Справа 22 -ц-1970 /2006 Головуючий у першій інстанції КАШПУР О.В.
Категорія - цивільна Доповідач: ГУБАР B.C.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2006 року місто Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - судді: ІВАНЕНКО Л.В.
суддів: ГУБАР В.С., СТРАШНОГО М.М.
при секретарі: ПАЦ Т.М.
з участю: ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2,
ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Чернігівського обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. Т.Г.Шевченка на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 2 листопада 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського обласного українського музично-драматичного театру ім. Т.Г. Шевченка про скасування наказу та стягнення моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
В квітні 2006 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним вище позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що вона з 1992 р. працює актрисою в драмтеатрі ім. Т.Г. Шевченка, є членом профспілкового органу, і наказом НОМЕР_1, як вона вважає безпідставно, їй було оголошено догану за порушення п. 2 розділу III Правил внутрішнього трудового розпорядку за грубе поводження 16.02.06 р. щодо посадової особи театру та за відмову надавати пояснення про події, які відбулися 14 лютого 2006 р. в приміщенні театрального гуртожитку. Позивачка стверджує, що не порушувала трудову дисципліну, і на роботу 14.02.06 р. не вийшла з поважних причин, оскільки як член профспілкового органу контролювала роботу комісії Деснянського райвиконкому, яка обстежувала стан гуртожитку театру. Вважає, що догана їй оголошено в порушення вимог ст.ст. 147, 149, 252 КЗпП України, оскільки від неї не відібрано належне пояснення, не була отримана згода профкому, членом, якого вона є, на оголошення їй догани. Тому оскаржуваний наказ просить визнати незаконним та стягнути на її користь відшкодування моральної шкоди у сумі 3000 грн., яка пов'язана з порушенням її законних прав, моральних страждань, втрати моральних життєвих зв'язків, погіршення стану здоров"я внаслідок незаконного оголошення догани.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 2 листопада 2006 р. позов задоволено частково, визнано незаконним та скасовано наказ НОМЕР_1 театру ім. Т.Г.Шевченка про оголошення догани, стягнуто з театру ім. Т.Г.Шевченка на користь ОСОБА_1 1000 грн. у відшкодування моральної шкоди та 300 грн. за юридичну допомогу адвоката.
1
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд не повно дослідив всі обставини справи. Апелянт вказує на те, що висновок суду про те, що ними не було відібрано пояснень від позивачки не відповідає дійсності, оскільки вона в своєму поясненні датованому 16 лютого 2006 р. виклала свою позицією щодо подій, які мали місце. Вважає, що висновки суду про порушення ст.. 252 КЗпП України щодо згоду профкому на притягнення до дисциплінарного стягнення ними порушено не було з огляду на те, що суд не з"ясував членом якої профспілки була позивачка. Також наголошує на тому, що позивачка дійсно була членом профспілкового органу первинної профспілкової організації „Ніка-4", але ця організація в порушення ст. 17 Закону України „Про об"єднання громадян" була зареєстрована лише 17 травня 2006 p., а тому суд не мав права брати до уваги те, що вона є членом профспілки, яка на час оголошення догани не була легітимною.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 працює актрисою в театрі їм. Т.Г.Шевченка. Наказом НОМЕР_1 за порушення правил внутрішнього трудового розпорядку, грубощі і нетактовність по відношенню до посадової особи театру ім. Т.Г.Шевченка їй оголошено догану. Підставою наказу стали пояснення ОСОБА_1 від 16.02.06 p., де зазначено, що 16 лютого 2006 р. артистка ОСОБА_1 при розгляді у робочий час у посадової особи питань внутрішнього життя театру та подій, які відбулися 14 лютого 2006 р. в приміщенні гуртожитку АДРЕСА_1, учасником яких вона була, повела себе грубо, нетактовно, від детальних пояснень відмовилась, чим порушила п. 2 розділу III Правил внутрішнього трудового розпорядку.
