№ 245/1413/14
2/245/581/2014
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 липня 2014 року. Старобешівський районний суд Донецької області у складі: головуючого - судді Дехти Р.В., при секретарі Євсєй Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Комсомольське рудоуправління», третя особа - управління пенсійного фонду України в Старобешівськоу районні Донецької області зобов'язання видати довідку про заробітну плату та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,-
В С Т А Н О В И В:
04 червня 2014 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Старобешівського районного суду Донецької області з позовом приватного акціонерного товариства «Комсомольське рудоуправління», третя особа - управління пенсійного фонду України в Старобешівськоу районні Донецької області зобов'язання видати довідку про заробітну плату та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, посилаючись на те, що в зв'язку з аварією на Чорнобильської АЕС у період з 20.04.1989 року по 04.07.1989 року позивач був мобілізований на військові збори та приймав участь в ліквідації аварії на ЧАЕС, внаслідок чого з 1992 року є інвалідом 3-ї групи, з 2007 року - безстроково, але з 2013 року є інвалідом 2-ї групи по захворюванню, пов'язаному з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації аварії на ЧАЕС.
Позивач не міг у повній мірі використати право нарахування пенсії з заробітку, відповідно до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. N 1210 з 01.01.2012 року, отриманого за ЧАЕС, оскільки заробіток був нарахований без врахування усіх пільг, передбачених ліквідаторам аварії на ЧАЕС, крім того документи про час знаходження на ЧАЕС були знищенні, тому він звернувся до Галузевого Державного Архіву Міністерства Оборони України щодо підтвердження мого знаходження на ЧАЕС. Довідкою від 06.09.2013 року №26680, виданою Галузевим Державним Архівом Міністерства Оборони України підтверджено, що він здійснював роботи по ліквідації аварії на ЧАЕС у квітні 1989 року - 3 дні; у травні 1989 року - 18 днів; у червні 1989 року - 18 днів.
Пунктом 7 постанови КМУ № 1210 передбачено, що пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (позивач був призваний на військові збори як військовозобов'язаний) та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4,1 - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.
08.07.2013 року з метою урегулювання вищезазначеного спору, він повторно звернувся до ПрАТ «Комсомольське рудоуправління» з запитом, про видачу нової довідки про розрахунок заробітної плати у відповідності з первинними документами про заробіток позивача з 20.04.1989 р. по 04.07.1989 р. з врахуванням вищевказаних нормативних актів та постанов, але позивачеві листом від 12.07.2013 р. за №04/1528 у якому було відмовлено у видачі правильної довідки, розрахунок заробітку також зроблено без врахування секретних на той час нормативних актів які діяли на час його участі у ліквідації аварії на ЧАЕС з посилкою на нормативні акти які були видані пізніше ніж він приймав участь у роботах по ліквідації аварії на ЧАЕС, а не ті які діяли на час моєї роботи у зоні відчуження, таким чином фактично позивачеві відмовлено у видачі правильної довідки. Зробивши запит до УПФУ у Старобешівському районні Донецької області була надана копія довідки №04/2473 від 21.06.2004 року, з якої йому було розраховано пенсію, яка не вірно розрахована не враховує зону, дні години які він працював в зоні відчуження, годинна тарифна ставка не приведена до 6-ти денного робочого тижня, невірно вказана кратність, не нарахована за роботу у вихідні і святкові дні, не нарахована премія, тобто у вказаній довідці зроблено розрахунок його заробітної плати за час роботи у зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС без врахування раніше секретних нормативних актів і діючих по цей час нормативних актів.
Добровільно відповідач перераховувати заробіток позивача за час знаходження на ЧАЕС та видати нову довідку про заробіток за роботу на ЧАЕС для нарахування пенсії відмовляється, посилаючись на те, що у підприємства відповідача відсутні документи підтверджуючих зону та кратність. Нарахований позивачеві заробіток впливає на розмір одержуваної ним пенсії, а тому відмовою у перерахунку заробітку та наданні нової довідки про заробіток порушуються його права на соціальний захист, так як він одержую пенсію набагато нижче, ніж міг би отримувати у разі виправлення допущених помилок при нарахуванні мені заробітку за час знаходження на ЧАЕС та видачі нової довідки по формі, затвердженій Наказом Міністерства соціальної політики України від 12.10.2012 №644.
