Справа № 412/2463/14-ц
Провадження № 2/412/1296/14
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2014 року м. Краснодон
Краснодонський міськрайонний суд Луганської області в складі головуючого - судді Маньковської О. О., при секретарі: Каріковій О. О., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача - Гребенар О.В., представника третьої особи - Котовської Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в м. Краснодоні, за участю третьої особи - Публічного акціонерного товариства «Краснодонвугілля» про стягнення моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з дійсним позовом, в обґрунтування якого вказав, що він з 30.06.1982 року по 06.07.2011 року працював у вугільній промисловості, останнє місце роботи - ш/у "ім..Баракова" ПАТ "Краснодонвугілля". Був звільнений за п. 2 ст. 40 КЗпП України, за станом здоров'я.
З 05.10.2001 р. позивачу було первинно встановлено втрату працездатності в розмірі 20 % по професійному захворюванню та повторно було підтверджено втрату працездатності безстроково з 01.11.2009 року по професійному захворюванню -антракосиликоз.
Зазначає, що через професійне захворювання у нього погіршився стан здоров'я , кожного дня він зазнає біль у легенях , йому тяжко підніматися сходами, часто змушений лікуватися на що він витрачає значний час і тому його нормальні життєві стосунки порушено , він змушений додавати додаткових зусиль організації свого життя , з»явилось почуття страху за своє подальше життя здоров'я .В зв»язку з чим він переносить сильні душевні хвилювання, вважає, що йому спричинена моральна шкода, яку він оцінює у 20 000 гривень, з розрахунку, що 1 % втрати працездатності дорівнює 1 000 гривень, період страждань становить з 2001 р. по теперішній час. Вважає, що моральна шкода за спричинення стійкої втрати працездатності повинна бути відшкодована Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, оскільки при виникненні спорів про відшкодування шкоди застосовується законодавство, що було чинне на момент виникнення у потерпілого права на відшкодування шкоди, а таке право у нього виникло з моменту встановлення йому первинно втрати професійної працездатності. Право виникло у 2001 р. , коли діяли положення ч.3 ст. 34 ЗУ «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинило втрату працездатності». Звернувшись до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди у 2014 р., оскільки вважає, що на вимоги про відшкодування моральної шкоди строки позовної давності не розповсюджуються. Від сплати судового збору його звільнено відповідно до ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».
Позивач ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав позов, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, справу вподальшму розглядати за його відсутністю, за участю представника ОСОБА_1
Представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_4 підтримала у повному обсязі, просила задовольнити позов, вважає, що заявлені вимоги є цілком обґрунтованими.
Представник відповідача ВВД ФССНВ в м. Краснодон за довіреністю Гребенар О.В. в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, вважає недоведеним позивачем факт спричинення моральної шкоди, медико-соціальною комісією також не встановлено факт спричинення позивачу моральної шкоди, вважає необґрунтованим сам розмір заявленої суми моральної шкоди, посилається на те, що правовідносини між позивачем та Фондом виникли після звернення його до суду, тобто у 2014 р. та на цей час виключено обов"язок Фонду по відшкодуванню моральної шкоди, провина Фонду у спричиненні позивачу моральної шкоди відсутня. Обов"язок по відшкодуванню моральної шкоди повинен повністю покладатися на ПАТ "Краснодонвугілля" як роботодавця, тому в задоволені позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди з Фонду просив відмовити за необґрунтованістю.
Представник третьої особи ПАТ „Краснодонвугілля" за довіреністю Котовська Н.І. в судовому засіданні просила розглядати позовні вимоги на розсуд суду.
Відповідно до положень ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Вислухавши представників сторін, думку представника третьої особи, перевіривши матеріали справи, суд вважає позовну заяву обґрунтованою та такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач тривалий час працював у вугільній промисловості, що підтверджується копією трудової книжки, яка є в матеріалах справи. Останнє місце роботи є ш/у "ім..Баракова" ПАТ "Краснодонвугілля". 28.04.2004 р. позивача звільнено в зв»язку з виходом на пенсію, про що свідчить відповідний запис у трудовій книжці (а.с.5-7).
Згідно акту про розслідування хронічного професійного захворювання за № 8 від 24.07.2001 р. , комісією проведено розслідування випадку хронічного професійного захворювання ОСОБА_4 та виявлені причини настання професійного захворювання -пневмоконіоз1-2 стадії, захворювання професійне.
Відповідно до вказаного акту, професійне захворювання виникло в зв'язку з працею на протязі тривалого часу в умовах, де технологічний процес та обладнання що використовується, є причинами виділення вугільно-породного пилу у концентраціях, що перевищують нормативи. Комплекс протипилових заходів проводився не в повному обсязі, не забезпечувався засобами індивідуального захисту згідно нормативам, не забезпечувався постійний контроль за застосуванням ЗІЗ /а.с. 12/.
