№ 245/921/13-ц
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15.07.2014 року. Старобешівський районний суд Донецької області у складі: головуючого - судді Дехти Р.В., при секретарі Іваницькій Л.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Старобешеве цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, -
В С Т А Н О В И В:
20.11.2013 року до Старобешівського районного суду Донецької області звернувся позивач ОСОБА_1 із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та свої вимоги мотивував наступним.
02 квітня 2013 р. за участю ОСОБА_2 сталось зіткнення з автомобілем Renault, яким керував ОСОБА_1, в результаті чого вказаний автомобіль отримав механічні пошкодження.
Постановою Старобешівського районного суду Донецької області від 03.07.2013 р. ОСОБА_2 було визнано винним у вчинені вищевказаного правопорушення.
Відповідач добровільно відмовлявся відшкодувати завдані позивачу збитки, тому позивач у позові просить суд стягнути на його користь з ОСОБА_2 суму матеріальної шкоди у розмірі 13312 грн., суму відшкодування витрат на проведення оцінки автомобіля Renault у розмірі 400 грн., відшкодування витрат пов'язаних з викликом ОСОБА_2 для проведення огляду автомобіля Renault для його подальшої оцінки у розмірі 79,44 грн.., стягнути з ОСОБА_2 на його користь суму в рахунок відшкодування моральної шкоди у розмірі 10000,00 грн. і витрати по сплаті судового збору.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні не з'явився, судом були здійсненні заходи щодо належного повідомлення позивача про дату та час розгляду справи. На адресу позивача направлявся рекомендований лист з повідомленням із судовою повістку про дату та час розгляду справи, зазначений лист був повернутий на адресу у зв'язку із зміною місця проживання позивача. Позивач ОСОБА_1 вимоги ст..77 ЦПК України не виконав, не повідомив суд про зміну свого місця проживання. В попередніх судових засіданнях позивач ОСОБА_1 повідомив суд, що автомобіль відремонтував.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, зазначив, що комбайном не керував, а керував комбайном інша невідома особа, просив призначити по справі судову автотоварознавчу експертизу, щодо визначення розміру шкоди за позовом позивача.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Рішення суду повинно відповідати вимогам ст. 213 та ст.215 ЦПК України, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, про що також зазначено в п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі».
Відповідно до статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Судом було роз'яснено позивачу право заявляти клопотання про витребування судом доказів, якщо у сторін існують складності в їх отриманні, подавати відповідні докази, заявляти клопотання про витребування документів та призначення експертиз по справі.
Позивач ОСОБА_1 в попередніх судових засіданнях відмовився надати судові додаткові докази, просив суд розглянути справу на підставі доказів, що є в матеріалах справи.
Відповідач ОСОБА_2 просив суд призначити судову авто товарознавчу експертизу щодо визначення вартості спричиненої шкоди.
Відповідно до вимог ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням, зокрема транспортних засобів тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Згідно ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, зокрема: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно ч.1 ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.
Судом встановлено, що відповідно до звіту № 807 про оцінку транспортного засобу від 20.05.2013 р.. який виконаний в ТОВ «Експерт» суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_4, вартість матеріального збитку власникові Renault державний номерний знак НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП складає 13312 (тринадцять тисяч триста дванадцять) гривень 76 коп.
За виконання вищевказаного звіту позивачем було сплачено 400 (чотириста) гривень 00 коп.
Також, відповідача було повідомлено телеграмою про проведення огляду автомобіля Renault державний номерний знак НОМЕР_1, який пошкоджений у результаті ДТП, для подальшої оцінки цих пошкоджень.
Витрати на зазначене повідомлення склали 79 (сімдесят дев'ять) гривень 44 коп.
Відповідно до пункту 17 Постанови пленуму Верховного суду України за 5 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду», висновок експертизи може бути доказом у справі лише в тому разі, коли експертиза була проведена на підставі ухвали суду відповідними судовоекспертними установами. Як експерт може залучатися особа, яка відповідає вимогам, установленим Законом України "Про судову експертизу", і внесена до Державного реєстру атестованих судових експертів. У разі коли висновок експертизи наданий стороною як додаток до позовної заяви, тобто проведений відповідною експертною установою за її клопотанням чи клопотанням її представника, то такий висновок може розцінюватися лише як письмовий доказ, який підлягає дослідженню в судовому засіданні та відповідній оцінці. Якщо стосовно цього письмового доказу в судовому засіданні виникнуть сумніви, то, виходячи з характеру матеріально-правового спору та залежно від того, яке значення має наявність у справі такої експертизи, суд повинен роз'яснити особам, які беруть участь у справі, про їх право заявити клопотання про її призначення.
Оскільки відповідач ОСОБА_2 наполягав на проведенні експертизи по справі, висновки експерта, надані ОСОБА_1 викликали в нього сумніви, а ОСОБА_1 в попередніх судових засіданнях повідомив суд, що відремонтував пошкоджений автомобіль, оцінювач ОСОБА_4 не входить до Державного реєстру атестованих судових експертів, що підтверджується інформацією з реєстру атестованих експертів, що розмішана на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України, позивач не надав належних та допустимих доказів, що експерт ОСОБА_4 входить до Державного реєстру атестованих судових експертів, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_2 у зв'язку недоведеністю розміру спричиненої матеріальної шкоди.
Щодо заявленої вимоги про відшкодування моральної шкоди суд зазначає наступне.
Згідно вимог ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до вимог ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана, зокрема, фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Позивач ОСОБА_1 обґрунтовував розмір завданої йому моральної шкоди тим, що вищезазначена дорожньо-транспортна пригода спричинила йому фізичні та душевні страждання, тяжкі переживання щодо фізичного та психічного здоров'я його рідних, разом із ним під час ДТП у автомобілі знаходилася його дружина та дочка. У зв'язку з цією ДТП порушився попередній уклад його сімейного життя. Унаслідок ДТП та пов'язаних з ним хвилювань стали виникати сварки, скандали, чого раніше у родині не було. Важко переживаючи обставини, що склалися, у нього останнім часом виникли систематичні головні та серцеві болі, порушення сну, депресія. Він вимушений витрачати свій вільний час на здійснення дій по відновленню свого порушеного права. Крім того, він не може забезпечити належний догляд та гідні умови життя своїй родині.
Виходячи з наданих доказів, суд дістається висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в частині стягнення моральної шкоди в сумі 10000 гривень 00 копійок не підлягають розгляду у зв'язку тим, що цивільний позивач не довів належними та допустимими доказами розмір зазначеної шкоди.
Керуючись ст.ст. 3, 11, 60, 84, 88, 209, 212-215, 218, 224 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди - відмовити повністю.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Донецької області через Старобешівський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Р.В. Дехта
15.07.2014