До того ж у відповідності до постанови Державного Комітету СРСР по праці та соціальним питанням від 07 травня 1986 року № 153/10-43 при виконанні робіт на ЧАЕС був встановлений 6-ти годинний робочий день, та його тариф 6,48 крб. на день при 8-ми годинному робочому дні повинен був приводитися до тарифу при 6-ти годинному робочому дні за формулою (згідно до роз'ярення ДК РМ СРСР по питанням праці та заробітної платні від 16.01.1969 року № 1/2: 6,48 крб. (тариф у день при 8-ми годинному робочому дні): 8 год. х 173,1 (норма робочого дня при 8-ми часовому робочому дні) : 152,5 (норма робочого дня при 6-ти годинному робочому дні) = 0,81 крб. у час при 6-ти годинному робочому дні. Середній заробіток повинен нараховуватися шляхом ділення суми заробітку за два до ЧАЕС місяця на загальну кількість відпрацьованих днів" у цих місяцях: (274,77 крб. (заробіток за лютий 1989 року) + 318,39 крб. (заробіток за березень 1989 року)): (15 дн. + 22 дн.) = 16,03 крб. в день.
Також позивач ОСОБА_1 у позовній заяві зазначив, що звертався неодноразово до різних управлінь м. Києва про підтвердження зони та кратності, але отримав відповіді лише в кінці грудня 2013 року та на початку січня 2014 року. Після отриманої відповіді підтверджуючих зону та кратність ОСОБА_1 втретє звернувся до ПрАТ «Комсомольське Рудоуправніння» здійснити перерахунок його заробітку за період знаходження на ЧАЕС з 20 квітня 1989 року по 04 липня 1989року згідно Постанов СМ УРСР від 08 травня 1986р. та 19 червня 1986р., Розпорядження СМ УРСР від 23 травня 1986 року з урахуванням підвищення тарифу 0,92 крб. за годину, кратності З, премії , нарахованої виходячи з тарифної ставки 0,92 крб. за годину з урахуванням кратності 3 - 60%, додаткової премії 400 крб., збереженого середнього заробітку - 16,03 крб. в день, а саме: донарахувати за квітень 1989р. 356,24 крб., за травень 1989р. 1433,43 крб., за червень 1989р. 141,25 крб., донарахувати за липень 1989р. 48,09 крб. Проведений перерахунок підтвердити наказом по підприємству та відобразити донарахування вищевказаних сум у особовому рахунку та видачу йому нової довідки про розрахунок заробітної плати у відповідності з первинними документами про мій заробіток з 20.04.1989 р. по 04.07.1989 р. з врахуванням вищевказаних нормативних актів та постанов, але мені листом від 21.03.2014 р. за №04/625 у якому було відмовлено у видачі правильної довідки.
Позивач ОСОБА_1, представник позивача під час слухання справи позов підтримали, послалися на обставини, що зазначені в позовній заяві.
Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, послалися на обставини, що зазначенні у запереченнях на позовну.
Представник третьої особи Управління пенсійного фонду України в Старобешівському районні Донецької області пояснив суду, що позивач не звертався до пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії, в разі звернення із заявою, звернення буде розглянуто та прийняте відповідне рішення, вважає що позовні вимоги, що стосуються пенсійного фонду України повинні буди розглянуті в порядку адміністративного судочинства.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив суду, що разом знаходились в зоні відчуження.
Вислухавши пояснення позивача, відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а тому не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Рішення суду повинно відповідати вимогам ст. 213 та ст.215 ЦПК України, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до вимог ч.3 ст.11 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.
Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, про що також зазначено в п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі».
