Апеляційний суд Запорізької області

Судова палата з цивільних справ

_________________________________ Україна, 69000, М.Запоріжжя, пр.Леніна,162____________________________

І   Суддя  1-ї   інстанції   Федоренко Р.Г.                                            Суддя доповідач Бондар М.С. І

07  листопада  2006 року                                                                                   Справа  № 22-5943

УХВАЛА

Іменем України

Коллегія судової палаті з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючий- суддя: Савченко О.В., судді.  Бондар М.С, Газкова О.Г. секретар - Черевата О.В.

при участі:      прокурора -                                                                 адвоката

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за

апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення За­водського районного суду М.Запоріжжя від 04.09.2006 року у справі за позовом ОСОБА_1. до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - приватний нотаріус ОСОБА_4 про визнання недійсним договору довічного утримання, стягнення гро­шових коштів та моральної шкоди, а також за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1. про відшкодування мо­ральної шкоди, -

встановила  :

У листопаді 2005 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про визнання недійсним до­говір довічного утримання, стягнення матеріальної і моральної шко­ди, стверджуючи, що відповідачі, його сестра і мати, 11.07.2001 ро­ку уклали договір догляду за яким ОСОБА_2 стала набувачем 11/13 частин жилого будинку за № АДРЕСА_1 у М.Запоріжжі. Посилаючись на те, що договір було укладено без його згоди та аморальність оспорюваної угоди просив визнати її незакон­ною та стягнути з відповідачів моральні збитки у розмірі 5000 грн., та гроші витрачені надання допомоги матері у сумі 3 657 грн. 4 0 коп. .

Відповідачі в зустрічному позові просили стягнути з пози­вача моральні збитки у сумі 1000 грн., завдані на їх думку, нама­ганнями позивача розірвати спірний договір.

Рішенням Заводського районного суду М.Запоріжжя від 04.09.2006 року всі з'явленні вимоги відхилені.

В апеляційній скарзі позивач просив скасувати судове рі­шення, зазначаючи, що суд неправильно визначив обставини справа, порушив процесуальний закон та невірно застосував норми матеріаль­ного права.

Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палаті з цивільних справ апеляційного суду дійшла до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких під­став.

Відповідно до ст.308 ЦПК суд апеляційної інстанції відхи­ляє скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рі­шення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що за договором довічного утримання від 11.07.2001 року, відповідач ОСОБА_3 передала доньці - ОСОБА_2. належній їй 11\18 частки жилого дому по АДРЕСА_1 у М.Запоріжжі (а.с.56).

Ця угода нотаріально посвідчена.

За правилами ст. 2 Закону Україн "Про Власність" власник має право особисто володіти, користуватися і розпоряджатися належ­ним йому Майном.

Нормами ст.425 ЦК (в редакції 1963 року) та ст.744 ЦК на­дають громадянам право на укладення договору довічного утримання.

Укладений договір ніяким чином не порушує інтереси або охоронювані законом права позивача, а тому за аргументами, які при­ведені в позові не має підстав для визнання договору догляду недій­сним.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що підстав для скасування рішення не вбачається.

Керуючись ст.308,312,313,315, 317 ЦПК України, судова коле­гія, -

ухвалила  :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1. відхилити.

Рішення Заводського районного суду М.Запоріжжя по цій справі від 04.09.2006 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала судової колегії може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України в двохмісячний термін з дня набрання за­конної сили ухвали апеляційного суду.