ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2014 року Справа № 920/57/14
Вищий господарський суд України у складі: суддя Бенедисюк І.М. (доповідач) - головуючий, судді Васищак І.М., Харченко В.М.
розглянув касаційну скаргу Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", м. Київ (далі - УДППЗ "Укрпошта"), в особі Сумської дирекції УДППЗ "Укрпошта", м. Суми (далі - Сумська дирекція),
на рішення господарського суду Сумської області від 27.01.2014 та
постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.04.2014
зі справи № 920/57/14
за позовом УДППЗ "Укрпошта" в особі Сумської дирекції
до управління майна комунальної власності Сумської міської ради, м. Суми (далі - Управління),
про внесення змін до договору.
Судове засідання проведено за участю представників:
УДППЗ "Укрпошта" в особі Сумської дирекції - Мельник О.В.,
Управління - не з'яв.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
У січні 2014 року УДППЗ "Укрпошта" звернулося до господарського суду Сумської області з позовом про внесення з 21.12.2011 змін до пункту 4.1 укладеного з Управлінням договору від 30.02.1998 № ФН-337 оренди майна, що знаходиться у комунальній власності (далі - Договір), у запропонованій позивачем редакції.
Позовні вимоги з посиланням на частину третю статті 6 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" та пункт 10 Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 176, мотивовано тим, що підприємства зв'язку, які розповсюджують періодичні видання, засновані об'єднаннями громадян, державними науково-дослідними установами, навчальними закладами, трудовими та журналістськими колективами, державні та комунальні періодичні видання, - користуються орендою в порядку та за тарифами, встановленими для бюджетних організацій.
Рішенням господарського суду Сумської області від 27.01.2014 (суддя Левченко П.І.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.04.2014 (колегія суддів у складі: суддя Бондаренко В.П. - головуючий, судді Ільїн О.В., Россолов В.В.), у задоволенні позову відмовлено.
УДППЗ "Укрпошта", не погоджуючись з рішенням місцевого та постановою апеляційного господарських судів, у касаційній скарзі просить Вищий господарський суд України їх скасувати, а справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду внаслідок порушення господарськими судами положень статей 5, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статей 632, 651 652, Цивільного кодексу України, частини п'ятої статті 188 Господарського кодексу України (далі - ЦК України, ГПК України).
У відзиві на касаційну скаргу Управління просить у задоволення скарги відмовити з наведених у відзиві мотивів, а також розглянути скаргу без участі представника Управління.
Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.
Перевіривши повноту встановлення місцевим та апеляційним господарськими судами обставин справи та правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представника УДППЗ "Укрпошта", Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги.
У прийнятті судових рішень зі справи господарські суди виходили з таких фактичних обставин:
- згідно з умовами Договору у погодженій сторонами редакції від 08.04.2008 Управління передало в оренду УДППЗ "Укрпошта" нежитлові приміщення на першому поверсі будинку № 76 по вул. 4-й Продольній у м. Суми, загальною площею 90, 1 м2 , план яких міститься в додатку № 1 до Договору, для розміщення відділення поштового зв'язку;
- у пункті 4.1 Договору зазначено, що орендна плата розраховується відповідно до чинної Методики розрахунку і порядку використання плати за орендну комунального майна, затвердженої рішенням Сумської міської ради; базова ставка орендної плати встановлюється відповідним рішенням Сумської міської ради; розрахунок орендної плати наведено в додатку № 3 до Договору;
- зі змісту додатку № 3 до Договору в чинній редакції від 01.04.2011 вбачається, що на підставі рішення Сумської міської ради від 24.03.2011 № 322-МР орендна плата протягом періоду 01.04.2011-31.12.2011 складає 1 грн. за рік; розмір орендної плати за січень 2012 року розраховується за певною формулою з урахуванням затвердженої рішенням Сумської міської ради від 23.06.2010 № 3964-МР базової ставки орендної плати за 1 м2 орендованої площі в розмірі 8, 50 грн.; розмір орендної плати за наступні місяці коригується з урахуванням установленого індексу інфляції;
- позивач, посилаючись на незаконність змісту пункту 4.1 Договору, просить внести зміни до Договору в цій частині та викласти пункт 4.1 в такій редакції: "Орендна плата за Договором складає 1 грн. за рік";
- зі змісту пунктів 2.2.3, 2.2.4 статуту УДППЗ "Укрпошта" вбачається, що це підприємство з-поміж іншого розповсюджує періодичні друковані видання по передплаті, замовляє тиражі та здійснює продаж періодичних друкованих видань у роздріб;
- 30.11.2011 УДППЗ "Укрпошта" надіслало листа № 13-11-352 на ім'я міського голови м. Суми з пропозицією внести зміни, зокрема, до пункту 4.1 Договору шляхом укладання додаткової угоди від 28.11.2011, згідно з якою цей пункт викласти в зазначеній редакції, а інші умови Договору залишити без змін; проект додаткової угоди від 28.11.2011 додано до листа;
- Управління у відповідь на цю пропозицію надіслало листа від 20.12.2011 № 09-3648/01-10 про відмову у внесенні змін до Договору.
Відповідно до частини другої статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 затверджено Методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу (далі - Методика).
