Справа № 247/2557/14-ц

2/247/564/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2014 року Торезький міський суд Донецької області в складі :

Головуючої-судді Чапланової О.М.

При секретарі Семенцовій І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тореза цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Донецький обласний геодезичний центр», Державного підприємства «Азовінжгеодезія» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до Державного підприємства «Донецький обласний геодезичний центр» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку, моральної шкоди. Свої вимоги обґрунтовує тим, що з 31 серпня 2009 року по 30 грудня 2013 року вона працювала у Торезькому топографо-геодезичному відділенні ДП «Азовінжгеодезія». Звільнена у зв'язку із реорганізацією за п. 1 ст. 40 КЗпП України. У грудні 2013 року їй не було виплачено заробітну плату, у зв'язку із чим утворилась заборгованість, яка не була виплачена у день звільнення. Суми, які належали їй, але не були виплачені в день звільнення, складаються з наступного: 3050,25 грн. - заборгованість по заробітній платі, 15 543,55 грн. - компенсація за невикористану відпустку, 4615,91 грн. - вихідна допомога, всього: 23209,71 грн.

28 квітня 2014 року, після її звернення, відповідач виплатив їй 40% від суми заборгованості, а саме: 9 692 грн., сума заборгованості складає 13 517,71 грн.

Враховуючи, що суми заборгованості по заробітній платі і компенсації за невикористану відпустку їй не виплачені з вини відповідача, спору про їх розмір немає, відповідач повинний виплатити їй середній заробіток по день постановлення судом рішення.

Невиплатою заборгованості по заробітній платі і компенсації, їй спричинено моральну шкоду, були втрачені її нормальні життєві зв'язки, погіршилось здоров`я, вона відчувала себе неповноцінною, не маючи можливості після звільнення забезпечити себе життя. Спричинену моральну шкоду позивачка оцінює у 5 000 грн.

Позивачка просила стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі в сумі 3050,25 грн., вихідну допомогу і компенсацію за невикористану відпустку в сумі 10 527,46 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку з грудня 2013 року по день фактичного розрахунку, моральну шкоду в розмірі 5 000 грн.

Ухвалою суду від 16 червня 2014 року, за заявою позивача, до участі в справі в якості співвідповідача залучено Державне підприємство «Азовінжгеодезія» (а.с.26,28).

23 червня 2014 року позивачка надала заяву про зміну позовних вимог, в якій у зв'язку із виплатою їй 17 червня 2014 року заборгованості по заробітній платі в сумі 13517,71 грн., просить суд стягнути з відповідачів на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку з грудня 2013 року по день фактичного розрахунку, моральну шкоду в розмірі 5 000 грн. (а.с.36).

Позивачка, яка про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала письмову заяву, в якій указала, що змінені позовні вимоги вона підтримує у повному обсязі, просила розглянути справу за її відсутності. У випадку неявки відповідачів в судове засідання, просила розглянути справу заочно та постановити заочне рішення по справі.

Відповідачі, які належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, представників у судове засідання не направили, про причини неявки до суду не повідомили, заяви про розгляд справи у відсутності представників не надали. Представник відповідача - Державного підприємства «Донецький обласний геодезичний центр», надав письмові заперечення на позов (а.с.44-45).

Позивачка у письмовій заяві просила у випадку неявки відповідачів провести заочний розгляд справи, та ухвалити заочне рішення. За ухвалою суду відповідно до ст.ст.169, 224 ЦПК України розгляд справи проведено заочно, на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, судом фактично встановлено, що згідно із трудовою книжкою ОСОБА_2 відповідно до наказу № 15-лс від 31 серпня 2009 року була прийнята 31 серпня 2009 року у Торезьке топографо-геодезичне відділення ДП «Азовінжгеодезія» на посаду головного бухгалтера. Відповідно до наказу № 6-лс від 30 грудня 2013 року звільнена 30 грудня 2013 року з підприємства за ст. 40 п. 1 КЗпП України за скороченням штату у зв'язку з реорганізацією (а.с.7-11).

При звільненні з підприємства відповідач - ДП «Азовінжгеодезія», не провів з позивачкою повний розрахунок по виплатам, які належали їй за законом, а саме: не виплатив позивачці: заборгованість по заробітній платі у розмірі 3050,25 грн., компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 15 543,55 грн., вихідну допомогу у розмірі 4615,91 грн., всього: 23209,71 грн.

Згідно із довідкою від 30 грудня 2013 року (а.с.71) станом на 30 грудня 2013 року заборгованість по заробітній платі, вихідній допомозі та іншим нарахованим виплатам за грудень 2013 року складала 23 209,71 грн.

Судом встановлено та підтверджено позивачкою, що 28 квітня 2014 року в рахунок погашення зазначеної заборгованості їй було виплачено 9 692 грн., 17 червня 2014 року виплачено залишок заборгованості у розмірі 13 517 грн. 71 коп., що підтверджено видатковим касовим ордером від 22 травня 2014 року (а.с.66). Заперечень проти цього відповідачі не надали.

Вирішуючи позовні вимоги щодо стягнення на користь позивачки середнього заробітку за час затримки розрахунку, суд виходить з наступного.

Згідно статті 110 КЗпП України при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б) розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; в) сума заробітної плати, що належить до виплати.

Згідно ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, визначені ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація, повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Частину третю статті 117 КЗпП України, яка передбачала, що в разі, якщо звільнений працівник до одержання остаточного розрахунку стане на іншу роботу, розмір зазначеної в частині першій цієї статті компенсації зменшується на суму заробітної плати, одержаної за новим місцем роботи, виключено на підставі Закону № 3248-IV від 20.12.2005 року.

Згідно п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" від 24.12.1999 року № 13, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановляння рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності у цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи. Не можна вважати спором про розмір сум, належних до виплати при звільненні, спір про відрахування із заробітної плати (на відшкодування матеріальної шкоди, на повернення авансу тощо), оскільки він вирішується в іншому встановленому для нього порядку.

Відповідно до п. 21 цієї Постанови при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 (з наступними змінами і доповненнями).

Діючим законодавством обов'язок з виплати заборгованості по заробітній платі покладається на роботодавця незалежно від прохання працівника про вказану виплату.

В судовому засіданні встановлено, що в день звільнення - 30 грудня 2013 року, виплата всіх сум, що належать від підприємства - роботодавця, позивачці проведена не була. Судом не встановлено наявності між сторонами суперечки про їхній розмір. Остаточний розрахунок з позивачкою проведено 17 червня 2014 року (а.с.66), заперечень щодо цього відповідачами не надано.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку підлягають задоволенню.

При визначенні середньої заробітної плати суд виходить з вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 (з наступними змінами і доповненнями), чинність якої поширюється на підприємства, установи і організації усіх форм власності, відповідно до якого середній заробіток для виплати працівникові за час затримки розрахунку обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

Відповідно до пункту 8 цього Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно із довідкою від 30 грудня 2013 року (а.с.70) заробітна плата позивача за два відпрацьованих календарних місяці перед звільненням становить : за жовтень 2013 року і листопад 2013 року: 7085,84 грн. + 3899,80 грн. = 10985,64 грн. Кількість робочих днів у жовтні і листопаді 2013 року становить 44 робочих дня (23 + 21 робочих днів = 44 робочих дня). Середньоденний заробіток позивача становить 249 грн. 67 коп. в день (10985,64грн. : 44 дня = 249,67 грн.).

Кількість робочих днів у період затримки розрахунку з 30 грудня 2013 року по 17 червня 2014 року включно, яка розрахована згідно із додатком до листа Міністерства соціальної політики України від 21.08.2012 року «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2013 рік», додатком до листа Міністерства соціальної політики України від 04.09.2013 року «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2014 рік», складає 114 днів.

Середній заробіток за час затримки розрахунку, за період з 30 грудня 2013 року по 17 червня 2014 року включно, складає 28 462 грн. 38 коп. (249,67 грн. х 114 днів = 28 462, 38 грн.) (сума визначена без вирахування податків з доходів фізичних осіб та інших обов'язкових платежів).

Відповідно до положень пункту 6 Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24.12.1999 р., задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Відповідно до ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Відповідно до ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

09 жовтня 2013 року Держземагенством України наказано реорганізувати Державне підприємство «Азовінжгеодезія» шляхом приєднання до Державного підприємства «Донецький обласний геодезичний центр». Встановлено, що Державне підприємство «Донецький обласний геодезичний центр» є правонаступником майнових прав і обов'язків ДП «Азовінжгеодезія». Затверджено план заходів з реорганізації ДП «Азовінжгеодезія» (а.с. 47-51).

