ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.12.08 Справа № 18/246/08
Суддя Носівець В.В.
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Грін-К” (69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 47)
до приватного підприємства “Богсі-7” (69035, м. Запоріжжя, вул. Правди, 50)
про стягнення 59490,30 грн.,
Суддя Носівець В.В.
Представники сторін:
від позивача: Нікітенко М.О. довіреність № 1 від 14.10.2008 р., паспорт СА 473889 від 22.05.1997 р.
від відповідача: не прибув;
СУТНІСТЬ СПОРУ:
До господарського суду Запорізької області 29.10.2008 року звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Грін-К” з позовною заявою до приватного підприємства “Богсі-7” про стягнення 59490,30 грн., у тому числі 54418,38 основного боргу з урахування індексу інфляції, 3301,02 грн. пені та 1770,90 грн. 3% річних, у зв’язку із неналежним виконанням відповідачем умов Договору поставки № 08/02/07 від 15.02.2007р. та на підставі ст.ст. 525, 526, 530, 625 ЦК України.
Ухвалою суду від 03.11.2008 р. порушено провадження у справі № 18/246/08, судове засідання призначено на 04.12.2008 р.
Представник позивача, у судовому засіданні 04.12.2008 р., підтримав позовні вимоги, але не надав суду документи, які були витребувані ухвалою суду. Відповідач вимоги суду, викладенні в ухвалі про порушення провадження у справі від 03.11.2008 р. не виконав, відзив на позовну заяву та витребувані документи суду не надав, повноважного представника у судове засідання 04.12.2008 року не направив. Ухвалою суду від 04.12.2008 р., в порядку ст. 77 ГПК України, розгляд справи був відкладений, судове засідання призначено на 19.12.2008 року.
У судовому засіданні 19.12.2008 року, представник позивача підтримав позовні вимоги, надав письмові пояснення по суті позовних вимог.
Відповідач в судове засідання 19.12.2008 р. також не з’явився, документи витребувані ухвалою суду не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про час і місце судового засідання був попереджений належним чином.
Згідно п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
19.12.2008 року, судом, за згодою представника позивача, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Справа розглянута в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами та без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача суд,
ВСТАНОВИВ:
Як свідчать матеріали справи, 14.02.2007 року позивач здійснив оплату рахунку-фактури № БГ-0000015 від 13.02.2008 року на суму 40500,00 грн. за щебінь у кількості 500.000 куб.м., що підтверджується банківською випискою від 14.02.2007 року.
15.02.2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Грін-К” (далі - покупець та позивач у справі) та приватним підприємством “Богсі-7” (далі - постачальник та відповідач у справі) укладено договір поставки №08/02/07 (далі - Договір).
Відповідно до умов Договору, постачальник зобов'язався передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення, а саме: щебінь гранітний та відсів (надалі - товар), а покупець - прийняти і оплатити товар на умовах і в порядку, передбачених умовами Договору (п 1.1. Договору). Найменування, кількість, асортимент, строки поставки та ціна товару, відповідно до п. 1.2 Договору, визначаються у специфікаціях, які підписуються сторонами та є невід’ємною частиною Договору.
Згідно п. 4.2.2 Договору, строк відвантаження товару: не пізніше 10-ти днів з моменту зарахування грошових коштів на Ж/Д тариф на поточний рахунок постачальника та, згідно п. 4.2.3 Договору строк відвантаження товару в автотранспорт покупця: на протязі 3-х робочих днів з моменту зарахування передплати на розрахунковий рахунок постачальника.
Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 59490,30 грн., на підставі Договору поставки №08/02/07 від 15.02.2007 року, необґрунтована і не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Згідно зі ст. 205 ЦК України правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Зі змісту ст. 207 ЦК України випливає, що правочин в простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів зв’язку.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов’язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 ЦК України. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як свідчать матеріали справи, позивач 14.02.2007 року перерахував на користь відповідача грошові кошти у сумі 40500 грн., у якості передплати за товар, у той же час Договір, на виконання умов якого позивачем, ніби-то здійснено передплату, укладено сторонами лише 15.02.2007 року.
Тобто, позивач не довів суду і не надав жодного доказу, який би підтвердив викладені у позові обставини, та свідчив би про виконання ним у повному обсязі умов договору поставки №08/02/07 від 15.02.2007 року, а саме: здійснення оплати за Договором поставки №08/02/07 від 15.02.2007 року і прийняття товару згідно розділу 4 Договору. Також позивач не довів невиконання відповідачем умов даного Договору і надіслання гарантійного листа про неможливість виконання умов саме Договору поставки №08/02/07 від 15.02.2007 року.
Позивачем, наразі, надані докази оплати щебеня у кількості 500.000 куб.м. на суму 40500,00 грн. згідно рахунку-фактури № БГ-0000015 від 13.02.2008 року, але не доведено, що щебінь поставлено саме за Договором, на який посилається позивач в обґрунтування своїх вимог.
Зважаючи на надані позивачем документальні докази, суд дійшов висновку, що у відповідача відсутні грошові зобов’язання перед позивачем.
За таких обставин, факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 59490,30 грн., у тому числі 54418,38 основного боргу, з урахування індексу інфляції, 3301,02 грн. пені та 1770,90 грн. 3% річних, у зв’язку із неналежним виконанням відповідачем умов Договору поставки № 08/02/07 від 15.02.2007р., а потім умов гарантійного листа від 28.04.2008 року, є не доведеним, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 59490,30 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
У позові відмовити.
Суддя В.В. Носівець