Апеляційний суд Запорізької області Судова палата з цивільних справ
____________________________ Україна, 69000, м.Запоріжжя, пр.Леніна,162___________________________
І Суддя 1-ї інстанції Бобрович В.І. Суддя доповідач Бондар М.С. І
07 листопада 2006 року Справа № 22-6529
РІШЕНННЯ
Іменем України
Коллегія судової палаті з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючий-суддя: Савченко О.В., судді: Бондар М.С, Глазкова О.Г.
секретар - Черевата О.В.
при участі: прокурора - адвоката -
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за
апеляційною скаргою ОСОБА_1 представника відповідача ОСОБА_2 на рішення Заводського районного суду М.Запоріжжя від 28.08.2006 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2., ОСОБА_4, ЖБК № 8 "Запоріжсталь і Дніпроспецсталь", треті особи - Заводська міська адміністрація М.Запоріжжя, Відділ громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Заводського районного відділу УВС уЗапорізькій області про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права на пайовий внесок, визнання громадянина як таким що втратив право користування житловою площею, встановлення факту вступу до кооперативу і спонукання до виплати пайових внесків та за зустрічними вимогами ОСОБА_2. про визнання права власності на квартиру, усунення перешкод в користуванні власністю і анулювання реєстрації, -
встановила :
У березні 2005 року ОСОБА_3. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2., ОСОБА_4., ОСОБА_4. та ЖБК № 8 "Запоріжсталь і Дніпроспецсталь" про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права на пайовий внесок, визнання громадянина як таким що втратив право користування житловою площею, встановлення факту вступу до кооперативу і спонукання до виплати пайових внесків.
Свої позовні вимоги мотивувала тим, що вона є спадкоємцем після померлої матері ОСОБА_5., яка була донькою відповідача ОСОБА_2.. За життя мати проживала разом з відповідачем у кооперативній квартирі № АДРЕСА_1 у м.Запоріжжі. Оскільки саме її мати (ОСОБА_5.) внесла в ЖБК пай просила позов задовольнити.
Відповідач заявив зустрічний позов про визнання права власності на спірну квартиру, усунення перешкод у користуванні власністю і анулювання реєстрації позивача з залежними від неї особами за спірною адресою. Вимоги аргументував тим, що у 1982 році їй (відповідачу) була надана 2-х кімнатна квартира № АДРЕСА_1 у М.Запоріжжі в ЖБК-8 "Запоріжсталь і Дніпроспецсталь" на сім'ю із п'яти чоловік - вона, донька ОСОБА_5., чоловік доньки ОСОБА_6. та двоє їх неповнолітніх в тому числі і позивач. Вона самостійно сплатила суму паю у розмірі вартості квартири. А тому вважає, що за законом набула право власності на спірну житлову площу.
Рішенням Заводського районного суду м.Запоріжжя від 28.08.2006 року всі заявлені позови відхилені.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просила скасувати судове рішення як не обґрунтоване, оскільки, на її думку, суд не правильно встановив обставини справи.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палаті з цивільних справ апеляційного суду дійшла до висновку, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.309 ЦПК суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції і ухвалює нове рішення в зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Із матеріалів справи: ордеру, виписки із протоколу, вбачається, що саме відповідачу ОСОБА_2, як члену ЖБК № 8, була надана у користування кооперативна квартира № АДРЕСА_1 у М.Запоріжжі (а.с.19,202,203,204).
У 1981 та 1982 році ОСОБА_2 самостійно внесла пайові внески у розмірі 3998 руб. 12 коп. ( квитанції а.с.40).
Голова кооперативу у суді апеляційної інстанції затвердив, що сума паю за спірну квартиру виплачена в повному обсязі.
За статтею 15 Закону України "Про Власність" член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру надану йому в користування, набуває права власності на це майно.
Отже за нормами цього Закону ОСОБА_2 набула право власності на спірну квартиру, а тому виводу суду щодо вимог зустрічного позову про визнання права власності не можна визнати обґрунтованими.
Як видно Із матеріалів справи, у 1983 році, позивачу у користування була надана житлова площа у 3-х кімнатній квартирі по АДРЕСА_2 у М.Запоріжжі. За цією адресою вона була прописана. В цей час проживає з двома дітьми у спірній квартирі і не допускає відповідача до користування власністю (а.с.57,58) .
У ст.48 Закону "Про власність" зазначено, що власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.
Таким чином за діючим законодавством відповідач ОСОБА_2 має право на захист власності в тому числі і у спосіб заявлений в позові.
При таких обставинах судове рішення в частині відмови в задоволені зустрічного позову не можна визнати законним, а тому воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення в цій частині.
Керуючись ст.309,313,314,316,317 ЦПК України, судова колегія, -
вирішила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 представника відповідача ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Заводського районного суду М.Запоріжжя у цій справі від 28.08.2006 року в частині відмови в задоволені позовних вимог ОСОБА_2. скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_2. про визнання права власності, усунення перешкод у користуванні власності та анулювання реєстрації задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на кооперативну квартиру № АДРЕСА_1 у М.Запоріжжі.
Усунути перешкоди в користуванні власністю ОСОБА_2 -виселити ОСОБА_3 з залежними від неї особами з квартири № АДРЕСА_1 у м.Запоріжжі.
Анулювати реєстрацію ОСОБА_3 за адресою вАДРЕСА_1 у м.Запоріжжі.
Рішення судової колегії може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання сили рішення апеляційного суд.