Справа № 22ц-175/2007р.                                                Головуючий у 1 інстанції: Ляміна Т.А.

Доповідач Іванова І.П.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня  2007 року                               Колегія суддів судової палати з цивільних

справ апеляційного суду Луганської області у складі:

Головуючого -Іванової І.П.

Суддів: Парінової І.К., ЛісіциноїА.І.,

при секретарі: Войтенко Ю. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу за

апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ровеньківського міського суду Луганської області від 31 жовтня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоду, -                      

встановила:

У травні 2006р. позивач звернувся з зазначеним позовом до суду, посилаючись на наступне. Він є власником земельного паю, який з 2000 по 2003 роки перебував в оренді СПК ім. Кірова. У зв'язку з хворобою, договір оренди на 2003рік він не продовжував. Відповідач, будучи посадовою особою, належним чином не виконав своїх обов'язків, у квітні 2003р. включив земельний пай позивача у список земель запасу Благівської сільської ради, про що йому, позивачу, стало відомо восени 2003р. Вироком Ровеньківського міського суду від 24 листопада 2005р.ОСОБА_1 було визнано винним у службовій недбалості. Вважає, що незаконними діями відповідача йому заподіяно матеріальну шкоду у розмирі 663 гривні 92 коп., та моральну - у розмирі 2000 гривень. Просив стягнути з відповідача вказані суми.

Оскарженим рішенням вимоги задоволено частково: у відшкодування матеріальної шкоди стягнуто 663,92гривні, моральної - 1025 гривень, а також судові витрати.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення Ровеньківського міського суду Луганської області скасувати, позовну заяву залишити без розгляду. Апелянт вважає, що суд не з'ясував всі обставини, які мають значення, не правильно застосував норми права.

Заслухавши доповідача, вислухавши сторони, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, судова колегія дійшла висновку про наступне.

Згідно ст. 10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. При дослідженні і оцінці доказів, встановленні обставин справи і ухваленні рішення суд незалежний від висновків органів влади, експертиз або окремих осіб. Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що шкоду повинна відшкодовувати особа, яка причинила цю шкоду. А оскільки ОСОБА_1 був засуджений за неправильне внесення земельного паю позивача у список земель запасу, то він повинен нести матеріальну відповідальність. Такий висновок суду не відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Як вбачається з матеріалів справи, договір оренди земельного паю між ОСОБА_2 та СПК ім. Кірова діяв до 29 січня 2003р. Згідно умов договору (а.с.9), він може бути продовженим тільки до закінчення збирання врожаю та вивезення його з поля. Тобто, у 2003р. ОСОБА_2 нікому в оренду свій земельний пай не здавав, як сам вказує - через стан здоров'я. Не отримав орендну плату не у зв'язку з неправомірними діями відповідача, а тому, що після закінчення терміну дії договору, не„ продовжив його. Не встановлено в судовому засіданні, що саме неправомірні дії відповідача перешкоджали позивачу укласти договір оренди та отримати орендну плату.

Таким чином, між діями ОСОБА_1 та неотриманням орендної плати ОСОБА_2 не має причинного зв'язку. Тому висновки суду про задоволення позову ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди не відповідають вимогам закону. У відповідності до ч. 1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

На підставі вищевикладеного позовні вимоги ОСОБА_2 задоволенню не підлягають.

Невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення, згідно ч.1 ст.309 ЦПК України.

Керуючись п.3,4 ч.1 ст.309,ч.2 ст.314, ст.316 ЦПК України судова колегія, -

вирішила:

Апеляційну     скаргу    ОСОБА_1

задовольнити.

Рішення Ровеньківського міського суду Луганської області від 31 жовтня 2006 року скасувати.

У позові ОСОБА_2 відмовити.

Рішення набирає чинності негайно, але може бути оскаржено протягом двох місяців у касаційному порядку до Верховного Суду України безпосередньо.