтовуючи подану апеляційну скаргу, апелянт посилається на той факт, що в зв'язку з винесенням господарським судом Міста Києва постанови від 02.06.2014 по справі № 46/128-б про визнання закритого акціонерного товариства «Укрбудтрансгаз» банкрутом та введення ліквідаційної процедури, податковий орган не мав змоги провести визначену в законодавстві документальну позапланову перевірку з настанням відповідних юридичних наслідків для боржника. При цьому, скаржник зазначає, що ліквідація боржника
унеможливлює проведення перевірки та встановлення податкових зобов'язань платника податків, що на думку скаржника, порушує права державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, як органу державної податкової служби.
Дослідивши апеляційну скаргу та додані до неї документи, колегія судів вважає, що у її прийнятті належить відмовити з наступних підстав.
Відповідно до статті 91 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до апеляційного господарського суду зі скаргою на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили, а також ухвали у випадках визначених статтею 106 цього кодексу мають сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.
Тобто, згідно зазначених положень, в разі оскарження рішення (ухвали) особою, яка не брала участі у справі, останній необхідно довести, що в оскаржуваному рішенні (ухвалі) господарський суд вирішив питання про її права та обов'язки.
Згідно приписів частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України провадження у справах про банкрутство здійснюється в порядку провадження, передбаченому цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Відповідно до абзаців 21, 22 та 6 статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» сторонами у справі про банкрутство є боржник та кредитори (представник комітету кредиторів), які також є учасниками провадження по справі про банкрутство, а кредитором є особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами грошові вимоги до боржника. Отже, набуття статусу кредитора законодавець пов'язує з наявністю у особи (як фізичної так юридичної) грошових вимог до боржника, а припинення статусу кредитора пов'язано з погашенням (припиненням) таких грошових вимог.
Стаття 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» також передбачає, що кредиторами боржника є органи державної податкової служби та інші органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Однак, і зазначені особи набувають статусу кредиторів по справі в разі наявності у встановленому порядку підтверджених грошових вимог до боржника.
При цьому, колегія судів зазначає, що правовий статус органів справляння податків, зборів (обов'язкових платежів), як кредиторів неплатоспроможних боржників визначається і статтею 210 Господарського кодексу України яка також не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство. Статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі і цими органами, через певні процедури, які визначені спеціальною нормою законодавства - законом про банкрутство.
Як убачається з матеріалів справи, оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство закритого акціонерного товариства «Укрбудтрансгаз» опубліковано в газеті «Голос України» № 142 (5142) від 05.08.2011.
Порядок звернення кредиторів з грошовими вимогами до боржника визначався в редакції Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» станом на 18.01.2013 року статтями 14, 15, який (порядок) включав також подання до господарського суду письмових заяв із вимогами до боржника, а також документів, що їх підтверджують і відповідно розгляд їх судом на попередньому засіданні.
В матеріалах справи не міститься доказів звернення податкового органу до суду з заявою про визнання кредиторських вимог у справі про банкрутство закритого акціонерного товариства «Укрбудтрансгаз».
Ухвалою попереднього судового засідання від 24.10.2011 було затверджено реєстр вимог кредиторів ЗАТ «Укрбудтрансгаз», до числа яких державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві не входить.
Не містять матеріали справи і доказів звернення податкового органу з поточними вимогами до боржника до господарського суду або ліквідатора після прийняття господарським судом м. Києва постанови про визнання боржника банкрутом.
В апеляційній скарзі інспекція жодним чином не посилається на наявність у боржника заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), відповідно, будь-яких майнових (грошових) претензій до боржника, розмір таких претензій (суму вимог), характер вимог (майнові або грошові). Окрім цього, в скарзі відсутнє посилання на будь-які докази, з їх наданням, що підтверджують такі вимоги.
Таким чином, державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві не є стороною по справі про банкрутство боржника в розумінні приписів Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а відтак, остання не має права апеляційного оскарження зазначеної постанови згідно приписів статті 91 Господарського процесуального кодексу України.
Доводи скаржника про порушення його права на проведення перевірки не приймаються колегією суддів. Як убачається з матеріалів справи та встановлено вище, господарський суд повідомляв податковий орган і про порушення провадження по справі про банкрутство і про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури надсилавши йому процесуальні документи суду, однак, податковий орган не скористався своїм правом на участь у справі. Не містять матеріали справи і доказів того, що податковим органом протягом тривалого часу з моменту порушення провадження по справі про банкрутство і до затвердження звіту ліквідатора вчинялись дії направлені на проведення перевірки, згідно приписів Податкового кодексу України, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі. Скаржником не надано доказів перешкоджання у проведенні такої перевірки ліквідатором боржника чи іншими особами. Також скаржником не зазначається в апеляційній скарзі будь-яких інших обставин, без дослідження яких неможливо завершити ліквідаційну процедуру відносно боржника, як то виявлення недостовірних даних зазначених ліквідатором у звіті, встановлення наявності заборгованості перед бюджетом, що прихована ліквідатором, виявлення майнових активів, що залишились нереалізованими під час ліквідаційної процедури, тощо.
В даному випадку, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1588 від 09.12.2011 року, у зв'язку з припиненням платника податків органи державної податкової служби розпочинають та проводять процедури, передбачені цим розділом, у разі одержання хоча б одного з таких документів (відомостей): заяви за ф. N 8-ОПП від платника податків, поданої згідно з пунктом 11.1 цього розділу; відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи; відомостей з Єдиного державного реєстру чи ЄДРПОУ, повідомлення органу державної реєстрації про закриття відокремленого підрозділу; судових рішень або відомостей з Єдиного державного реєстру, іншої інформації щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника податків, порушення справи або прийняття рішення судом про припинення юридичної особи, визнання недійсною державної реєстрації чи установчих документів платника податків, зміну мети установи, реорганізацію платника податків (п. 11.2).
Відповідно до п. 11.3 зазначеного Порядку у разі отримання документів згідно з пунктом 11.2 цього розділу та/або якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків, органом державної податкової служби приймається рішення про проведення (не проведення за підставами, встановленими підпунктами 11.3.2 та 11.3.3 цього пункту) документальної позапланової перевірки платника податків, який перебуває на обліку в такому органі.
Призначається та розпочинається перевірка у такі строки:
протягом десяти робочих днів з дати публікації повідомлення про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи, у разі ліквідації юридичної особи за рішенням засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу;
протягом місяця після одержання того документа, що надійшов до органу державної податкової служби першим, в інших випадках.
Доказів прийняття рішення про проведення перевірки матеріали справи не містять.
За таких обставин апелянтом не доведено належними доказами, що спірною ухвалою суд вирішив питання щодо прав та обов'язків державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві і відповідно, остання не має права апеляційного оскарження зазначеної ухвали згідно приписів статті 91 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку щодо наявності підстав для відмови в прийнятті апеляційної скарги.
При цьому, колегія суддів також враховує правову позицію Вищого господарського суду України викладену в постановах № 5011-28/1737-2012 від 20.03.2013, № 5011-46/19090-2012 від 10.04.2013, № 910/313/13 від 18.02.2014 та № 5011-46/7280-2012 від 03.06.2014.
Враховуючи викладені обставини, керуючись ст. ст. 86, 91 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
УХВАЛИВ:
Відмовити державній податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві в прийнятті апеляційної скарги на постанову господарського суду міста Києва від 02.06.2014 по справі № 46/128-б.
Матеріали справи № 46/128-б повернути господарському суду міста Києва.
Головуючий суддя О.С. Копитова
Судді Т.І. Разіна
Є.Ю. Шаптала