У пункті 10 Методики зазначено, що розмір річної орендної плати за оренду нерухомого майна бюджетними організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету, державними та комунальними закладами охорони здоров'я, які утримуються за рахунок державного та місцевих бюджетів, державними та комунальними телерадіоорганізаціями, редакціями державних і комунальних періодичних видань та періодичних видань, заснованих об'єднаннями громадян, державними науково-дослідними установами, навчальними закладами, трудовими і журналістськими колективами, підприємствами зв'язку, що їх розповсюджують, Товариством Червоного Хреста України та його місцевими організаціями, асоціаціями органів місцевого самоврядування із всеукраїнським статусом, а також інвалідами з метою використання під гаражі для спеціальних засобів пересування становить 1 гривню. Індексація річної орендної плати проводиться один раз на рік на підставі річних індексів інфляції у строки, визначені договором оренди;
орендна плата у розмірі, встановленому згідно з абзацом першим цього пункту, не застосовується у разі оренди нерухомого майна для розміщення засобів масової інформації:рекламного та еротичного характеру; заснованих в Україні міжнародними організаціями або за участю юридичних чи фізичних осіб інших держав, осіб без громадянства;в яких понад 50 відсотків загального обсягу випуску становлять матеріали зарубіжних засобів масової інформації; заснованих за участю юридичних або фізичних осіб, до сфери діяльності яких належить виробництво та постачання паперу, поліграфічного обладнання, технічних засобів мовлення.
Частиною третьою статті 6 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" передбачено, що державні та комунальні телерадіоорганізації, редакції державних і комунальних періодичних видань та періодичних видань, заснованих об'єднаннями громадян, державними науково-дослідними установами, навчальними закладами, трудовими і журналістськими колективами, підприємства зв'язку, що їх розповсюджують, користуються орендою та послугами поштового, телеграфного і телефонного зв'язку в порядку та за тарифами, встановленими для бюджетних організацій.
За приписом частини першої статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Частиною четвертою статті 188 ГК України передбачено, що в разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду (частина п'ята статті 188 ГК України).
Відповідно до частини другої статті 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, установлення, зміни і припинення господарських правовідносин.
За змістом пункту 6 частини другою статті 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути зміна правовідношення.
Цивільні правовідносини виникають, зокрема, з договорів. Відтак положеннями статті 16 ЦК України та статті 20 ГК України передбачено захист цивільних прав шляхом подання позову про зміну договору.
Підстави для звернення з таким позовом визначаються чинним законодавством та договором.
З наведеного припису статті 188 ГК України вбачається, що заінтересована сторона в односторонньому порядку з дотриманням визначених даною нормою вимог може звернутися з позовом про зміну господарського договору, якщо це передбачено законом.
Частиною першою статті 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін.
У частині другій статті 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" зазначено, що розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.
Згідно з частиною першою статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін; у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
У підпункті 3.2 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" зазначено таке: "Спори про внесення змін до договору оренди (найму) у зв'язку із запровадженням нових тарифів, ставок орендної плати (в т. ч. внесенням змін до відповідних методик) мають вирішуватися з урахуванням вимог приписів статті 632 ЦК України та частини другої статті 21 Закону "Про оренду державного та комунального майна", згідно з якими розмір орендної плати в договорі встановлюється за домовленістю сторін і може бути змінено за погодженням сторін або у випадках та на умовах, встановлених законом".
Частина друга статті 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" надає право одній із сторін договору оренди звернутися з позовом про внесення змін до такого правочину в частині орендної плати, якщо застосування певної ціни передбачено законом.
Припис частини третьої статті 6 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" є обов'язковими для виконання у тому числі сторонами у даній справі.
З огляду на наведені норми місцевий та апеляційний господарські суди у прийнятті оскаржуваних судових рішень помилково виходили з того, що: позов про внесенні змін до Договору не відповідає способам захисту прав, визначених статтею 16 ЦК України та статтею 20 ГК України; нормами чинного законодавства не передбачено право сторони договору оренди комунального майна звертатися до суду з вимогою (в односторонньому порядку) про внесення змін до такого договору в частині орендної плати.
Водночас господарські суди з посиланням на частину третю статті 632 ЦК України (якою передбачено, що зміна ціни в договорі після його виконання не допускається) обґрунтовано зазначили, що вимога позивача про внесення змін до Договору з 21.12.2011 є неправомірною. У разі задоволення позову у справі, згідно з частиною п'ятою статті 188 ГК України Договір може бути змінено з дня набрання чинності рішенням, або в інший встановлений рішенням суду строк з урахуванням вимог чинного законодавства та умов Договору.
У вирішенні спору зі справи господарським судам слід було врахувати, що позивач має довести використання орендованого приміщення для цілей, визначених статтею 6 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" та пунктом 10 Методики. При цьому поширення заходів державної підтримки засобів масової інформації на підприємства зв'язку пов'язується не лише з їхньою статутною діяльністю чи наявністю дозвільних документів, а й з показниками, які характеризують міру забезпечення діяльності засобів масової інформації.
Проте ці питання місцевим та апеляційним господарськими судами не досліджувалися.
Отже, попередні судові інстанції припустилися неправильного застосування норм матеріального права, приписів частини першої статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до частини першої статті 11110 ГПК України є підставою для скасування прийнятих ними судових рішень зі справи та передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до вимог закону.
Керуючись статтями 1119-11112 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" задовольнити.
2. Рішення господарського суду Сумської області від 27.01.2014 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.04.2014 зі справи № 920/57/14 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду Сумської області.
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Васищак
Суддя В. Харченко