У письмових запереченнях відповідач - Державне підприємство «Донецький обласний геодезичний центр», указав, що до теперішнього часу ДП «Азовінжгеодезія» знаходиться в стадії припинення. Передавальний акт не підписано, до завершення всіх необхідних заходів Державне підприємство «Донецький обласний геодезичний центр» не є правонаступником ДП «Азовінжгеодезія» (а.с.44-45).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.52-56) ДП «Азовінжгеодезія» зареєстроване у зазначеному реєстрі, з 21 жовтня 2013 року знаходиться в стані припинення.

Враховуючи, що ОСОБА_2 з 31 серпня 2009 року працювала у Торезькому топографо-геодезичному відділенні ДП «Азовінжгеодезія» на посаді головного бухгалтера, звільнена 30 грудня 2013 року з підприємства за ст. 40 п. 1 КЗпП України за скороченням штату у зв'язку з реорганізацією, що в день звільнення - 30 грудня 2013 року, виплата всіх сум, що належать від підприємства - роботодавця, позивачці проведена не була, що до теперішнього часу ДП «Азовінжгеодезія» ареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, суд дійшов висновку, що з відповідача - ДП «Азовінжгеодезія», на користь позивачки підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 28 462 грн. 38 коп. (сума визначена без вирахування податків з доходів фізичних осіб та інших обов'язкових платежів).

Вирішуючи позовні вимоги щодо стягнення на користь позивачки моральної шкоди в розмірі 5000 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України відшкодування моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) щкоди" від 31 березня 1995 року № 4, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

У позовній заяві позивачка зазначила, що невиплатою заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку, вихідної допомоги їй спричинено моральну шкоду, були втрачені її нормальні життєві зв'язки, погіршилось здоров`я, вона відчувала себе неповноцінною, не маючи можливості після звільнення забезпечити себе життєво необхідними речами. Спричинену їй моральну шкоду позивачка оцінила у 5 000 грн. Суд вважає, що позивачці заподіяні моральні страждання, які підлягають відшкодуванню, однак, позов у цій частині завищений і, з урахуванням вказаних конкретних обставин справи, з урахуванням строку невиплати позивачці належних їй при звільненні сум, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, підлягає частковому задоволенню у сумі 500 грн.

Таким чином, стягненню з відповідача - ДП «Азовінжгеодезія», на користь позивача підлягає моральна шкода в розмірі 500 грн.

В іншій частині позовні вимоги до указаного відповідача задоволенню не підлягають.

З урахуванням викладеного позовні вимоги ОСОБА_2 до Державного підприємства «Донецький обласний геодезичний центр» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, моральної шкоди задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача - ДП «Азовінжгеодезія», підлягає стягненню на користь Торезького УК (м. Торез) 22030001 судовий збір у розмірі 487 грн. 20 коп. (243,60 грн. - у зв'язку із задоволенням позовних вимог майнового характеру + 243,60 грн. - у зв'язку із задоволенням позовних вимог немайнового характеру = 487,20 грн.).

Керуючись: ч. 7 ст. 43 Конституції України, ст.ст. 96,104 ЦК України, ст.ст. 110,116, 117, 237-1 КЗпП України, п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року, ст.ст. 10, 11, 15, 60, 79, 88, 209, 210, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Державного підприємства «Азовінжгеодезія» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Азовінжгеодезія» на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний НОМЕР_1, середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 28 462 (двадцять вісім тисяч чотириста шістдесят дві) грн. 38 коп. (сума визначена без вирахування податків з доходів фізичних осіб та інших обов'язкових платежів) та моральну шкоду у розмірі 500 (п'ятсот) грн.

Зобов'язати Державне підприємство «Азовінжгеодезія» при виконанні судового рішення утримати з нарахованої ОСОБА_2 суми середнього заробітку за час затримки розрахунку в розмірі 28 462 (двадцять вісім тисяч чотириста шістдесят дві) грн. 38 коп. податок з доходів фізичних осіб та інші обов'язкові платежі.

Стягнути з Державного підприємства «Азовінжгеодезія» судовий збір в дохід Торезького УК (м. Торез) 22030001 в розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 до Державного підприємства «Азовінжгеодезія» - відмовити.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Державного підприємства «Донецький обласний геодезичний центр» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, моральної шкоди - відмовити.

Рішення постановлене в нарадчій кімнаті та проголошено вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 11 липня 2014 року.

Рішення буде виготовлене в повному обсязі 11 липня 2014 року.

Заочне рішення може бути переглянуто Торезьким міським судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, надавши в Апеляційний суд Донецької області через Торезький міський суд апеляційну скаргу на рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Позивач, який брав участь у справі, але не був присутнім у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, може подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О. М. Чапланова