Театром ім.. Т.Г. Шевченка на виконання припису територіальної державної інспекції праці в Чернігівській області НОМЕР_2 внесені в зазначений наказ доповнення і уточнення, про те, що 14 лютого ц.р. в робочий час об 11 годині артистка ОСОБА_1, займалась громадськими справами в приміщенні АДРЕСА_1, де мешкає, що суперечить вимогам ст. 35 Правил внутрішнього трудового розпорядку. Як стверджує ОСОБА_1 в своєму поясненні від 16.12.06 р. вона контролювала діяльність комісії по обстеженню підсобного приміщення АДРЕСА_1, хоча таких повноважень не мала. 16 лютого ц.р. при розгляді питання щодо причин своєї відсутності на роботі 14 лютого 2006 року, самовільно покинула кабінет генерального директора-художнього керівника театру, при цьому вела себе грубо і нетактовно, гучно в присутності працівників театру брутально ганьбила і ображала його. Така поведінка ОСОБА_1 зафіксовано в акті 16 лютого ц.р. за підписом 4-х працівників театру.
Ухвалюючи рішення про визнання недійсним наказу НОМЕР_1 Театру ім.. Т.Г.Шевченка про оголошення догани ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що адміністрацією театру ім. Т.Г.Шевченка при накладенні стягнення у вигляді догани був порушений порядок застосування дисциплінарного стягнення, передбачений ст. 149 КЗпП України та порушені вимоги ст.. 252 КЗпП України.
7
Даний висновок відповідає матеріалам справи та ґрунтується на нормах матеріального та процесуального права і з ним погоджується апеляційний суд.
Згідно положень ч. 2 ст. 252 КЗпП України, притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членами якого вони є.
Як встановлено апеляційним судом, ОСОБА_1 є членом створеної в театрі ім. Т.Г.Шевченка профспілкової організації № 4 працівників закладів культури Чернігівської міської профспілки „Ніка". Даний факт не заперечує і апелююча сторона.
Доводи апелянта про те, що на час накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, вказана профспілка не була зареєстрована в органах юстиції у відповідності до ст.. 16 Закону України „Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", а тому не була чинною, спростовується рішенням Конституційного Суду України від 18 жовтня 2000 p., яким у п. 2 резолютивної частини визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 16 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" в частині встановлення таких умов легалізації профспілок, які фактично пов'язують початок діяльності створеної з метою забезпечення і захисту інтересів працівників організації як профспілки з моментом її реєстрації у відповідних органах, що рівнозначно вимозі про попередній дозвіл на утворення профспілки.
Враховуючи те, що первинна профспілкова організація № 4 Чернігівської міської профспілки „Ніка" працівників, працюючих в Театрі ім.. Т.Г.Шевченка засновано 12 січня 2006 p., а на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення 22 лютого 2006 р., то до неї повинні були застосовані правила ч. 2 ст. 252 КЗпП України.
Оскільки вказані правила до ОСОБА_1 не були застосовані, то наказ НОМЕР_1 не може бути визнано законним.
Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 надавались пояснення від 16.02.06 р., то не було необхідності відібрати від неї пояснення є безпідставними, оскільки не узгоджуються з ч. 1 ст. 149 КЗпП України.
Зважаючи на сукупність обставин справи та враховуючи наявні у матеріалах справи докази, апеляційний суд визнає, що позивачка має право на відшкодування моральної шкоди, проте її розмір, доцільно зменшити до 100 грн., оскільки саме таке відшкодування у даному конкретному випадку апеляційний суд вважає таким, що відповідає засадам розумності, справедливості та виваженості.
Керуючись ст.2371 КЗпП України , ст.ст. 303, 304 , 307, 309, 313, ч.2 ст.314, 316,317,319 ЦПК України, апеляційний суд ,-
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу Чернігівського обласного академічного українського музично-драматичного театру ім.Т.Г.Шевченка - задовольнити частково.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 2 листопада 2006 року в частині стягнення на користь ОСОБА_1 1000 гривень моральної шкоди змінити, зменшивши суму морального відшкодування до 100 грн..
З
В іншій частині рішення залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили негайно після проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий :
Судді:
4