Справа № 22-2835 / 2006 Рішення постановлено під головуванням
Категорія 44 судді Клапоущака С.Ю.
Доповідач: Оніщук В.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2006 року місто Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:
головуючого: Оніщука В.В.
суддів: Морозовського В.І., Чорного В.І.
при секретарі: Мазур Ю.О.
за участю представника управління праці та соціального захисту населення Жмеринської міської ради - Передрій Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Жмеринської міської ради на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 31.10.2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Жмеринської міської ради про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги, -
встановила:
В жовтні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, вказуючи, що він являється ветераном Великої Вітчизняної війни та інвалідом 1 групи і відповідно до вимог Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" йому щорічно до 05 травня повинна надаватися грошова допомога в розмірі 10-ти мінімальних пенсій за віком, однак управлінням праці і соціального захисту населення Жмеринської міської ради йому не було нараховано та виплачено в повному обсязі вказану грошову допомогу як ветерану війни до 5 травня за 2004, 2005 та 2006 роки, а тому просив його позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача на його користь суму недоплаченої допомоги в розмірі 6689,60 грн і 30 грн. понесених ним витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ.
Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 31.10.2006 року позов задоволено.
Не погодившись із вказаним рішенням суду, управління праці та соціального захисту населення Жмеринської міської ради подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення по суті заявлених вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно вимог ст..308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що вимоги позивача грунтуються на вимогах чинного законодавства і підлягають задоволенню.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд правильно встановив обставини справи щодо вимог позивача до управління праці та соціального захисту населення та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, щоОСОБА_1 являється інвалідом 1 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни, а також на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, яку позивач в 2004, 2005 та 2006 роках отримав не в повному обсязі.
Виходячи з положень ст..22 Конституції України та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", суд першої інстанції зробив вірний висновок, що виплати щорічної разової допомоги інвалідам війни, встановлені цим Законом є соціальною гарантією і не можуть бути скасовані, а також не можуть бути звужені за їх змістом та обсягом при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.
Посилання апеляційної скарги на те, що суд не застосував положень Законів України "Про державний бюджет України" і що управління праці та соціального захисту населення являється неналежним відповідачем є безпідставними.
На підставі наведеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що вимоги позивача є обгрунтованими і підлягають задоволенню.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, тобто рішення суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307,308,313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -
ухвалила:
Апеляційну скаргу управління праці та соціального населення Жмеринської міської ради -відхилити.
Рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 31.10.2006 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців до Верховного Суду України.