Відповідно довідки МСЕК від 05.10.2001р. № 647 ОСОБА_4 первинно було встановлено з 05.10.2001р. 20 % втрати працездатності по професійному захворюванню -пневмоконіоз , а також з 01.11.2009 року повторно встановлено 20 % втрати працездатності по професійному захворюванню - антрокосілікоз, безстроково та рекомендоване медикаментозне лікування за показаннями.
Матеріалами справи та випискою з медичної картки, копіями епікризів підтверджується факт систематичного перебування позивача на лікуванні, погіршення стану здоров"я, тощо.
Суд при винесенні рішення враховує, що пунктом 27 статті 77 Закону України від 20 грудня 2005 року «Про державний бюджет України на 2006 рік» та пунктом 22 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» зупинено дію абзацу 4 статті 1, підпункту «є» пункту 1 частини першої статті 21, частини третьої статті 28 та частини третьої статті 34 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» (далі - Закон № 1105-XIV), якими обов'язок відшкодування моральної шкоди покладено на Фонд соцстраху.
Законом України від 23 лютого 2007 року № 717-V «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі - Закон № 717-V), що набрав чинності з 30 березня 2007 року, виключено частину третю статті 34 Закону № 1105-XIV, яка передбачала право потерпілого на відшкодування моральних збитків.
Тобто, з прийняттям даного Закону, застраховані громадяни, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, позбавлені права на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду соцстраху, яке вони мали відповідно до положень первинної редакції цього Закону України.
При винесенні рішення суд виходить з вимог ст.ст. 21, 28, 34 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі - Закон № 1105-XIV), якими передбачено, що право на отримання потерпілим страхових виплат в разі настання стійкої втрати працездатності, у тому числі виплати компенсації за моральну шкоду, виникає у особи з дня встановлення їй стійкої втрати працездатності вперше висновком МСЕК.
Таким чином, у разі, коли право на відшкодування моральної шкоди виникало у позивача до 01 січня 2006 року, тобто до набрання чинності як Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік», так і Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якими було зупинено дію норм, що передбачали право потерпілих на відшкодування моральних збитків, за Законом України № 717-V потерпілі мали право на відшкодування моральної шкоди з Фонду соцстраху незалежно від моменту звернення до суду та дати ухвалення судового рішення.
Відповідно до частин першої та другої статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 268 ЦК України на вимогу про відшкодування збитків, завданих каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю (тобто і на вимогу про відшкодування моральної шкоди), позовна давність не поширюється. Аналогічні роз'яснення надано у пункті 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (з відповідними змінами).
Таким чином потерпілі мають право на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду соцстраху, якщо стійку втрату працездатності у зв'язку з травмою на виробництві або професійним захворюванням вперше встановлено у період з 01 квітня 2001 року до 31 грудня 2005 року, тобто під час дії законодавчих актів, які надавали потерпілим таке право.
Виходячи з положення статті 23 ЦК України, при вирішенні спору про відшкодування моральних збитків суду необхідно встановити характер завданої моральної шкоди, глибину і тривалість моральних та фізичних страждань потерпілого, настання негативних змін у його житті, можливість відновлення стану, який мав потерпілий до нещасного випадку чи професійного захворювання.
Крім того, відповідно до роз'яснень, що містяться у пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (з відповідними змінами), розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
Вирішуючи питання про розмір завданої позивачу моральної шкоди, суд враховує значні зміни його життєвих звязків, ступінь втрати ним професійної працездатності, глибину фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого та позбавлення його можливості їх реалізації, інших обставин справи, з урахуванням вимог розумності і справедливості, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди суму 5 000 грн. В іншій частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 суд вважає слід відмовити за необґрунтованістю.
Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, з відповідача в дохід держави повинно бути стягнено судовий збір.
Керуючись ст.ст. 5-15, 60, 88, 209, 212-215, 218, 292 ЦПК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 р. за № 4, ст.ст. 21,28,34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", ЗУ "Про судовий збір", суд-
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_4 до Відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в м. Краснодоні, за участю третьої особи - Публічного акціонерного товариства «Краснодонвугілля» про стягнення моральної шкоди- задовольнити частково.
Стягнути з Відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в м. Краснодоні Луганської області ( код 25926845) на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ( і.н. НОМЕР_1) відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000 (п'ять тисяч гривень).
В задоволенні позову в іншій частині - відмовити за необґрунтованістю .
Стягнути з Відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в м. Краснодоні Луганської області на користь держави судовий збір в розмірі 243,60 гривень.
Повний текст рішення складено та підписано у нарадчій кімнаті 02.06.2014 року.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з моменту проголошення рішення в Апеляційний суд Луганської області через Краснодонський міськрайонний суд Луганської області.
Суддя: О. О. Маньковська