Відповідно до статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Судом було роз'яснено право позивача, відповідача заявляти клопотання про витребування судом доказів, якщо у сторін існують складності в їх отримання, подавати відповідні докази, заявляти клопотання про витребування документів та призначення експертиз по справі та допит свідків.
Позивач ОСОБА_1, представник позивача, представники відповідача та третьої особи відмовилася надати будь-які докази та заявляти клопотання про витребування додаткових доказів.
Враховуючи викладене, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, що відповідає ст.212 ЦПК України, вирішив розглянути справу на підставі наявних у ній доказів.
Суд бере до уваги ті обставини, що згідно п.7 Постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали в зоні відчуження в 1986-1990 роках призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували зо основним місцем роботи, але виключно із урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки.
Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії в зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством. Із ст.15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вбачається, що довідки про період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період видаються підприємствами, установами, організаціями за основним місцем роботи працівників або їх правонаступниками. «Порядком обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи», затвердженим Постановою КМУ за №523 від 30.05.1997 року було передбачено обчислення пенсії по інвалідності за роботу в зону відчуження. З 01 січня 2012 року набрала чинності Постанова КМУ №1210 від 23.11.2011 року «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою затверджено порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Вказаний Порядок (п.1) визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ст.ст.54 і 57 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Відповідно до п.17 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією де працювала особа, яка звертається за пенсією. Постановою ЦК КПРС, Президії ЦК КПРС Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР, Центральної ради профспілок від 7 травня 1986 № 524-156 «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської атомної електростанції» надано право керівникам здійснювати виплату військовослужбовцям військових частин, особам рядового і начальницького складу, які виконують службові обов'язки в зоні Чорнобильській АЕС, посадових окладів і окладів із спеціальних звань у подвійному розмірі. Постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05.06.1986 № 665-195 було надано право керівникам міністерств і відомств та їх заступникам здійснювати оплату праці працівників, зайнятих на роботах у III, II, І зонах небезпеки, відповідно в чотири, три і двократному розмірах понад середньомісячну заробітну плату, відповідно в чотири, три і двократному розмірах понад середньомісячну заробітну плату, виходячи з тарифної ставки (окладу), встановленої за основним місцем роботи. Відповідно до Постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВІД СПС № 524-156 від 07.05.1986 року, премія за роботу в зоні ЧАЕС виплачувалася у відповідності з діючими на підприємствах, установах, організаціях системи преміювання. Постанова Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 року № 207-7 дозволяла керівникам підприємств, установ і організацій встановлювати працівникам, зайнятим на ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС премії до 60% тарифної ставки (посадового окладу) на місяць. У разі прийняття рішення щодо підвищення граничного розміру премії до 60% тарифної ставки окладу) на місяць в положення про преміювання вносилися відповідні зміни. Зазначеними нормативно - правовими актами було надано право керівникам збільшувати кратність оплати праці працівників залежно від зони небезпеки з умовою важкості і шкідливості виконуваних робіт, а також право встановлювати премії до 60 % тарифної ставки, підвищувати посадові оклади. Отже, керівники підприємств, установ, організацій мали право нараховувати та здійснювати дані виплати.
Відповідно до пункту 17 Постанови пленуму Верховного суду України за 5 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду», висновок експертизи може бути доказом у справі лише в тому разі, коли експертиза була проведена на підставі ухвали суду відповідними судовоекспертними установами. Як експерт може залучатися особа, яка відповідає вимогам, установленим Законом України "Про судову експертизу", і внесена до Державного реєстру атестованих судових експертів. У разі коли висновок експертизи наданий стороною як додаток до позовної заяви, тобто проведений відповідною експертною установою за її клопотанням чи клопотанням її представника, то такий висновок може розцінюватися лише як письмовий доказ, який підлягає дослідженню в судовому засіданні та відповідній оцінці. Якщо стосовно цього письмового доказу в судовому засіданні виникнуть сумніви, то, виходячи з характеру матеріально-правового спору та залежно від того, яке значення має наявність у справі такої експертизи, суд повинен роз'яснити особам, які беруть участь у справі, про їх право заявити клопотання про її призначення.
