Справа № 22ц-479/2008р.
Категорія ЦП: 5
Доповідач Гайворонський С. П.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 березня 2008 року м. Одеса
Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Гайворонського С.П.
суддів Виноградової Л.Є.
Сегеди С.М.
при секретарі Карпенко С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Одеської міської ради та Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання права власності на квартиру за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 24 травня 2007 року,
встановила:
ОСОБА_1звернулася до суду з позовом до Одеської міської ради та Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання права власності.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1послалась на те, що вона є власником АДРЕСА_1на підставі договору купівлі-продажу.
З метою поліпшення житлових умов та необхідності проведення поточного ремонту, позивач за власні кошти провела ремонтні роботи шляхом внутрішньої реконструкції підсобних приміщень вищевказаної квартири, приєднання об'єму світлового ліхтаря до квартири, переобладнання балкону у веранду без зміни його розміру.
Відповідачі не визнали права власності позивача на реконструйовану квартиру, що змусило ОСОБА_1звернутися до суду з вищевказаним позовом. У судовому засіданні:
· представник позивача позов підтримала;
· представники відповідачів у судове засідання не з'явилися.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 24 травня 2007 року позов ОСОБА_1задоволений.
Суд першої інстанції визнав право приватної власності за ОСОБА_1на чотирьохкімнатну АДРЕСА_1, загальною площею 183, 4 кв.м. , житловою площею 68, 8 кв.м. , що складається на першому поверсі із:
· чотирьох жилих кімнат площами 27, 1 кв.м. , 15, 7 кв.м. , 11, 3 кв.м. , 14, 3 кв.м. ;
· кухні-столової площею 21, 0 кв.м. ;
· підсобного приміщення площею 5, 4 кв.м. ;
· коридору площею 6, 6 кв.м. ;
· санвузла площею 8, 0 кв.м. ;
· веранди площею 17, 2 кв.м. ; В підвалі із:
· тамбуру площею 3, 0 кв.м. ;
· двох підсобних приміщень площею 5, 4 кв.м. та 5, 3 кв.м. ;
· коридору площею 2, 5 кв.м. ;
· санвузла площею 2, 2 кв.м. ;
· гаражу площею 34, 5 кв.м. ;
· сауни площею 3, 5 кв.м.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволені вищевказаних позовних вимог ОСОБА_1відмовити, посилаючись на порушення районним судом норм матеріального і процесуального права.
При цьому вказується, що її, ОСОБА_2, необхідно було залучити до участі у справі за вищевказаним позовом, оскільки остання є власником суміжної з позивачем квартири.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно та всебічно дослідив та оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, як вбачається із матеріалів справи, при ухваленні рішення, районний суд виходив з того, що згідно зі ст. ст. 331, 383 ЦК України, власник майна ( у даній справі -Фертюк Т.В.) володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва.
Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Суд першої інстанції на підставі матеріалів даної цивільної справи вірно зазначив, що позивач ОСОБА_1є власником АДРЕСА_1, (а.с. 6-8).
Позивач з метою поліпшення своїх житлових умов та необхідністю проведення ремонту виконала певні будівельні роботи.
В підтвердження правомірності проведеної позивачем реконструкції вищевказаної квартири, Приморська районна адміністрація Одеської міської ради прийняла розпорядження № 1820 від 27 липня 2006 року про збереження та прийняття в експлуатацію реконструйованої АДРЕСА_1, загальною площею 183, 4 кв.м. , в тому числі житлова 68, 8 кв.м. із зобов'язанням КП „ОМБТІ та РОН" видати позивачу свідоцтво про право власності на АДРЕСА_1, (а.с. 9).
Розпорядженням Приморської районної адміністрації від 07 серпня 2006 року № 1916 скасоване зазначене вище розпорядження від 27 липня 2006 року. (а.с. 10).
Розпорядженням Приморської районною адміністрації № 73 від 18 січня 2007 року (а.с. 11) скасоване вищевказане розпорядження від 07 серпня 2006 року № 1916, а тому розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради № 1820 від 27 липня 2006 року про збереження та прийняття в експлуатацію реконструйованої АДРЕСА_1., загальною площею 183, 4 кв.м. , в тому числі житлова 68, 8 кв.м. із зобов'язанням КП „ОМБТІ та РОН" видати позивачу свідоцтво про право власності на АДРЕСА_1 на момент розгляду даної справи є чинним.
Також, суд першої інстанції правильно зазначив, що підтвердженням можливості збереження проведеної реконструкції з боку ОСОБА_1є висновки:
· Головного управління МНС України в Одеській області про не заперечення можливості збереження виконаної реконструкції АДРЕСА_1 (а.с. 12);
· Головного державного санітарного лікаря Приморського району м. Одеси про погодження з проектом „збереження реконструйованої АДРЕСА_1" (а.с. 13-14);
· Одеського міського управління архітектури та містобудування про узгодженість вводу в експлуатацію АДРЕСА_1 (а.с. 15-16).
Згідно з технічним висновком „збереження реконструйованої АДРЕСА_1" (а.с. 18-23), за набором приміщень і інженерному обладнанню вищевказана квартира не суперечить вимогам Сніп 2.08.01-89 „Житлові будинки", аварійних конструкцій в габаритах розташування квартири не має, квартира придатна для подальшої експлуатації.
Посилання апеляційної скарги на те, що ОСОБА_2, як власник АДРЕСА_1 не була залучена до участі у даній справі не можуть бути підставою для скасування правильного по суті рішення, оскільки, як вбачається з матеріалів цієї справи, ОСОБА_2 не довела ті обставини, на які вона посилається щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, а тому, судова колегія вважає, що права останньої, як власника АДРЕСА_1 не були порушені у зв'язку з реконструкцією ОСОБА_1АДРЕСА_1 згідно з вищевикладеними обставинами.
Також, судова колегія зазначає, що заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03 жовтня 2007 року, на яке посилається ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі, на момент розгляду справи у апеляційній інстанції скасоване ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 18 січня 2008 року.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до невірного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 305, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Одеської області,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 24 травня 2007 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Одеської міської ради та Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання права власності на квартиру - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги у Верховний Суд України протягом двох місяців з дня набрання ухвалою законної сили.