Справа №22ц-5 8/2006 Категорія - цивільна
Головуючий у першій інстанції -Кантур A.M. Доповідач - Лакіза Г.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 січня 2007 року м. Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області
у складі:
головуючого - судді: Євстафіїва O.K.
суддів: Лакізи Г.П., Редьки А.Г.
при секретарі: Рачовій І.І.
з участю: сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Прилуцького міськрайонного суду від 25 жовтня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алегро-Прилуки" та ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу та відшкодування моральної шкоди -
встановив:
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Прилуцького міськрайонного суду від 25 жовтня 2006 року та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. Свої вимоги мотивує тим, що він являється директором ТОВ "Саксес". В 2005 році ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 звернулись до нього як фізичної особи з проханням привезти з м.Києва пральну машину. ОСОБА_1 привіз пральну машину "Самсунг С821В", яка коштувала 1200 грн., та віддав її ОСОБА_3, яка в свою чергу віддала пральну машину позивачці і сказала, що вона коштує 1400 грн. Документи на пральну машину та гарантія ОСОБА_1 не виписувались, договору купівлі-продажу не укладалось, оскільки він привозив її як фізична особа і по облікам ТОВ "Саксес" вона не проходила. В гарантійному талоні на пральну машину відірвано 2 відривних талони, але у відмітці не вказано, коли вона була прийнята на ремонт, відсутні відмітки та печатка сервісного центру. Незважаючи на те, що відповідач не визнав позову та заперечував факт продажу та поломки пральної машини, суд навіть не призначив технічної експертизи на підтвердження чи спростування факту поломки.
Оскаржуваним рішенням Прилуцького міськрайонного суду від 25 жовтня 2006 року розірвано договір купівлі-продажу пральної машини "Самсунг С 821В", укладений 07.07.2005р. між продавцем ОСОБА_1 та покупцем ОСОБА_2, залишено згадану пральну машину у володінні продавця за цим договором. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 1400 грн. в рахунок вартості даної пральної машини та 300 грн. моральної шкоди, тобто всього 1700 грн., на користь держави - 51 грн. судового збору, на користь територіального управління ДСА України в Чернігівській області - 30 грн. за інформаційно-технічне забезпечення по цій справі. ОСОБА_2 в позові до ТОВ "Алегро-Прилуки" про розірвання договору купівлі-продажу вищезгаданої пральної машини, стягненні її вартості та моральної шкоди, а також в позові до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди в більшому розмірі відмовлено.
Відповідач ОСОБА_1 підтримав свою апеляційну скаргу, і наполягав на тому, що вказану пральну машину він як фізична особа продав не позивачу, а ОСОБА_3, і що пральна машина перебуває у справному стані.
Позивачка ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення апеляційної скарги як необгрунтованої.
Суд першої інстанції вказав, що 07.07.2005р. ОСОБА_2 купила за 1400 грн. у ОСОБА_1 пральну машину "Самсунг С821В", яка після двох ремонтів з приводу порушення режиму віджимання білизни взагалі перестала віджимати її. Для усунення такого істотного недоліку позивачка двічі зверталася до ОСОБА_1 як директора ТОВ "Алегро-Прилуки", щоб він повернув їй вартість машини або ж замінив її на іншу модель і 13.06.2006р. доставила йому цей товар, але він без перевірки його експертом в її присутності заявив про те, що цей пральний апарат знаходиться в робочому стані. Таким чином, судом першої інстанції визнано встановленим факт продажу спірної пральної машини позивачці 07.07.2005р. саме відповідачем ОСОБА_1, тобто до створення ТОВ "Алегро-Прилуки", у зв"язку з чим останнє не може бути відповідачем по цій справі, і відповідальність перед позивачкою повинен нести ОСОБА_1 згідно з вимогами ст.ст. 4-8, 18, 22 Закону України "Про захист прав споживачів", оскільки не побажав назвати конкретну організацію продавця, від імені якого продав позивачці пральну машину.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши доводи скарги та матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
По справі встановлено, що 7 липня 2005 року відповідач ОСОБА_1 як фізична особа продав пральну машину „Самсунг S 821" позивачці ОСОБА_2 Посилання відповідача на те, що вказану пральну машину він продав не ОСОБА_2, а ОСОБА_3, спростовуються поясненнями свідка ОСОБА_3, допитаної 24 жовтня 2006 року в засіданні суду першої інстанції, про те, що вона на прохання ОСОБА_2 допомагала останній купити пральну машину (а.с.34зв-35). Факт продажу цієї пральної машини також підтверджується наданими позивачкою в засіданні апеляційного суду для огляду Інструкцією до пральної машини з талоном про продаж, та гарантійним талоном до неї з двома відривними талонами (копія вказаних документів на а.с.3-4). До наявних в даних документах відомостей щодо особи продавця - „Супермаркету електроніки" - колегія суддів ставиться критично, оскільки сам відповідач визнав, що продаж даної пральної машини здійснив саме він, ОСОБА_1 як фізична особа, і що на дату продажу цієї пральної машини „Супермаркету електроніки" фактично не існувало. Проти таких обставин не заперечувала і позивачка по справі. В засіданні апеляційного суду позивачка вказала, що у штампі „Супермаркету електроніки" вказаний номер мобільного телефону ОСОБА_1, і ОСОБА_1 цю обставину підтвердив. Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що договір купівлі-продажу пральної машини був укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 як фізичними особами, а тому спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України.
Відповідно до положення частини 2 статті 678 Цивільного кодексу України, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми у разі істотного порушення вимог щодо якості товару, зокрема, виявлення недоліків, які виявились неодноразово чи з'явились знову після їх усунення. Встановлено, що позивачка ОСОБА_2 двічі зверталась до відповідача ОСОБА_1 з приводу порушення режиму віджиму у придбаній нею пральній машині, і в зв'язку з цим машина двічі ремонтувалась працівниками сервісного центру в порядку гарантійного ремонту. 13 червня 2006 року ця ж пральна машина була прийнята ОСОБА_1 від ОСОБА_2 в зв'язку з претензією останньої з приводу порушення процесу віджиму, і до теперішнього часу машина знаходиться у відповідача ОСОБА_1 Зазначені обставини визнав в засіданні апеляційного суду відповідач ОСОБА_1 Враховуючи наведене, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив вимоги позивачки про розірвання договору купівлі-продажу та повернення сплаченої за пральну машину грошової суми, так як порушення процесу віджиму є виявленим неодноразово істотним недоліком.
В засіданні суду першої інстанції відповідач не заперечував проти того факту, що пральна машина знаходиться в несправному стані, клопотання про призначення відповідної експертизи не заявляв (що підтверджується протоколом судового засідання на а.с.34-35). Тому доводи апеляційної скарги про заперечення відповідачем факту поломки пральної машини та про відсутність висновку технічної експертизи, також не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду з врахуванням положень ст. 60, 131, ч.2 ст. 303 ЦПК України, що регулюють порядок надання сторонами доказів по справі.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 313, 314, 315, 317, 319 Цивільного процесуального Кодексу України , апеляційний суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Прилуцького міськрайонного суду від 25 жовтня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але вона може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: