ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2014 року Справа № 912/2433/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Павловського П.П.-доповідача

суддів: Науменка І.М., Кузнецова В.О.

при секретарі судового засідання: Петровській А.В.

За участю прокурора Карпенко О.І., посвідчення № 017866, від 19.06.13

Представники сторін:

відповідач-2: ОСОБА_1 фізична особа-підприємець, паспорт НОМЕР_1 від 29.07.97;

від відповідача-2: ОСОБА_2 представник, довіреність №б/н від 23.06.14;

представники позивача та відповідача-1 у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином

розглянувши апеляційну скаргу прокурора Кіровоградської області

на рішення господарського суду Кіровоградської області від 12.05.2014 року

у справі № 912/2433/13

за позовом: прокурора Ульяновського району в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Головне управління Держземагентства у Кіровоградській області

до відповідачів:

І - Ульяновської районної державної адміністрації, Кіровоградська обл., м. Ульяновка

ІІ - фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання незаконною зміни цільового призначення земельної ділянки, визнання недійсним договору, зобов'язання повернути земельну ділянку

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 12.05.2014 року (суддя Шевчук О.Б.) провадження у справі в частині визнання незаконною зміни цільового призначення земельної ділянки з земель сільськогосподарського призначення на землі промисловості транспорту, зв'язку, оборони, енергетики -припинено.

В іншій частині в задоволенні позову - відмовлено.

Стягнуто з Головного управління Держземагентства у Кіровоградській області на користь Державного бюджету України - 3441,00 грн. судового збору.

Не погодившись з зазначеним рішенням, прокурор Кіровоградської області, звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Так скаржник зазначає, що розпорядження спірною земельною ділянкою не відноситься до компетенції Ульяновської районної державної адміністрації, а тому будь-які дії, пов'язані з визначенням її долі, у тому числі й надання дозволу на розробку документації із землеустрою, її розгляд, погодження та затвердження, організація проведення аукціону, затвердження його результатів, передача земельної ділянки в оренду та укладання відповідного договору є незаконними.

Господарська компетенція органів виконавчої влади щодо розпорядження земельними ділянками визначена ст.ст. 84,122 Земельного кодексу України.

Крім того, Земельним кодексом України не передбачено вичерпного переліку об'єктів, які обслуговують жителів територіальної громади району. Тому, віднесення того чи іншого об'єкту до такої категорії має здійснюватись шляхом попереднього вивчення обставин, які викликають потребу в обслуговуванні жителів територіальної громади та дослідження відповідності рівня та сфери послуг, які надаватимуться на відповідному об'єкті, потребам територіальної громади тощо. Лише попереднє з'ясування цих питань, проведення необхідних вивчень, узагальнень, опрацювання пропозицій тих чи інших представників територіальної громади району спричинить набуття Ульяновською райдержадміністрацією повноважень, визначених п. в ч.3 ст.122 Земельного кодексу України.

На думку апелянта, Ульяновська райдержадміністрація повинна була встановити, яким саме чином і чи буде взагалі здійснюватися обслуговування жителів територіальної громади Ульяновського району на об'єкті, під будівництво якого відводиться земельна ділянка. Таке вивчення органом державної влади мало бути проведене до прийняття розпорядження про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а тому суд міг взяти до уваги лише ті програми, які існували на той час, проте відповідачами таких не надано. В той же час, програма «Центральний регіон 2015», на яку посилався суд в своєму рішенні, була прийнята вже після передачі земельної ділянки в оренду відповідачу. Така позиція узгоджується з висновком Вищого господарського суду України у постановах від 26.04.2011 року у справі № 9/205-10 від 18.12.2012 року у справі № 5002-25/2323-2011 та від 23.10.2013 року у справі № 5002-9/3329-2011».

Також, суд безпідставно не врахував те, що спірна земельна ділянка розташована біля автодороги державного значення « М-05» Київ - Одеса, що значно розширює коло суб'єктів, які будуть обслуговуватись на спірному об'єкті. Крім цього, посилаючись на ст.24Конституції України, наполягає, що відповідач зобов'язаний обслуговувати на спірній ділянці всіх без виключення, у тому числі й жителів інших територіальних громад, проживаючих за межами Ульяновського району.

Тому, на думку прокурора, розгляд питань щодо відведення земельних ділянок, у тому числі надання дозволу на розробку проекту землеустрою, його розгляд, погодження та затвердження, передача земельної ділянки в оренду та укладенні відповідного договору оренди землі,в даному випадку відноситься до компетенції Кіровоградської обласної державної адміністрації. Відведення спірної земельної ділянки Ульяновською районною державною адміністрацією є порушенням вимог ст.ст. 14, 24 Конституції України, ст.ст. 84, 90, 116, 122, 127-133 Земельного кодексу України.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.06.14р. апеляційну скаргу прийнято до розгляду.

Відповідачами 1,2 надано відзиви на апеляційну скаргу позивача, в яких зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими. Просять залишити оскаржуване рішення - без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Головне управління Держземагентства у Кіровоградській області у своєму відзиві зазначає, що оскаржуване рішення господарського суду прийнято без урахувань норм матеріального та процесуального права а також без з'ясування фактичних обставин справи. Просить апеляційну скаргу - задовольнити, а оскаржуване рішення - скасувати.

В судовому засіданні 14.07.14р. оголошені вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Відповідно до ст.101 ГПК України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.11.2008 головою Ульяновської районної державної адміністрації (надалі - Ульяновська РДА) прийняте розпорядження №728-р "Про затвердження проекту землеустрою та надання в оренду земельної ділянки" (надалі - розпорядження №728-р, т.1, а.с.19-20).

Так, зазначеним розпорядженням затверджено проект землеустрою щодо відведення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 в оренду, терміном на 25 років, земельної ділянки загальною площею 1,50 га пасовищ, за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у запасі на території Новоселицької сільської ради, Ульяновського району, Кіровоградської області, для будівництва та експлуатації ринку та тимчасових торгівельних точок та надано в оренду цю земельну ділянку.

Цим же розпорядженням зобов'язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 сплатити втрати сільськогосподарського виробництва у розмірі 76343,00 грн. на спеціальні бюджетні рахунки: Новоселицької сільської ради (60%) - 45806,00 грн., Ульяновського районного бюджету (15%) - 11451,00 грн., Кіровоградського обласного бюджету (25%) - 19086,00 грн. та доручено заступнику голови районної державної адміністрації Чемерису К.К. укласти договір оренди вищевказаної земельної ділянки.

Розпорядження №728-р стало підставою для укладення між Ульяновською РДА (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1 або орендар) договору оренди землі від 17.12.2010 (т.1, а.с.13-18, 107-112), за умовами якого орендар отримав в строкове платне користування (оренду) строком на 25 років земельну ділянку площею 1,50 га для будівництва та експлуатації ринку та тимчасових торговельних точок.

Вказаний договір зареєстрований в Ульяновському відділі Кіровоградської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 15 грудня 2010 року за №041038400299.

Відповідно до ч.1 ст.124 та ч. 1 ст.123 Земельного Кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст.122 Земельного кодексу України, яке приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі : зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлено в натурі ( на місцевості).

Питання реалізації та розмежування компетенції ( повноважень) між обласними та районними державними адміністраціями, у сфері розпорядження землями державної власності, регулюється приписами ст.122 Земельного кодексу України, яка визначає повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування.

Відповідно до ч.3 ст.122 Земельного кодексу України до повноважень районної державної адміністрації на їх території відноситься передання земельних ділянок із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі, тощо), крім випадків, визначених ч. 7 ст.122 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч.4 ст. 122 Земельного кодексу України до повноважень обласної державної адміністрації на їх території відноситься передання земельних ділянок із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених ч.3 та ч.7 ст.122 ЗК України.

Отже, районна державна адміністрація, якою є Ульяновська районна державна адміністрація - відповідач 1, має повноваження на передання земельних ділянок із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів, в тому числі, для будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району.

Також, судом вірно встановлено, що спірним розпорядженням Ульяновської РДА № 728 - р від 25.11.2008 року в оренду ФОП ОСОБА_1 було передано земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення, яка знаходиться в Ульяновському районі за межами населеного пункту, для будівництва та експлуатації ринку та тимчасових торгівельних точок. Приймаючи вказане розпорядження Ульяновська районна державна адміністрація діяла в межах повноважень, визначених ч.3 ст. 122, п.12 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України.

Відповідно до п. « в» ч. 3 ст.122 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на 25.12.2008 року) до повноважень районних державних адміністрацій віднесено передачу на їх території земельних ділянок із земель державної власності у власність або у користування за межами населених пунктів для будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів, культури, лікарень, підприємств тощо). Перелік об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади не є вичерпним.

До об'єктів, які пов'язані з обслуговуванням жителів територіальних громад, можуть належати такі, що мають призначення щодо забезпечення соціально - економічних, культурних, оздоровчих або інших потреб жителів району, однаковим задоволенням потреб жителів відповідної територіальної громади, для чого органами місцевого самоврядування здійснюється стратегічне планування та прогнозування соціально - економічного розвитку даної території, що супроводжується в тому числі складанням інвестиційного паспорту з відображенням соціально - економічних, культурних, оздоровчих або інших потреб жителів відповідної територіальної громади, необхідність інвестицій та можливі інвестиційні ризики з урахуванням характерних властивостей даної території. Відтак за наслідком будівництва відповідних об'єктів забезпечується необхідний рівень соціально - економічної стабільності, сприяння розвитку тих форм економічної діяльності і зайнятості, які узгоджуються з існуючими ресурсними можливостями громади, покращенню її життєвих стандартів.

З розпорядження вбачається, що спірна земельна ділянка не відноситься до земель дорожнього господарства, а за своїм призначенням відноситься до категорії земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, в даному випадку до земель іншого призначення.

Доводи заступника прокурора Кіровоградської області, викладені в апеляційній скарзі, що Уляновська районна державна адміністрація повинна була встановити, яким чином буде здійснюватися обслуговування жителів територіальної громади Ульяновського району на об'єкті, під будівництво якого відводиться земельна ділянка, спростовуються наступним.

Так, рішенням двадцятої сесії Ульяновської районної ради четвертого скликання № 351 від 25 грудня 2005 року винесено рішення «Про погодження надання земельної ділянки приватному підприємцю ОСОБА_1 в довгострокову оренду для будівництва та експлуатації ринку та тимчасових торгівельних точок» - погоджено надання ФОП ОСОБА_1 в довгострокову оренду земельної ділянки.

14.06.2007 року винесено розпорядження за № 366-р Ульяновської районної державної адміністрації «Про погодження акту виділу земельної ділянки та надання згоди на розробку проекту землеустрою».

04 березня 2008 року за № 135-р голова Ульяновської районної державної адміністрації своїм розпорядженням затвердив акт визначення збитків власникам землі, пов'язаних з вилученням земельної ділянки з земель сільськогосподарського призначення, що перебувають в запасі на території Новоселицької сільської ради Ульяновського району Кіровоградської області.

13 червня 2008 року Ульяновська районна рада на одинадцятій сесії п'ятого скликання прийняла рішення № 225 «Про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки строком на 25 років приватному підприємцю ОСОБА_1 для будівництва та експлуатації ринку тимчасових торгівельних точок на території Новоселицької сільської ради», яким, на підставі ст.ст. 10,122 Земельного кодексу України погодили проект землеустрою земельної ділянки з земель запасу.

В 2010 році розроблений робочий проект землеустрою щодо зняття, перенесення та збереження родючого шару ґрунту на земельній ділянці.

06.10.2011 року дозвіл на заняття та перенесення ґрунтового покриву був наданий Головним Управлінням Держкомзему у Кіровоградській області.

Згідно акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 05.04.2012 p., проведеної державною інспекцією с/г в Кіровоградській області встановив, що умови зняття та складування ґрунту не порушувались.

03.04.2013 року розпорядження Голови Ульяновської районної державної адміністрації № 90-р «Про надання дозволу на розроблення комплексної схеми розміщення тимчасових споруд ФОП ОСОБА_3», відповідачу -2 надано дозвіл на розроблення комплексної схеми розміщення тимчасових споруд на земельній ділянці.

Окрім того, на підтвердження того, що надання в оренду спірної земельної ділянки відноситься до інвестиційного проекту, впровадженого на виконання заходів обласної програми «Центральний регіон -2015», ФОП ОСОБА_3 було надано відповідні документи, які містяться в матеріалах справи і які були належним чином досліджені судом.

Зокрема, інформація, що розміщена в газетах «Слово і час» від 22.10.2011 року № 85 та від 25.12.2012 року № 118 та довідці управління економічного розвитку і торгівлі, інфраструктури та промисловості Ульяновської райдержадміністрації № 17 від 29.01.2014 року.

Те, що спірна земельна ділянка, що надана ФОП ОСОБА_3 в оренду для будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади, підтверджується розпорядженням голови Ульяновської районної державної адміністрації № 550- р від 05.10.2011року.

Викладене свідчить, що Ульяновська районна державна адміністрація Кіровоградської області діяла в межах своєї компетенції, що визначена ст.122 Земельного Кодексу України.

Безпідставними є посилання скаржника на незаконні зміни цільового призначення земельної ділянки, з огляду на таке.

Судом першої інстанції було вірно встановлено, що згідно пояснювальної записки до проекту землеустрою та умов відведення земельної ділянки, проектом землеустрою, який затверджено розпорядженням № 728-р змінено категорію спірної земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення на землі промисловості, транспорту зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Встановлено, що використання відповідачем -2 земельної ділянки для будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади, здійснюється як використання земель іншого призначення, а тому недоведеними є твердження позивача, що спірна земельна ділянка відноситься до категорії земель дорожнього господарства.

Крім того, відповідно до ст. 18 Земельного кодексу України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі, острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, які мають особливий правовий режим.

Частиною 1 ст.22 Земельного кодексу України дається визначення земель сільськогосподарського призначення. Між тим, ст.23 Земельного кодексу України, зокрема ч. 1 цієї статті визначено, що землі, придатні для потреб сільського господарства, повинні надаватися насамперед для сільськогосподарського використання, проте ч.3 ст. 23 Земельного кодексу України передбачена можливість надання для будівництва промислових підприємств, об'єктів житлово-комунального господарства, залізниць і автомобільних шляхів, ліній електропередачі та зв'язку, магістральних трубопроводі, а також для інших потреб, не пов'язаних з веденням сільськогосподарського виробництва, несільськогосподарських угідь або сільськогосподарських угідь гіршої якості.

Вищевказані положення передбачають правову можливість надання сільськогосподарських угідь для інших потреб, не пов'язаних з веденням сільськогосподарського виробництва.

Надання сільськогосподарських угідь для інших потреб, не пов'язаних з веденням сільськогосподарського виробництва передбачала необхідність зміни цільового призначення земельної ділянки з категорії земель сільськогосподарського призначення на іншу категорію земель, зокрема в даному випадку, на категорію земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики та іншого призначення.

Відповідними розпорядженнями Ульяновської районної державної адміністрації від 14.06.2007 року № 366-р надано дозвіл на розробку проект землеустрою та розпорядженням від 25.11.2008 року № 728-р, яким затверджено проект землеустрою щодо надання в оренду спірної земельної ділянки.

Вищевказаний проект землеустрою пройшов позитивну державну землевпорядну експертизу, що підтверджується висновком експертизи від 27.05.2008 року № 1411.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» позитивні висновки державної експертизи щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією.

Висновки державної експертизи після їх затвердження спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері державної експертизи є обов'язковим для прийняття до розгляду замовником і врахування при прийнятті відповідного рішення щодо об'єктів державної експертизи.

В даному випадку, позитивний висновок державної землевпорядної експертизи № 1411 від 27.05.2008 року не був скасований, а тому був обов'язковим для прийняття до розгляду замовником і врахування при прийнятті відповідного рішення, оскільки саме цей документ є єдиним офіційним документом, який підтверджує дотримання вимог законодавства та встановлених стандартів, норм і правил при прийнятті проектних рішень, відповідність передбачених документацією і матеріалам заходів завданням на проектування, вимогам раціонального використання та охорони земель.

Крім того, згідно заяв прокурора та Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області провадження у справі в частині визнання незаконною зміни цільового призначення земельної ділянки припинено. А тому посилання апелянта на незаконні зміни цільового призначення земельної ділянки, не підлягають перегляду судом апеляційної інстанції.

Окрім того, посилання апелянта на те, що при прийнятті рішення судом першої інстанції, не взято до уваги докази віднесення спірної земельної ділянки до особливо цінних земель спростовуються наступним.

Зі змісту рішення суду першої інстанції вбачається, що суд з посиланням на норми ст. 150 Земельного кодексу України, дійшов висновку про необґрунтованість тверджень позивача.

Зокрема, суд першої інстанції врахував доводи ФОП ОСОБА_1 про те, що землі на площі 1,50 Га не являються особливо цінними, що підпадають під дію ст.ст. 150-151 Земельного кодексу України.

Як свідчить агрохімічний паспорт поля земельної ділянки № 98, назва ґрунту «чорнозем реградований пилувато-легкоглинистий».

Згідно переліку ґрунтів, наведених в ст.150 Земельного кодексу України, під дію цієї статті підпадають «чорнозем нееродований несолонцюватий на лесових породах».

Пункт 53Л наказу про затвердження терміну особливо цінних груп ґрунтів відносить до особливо цінних - «чорноземи типові мало гумусні та чорноземи сильнореградовані легкоглинисті».

Тому, позивачем не доведено, що «чорнозем реградований пилувато -легкоглинистий» відноситься до особливо цінних ґрунтів, передбачених ст.150 Земельного кодексу України.

Статтею150 Земельного кодексу України не передбачено особливий порядок відведення для особливо цінних земель, а лише для вилучення (викупу).

З договору оренди вбачається що, земельна ділянка не вилучалась (викуплялась), а була передана в оренду 17 грудня 2010 року строком на 25 років.

Таким чином, земельна ділянка не вилучалась, власником її залишилась місцева громада, тому при укладенні договору оренди не повинна застосовуватись ст.ст. 150-151 Земельного кодексу України.

Отже, апеляційний суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дав їм правильну юридичну оцінку, прийняв законне і обґрунтоване рішення, підстави для скасування якого відсутні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду, а тому його слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.101, 103, 105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 12.05.2014. у справі № 912/2433/13 - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора Кіровоградської області - без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя П.П. Павловський

Суддя І.М. Науменко

Суддя В.О. Кузнецов