Суд бере тут до відома ту обставину, що оскільки зазначені виплати фактично не здійснювались - тобто фактичного нарахування та сплата підвищеного посадового окладу, кратності та премії не було - то відповідно і є відсутніми первинні документи щодо таких виплат. Оскільки відповідачем такі нарахування та виплати не були здійснені, то і підстави для покладання обов'язку на ПАТ «Комсомольське рудоуправління» щодо надання такої довідки із урахуванням 100% збільшення тарифної ставки, на збільшену у три рази тарифної ставки - є відсутніми, адже відповідно до п. 7 Порядку розрахунку пенсій особам, потерпілим унаслідок Чорнобильської катастрофи, що є затвердженим постановою КМУ від 23.11.2011р. № 1210 є передбаченим, що пенсії покликаних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і працювали в зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони отримували по основному місцю роботи, із врахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня відповідно до сумарної кратності оплати праці, встановленої у відповідні періоди по зонах небезпеки. У матеріалах справи відсутні такі відомості про нарахування заробітної плати та премії у розмірах, на які вказує позивач, раніш надана відповідачем довідка враховує нараховані та виплачені позивачу передбачені законодавством суми, цю довідку було прийнято до виконання і по ній здійснюється нарахування пенсії. Це підтверджується і письмовими запереченнями відповідача, що є долученими до матеріалів справи, що не є спростованим позивачем. Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження неправильності здійснених нарахувань, що є вже відображеними у довідці встановленого зразка. За таких обставин, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити через їх необґрунтованість.
Керуючись ст.ст. 3, 6, 10, 11, 57, 209, 212, 213, 215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Комсомольське рудоуправління», третя особа - управління пенсійного фонду України в Старобешівськоу районні Донецької області про зобов'язання підприємство ПрАТ «Комсомольське Рудоуправління» надати довідку встановленого зразка для нарахування пенсії, наказ та особистий рахунок з відображенням вищевказаного перерахунку заробітку за період знаходження на ЧАЕС з 20 квітня 1989 року по 04 липня 1989 року, - відмовити повністю.
У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Комсомольське рудоуправління», третя особа - управління пенсійного фонду України в Старобешівськоу районні Донецької області про зобов'язання ПаАТ «Комсомольське Рудоуправління» надати довідку про заробітну плату за роботу у зоні відчуження у квітні-липні 1989 року по формі, затвердженій Наказом Міністерства соціальної політики України від 12.10.2012 N644, заповнену згідно з урахуванням сум, донарахованих в зв'язку з перерахунком:
Квітень 1989 року загальна сума 356,24 крб.: Доплата за роботу у вихідні та святкові дні - 66,24крб.; Збережений середній заробіток за дні роботи в зоні відчуження -144,27крб.; Оплата праці за тарифними ставками за дні роботи в зоні відчуження -66,24крб.; Премії за діючими системами преміювання за роботу в зоні відчуження -79,49,69крб.;
Травень 1989 року загальна сума 1433,43,92 крб.: Доплата за роботу у вихідні та святкові дні - 198,72крб.; Збережений середній заробіток за дні роботи в зоні відчуження - 320,60крб.; Оплата праці за тарифними ставками за дні роботи в зоні відчуження - 496,80крб.; Премії за діючими системами преміювання за роботу в зоні відчуження - 417,31крб.;
Червень 1989 року загальна сума 1412,50 крб.: Доплата за роботу у вихідні та святкові дні - 132,48крб.; Збережений середній заробіток за дні роботи в зоні відчуження -352,66крб.; Оплата праці за тарифними ставками за дні роботи в зоні відчуження -529,92крб.; Премії за діючими системами преміювання за роботу в зоні відчуження -397,44крб.;
Липень 1989 року загальна сума 48,09 крб.: Збережений середній заробіток за дні роботи в зоні відчуження - 48,09крб., - відмовити повністю.
Рішення суду оголошено судом без присутності сторін по справі.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Старобешівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Р.В. Дехта
16.07.2014