ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2014 року Справа № 904/1354/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Тищик І.В. (доповідач)

суддів - Верхогляд Т.А., Білецька Л.М.

при секретарі - Малик С.О.

за участю прокурора -Волконог Т.В.

представників сторін

позивача - Курбацька Т.В.

відповідача - Андреєва В.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «МД Істейт» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2014 року у справі № 904/1354/14

за позовом Першого заступника прокурора м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "МД Істейт", м. Дніпропетровськ

про стягнення 34 730,84 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2014р. перший заступник прокурора м. Дніпропетровська звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про відшкодування збитків, заподіяних державі товариством з обмеженою відповідальністю «МД Істейт» в результаті порушення природоохоронного законодавства України внаслідок засмічення земельних ресурсів.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2014 року у справі № 904/1354/14 (суддя Бєлік В.Г.) позовні вимоги задоволено, з відповідача на користь державного та місцевого бюджету стягнуто збитки у розмірі 34 739, 84 грн.

Вмотивовуючи рішення, господарський суд дійшов висновку про те, що факт порушення вимог природоохоронного законодавства з боку відповідача підтверджено наявними в матеріалах справи документами, збитки за засмічення земельних ресурсів нараховані позивачем правомірно, відповідачем зобов'язання з їх відшкодування не виконані.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду скасувати, а в задоволенні позовних вимог відмовити. При цьому скаржник посилається на те, що:

- товариство не веде господарську діяльність, пов'язану з лісовим господарством та лісозаготівлею, наслідком якої є утворення відходів у вигляді сучків та гілок дерев;

- підприємство спалює гілки дерев, які накопичуються на ділянці, а отриманим попелом (золою) удобрює дерева та клумби, тобто, використовує відходи на задоволення своїх потреб;

- у протоколі про адміністративне правопорушення та у постанові про накладення адміністративного стягнення записи про наявність шкоди, заподіяної порушенням, у відповідних графах відсутні.

В судовому засіданні оголошувалася перерва до 10.07.2014р.

В судовому засіданні 10.07.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як убачається з матеріалів справи, Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області у період з 17.07.2013р. по 06.08.2013р. проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України товариством з обмеженою відповідальністю "МД Істейт", що знаходиться за адресою: вул.. Байкальська, 1 у м. Дніпропетровськ.

Проведеною перевіркою встановлено факти засмічення земельних ресурсів, а саме:

- на відкритій земельній ділянці без твердого покриття, загальною площею 2,95 кв.м. (2,40 м. Х 1,23 м), розташованій вздовж забору в районі складських приміщень, розміщені відходи деревини без відповідних дозволів; товщина шару відходів - 1,3 м; об'єм відходів, що спричинили засмічення - 3,84 куб. м. (ділянка № 1);

- на відкритій земельній ділянці без твердого покриття, загальною площею 4,52 кв.м. (4,30 м. Х 1,05 м), розташованій вздовж забору в районі складських приміщень, розміщені відходи золи без відповідних дозволів; товщина шару відходів - 0,28 м; об'єм відходів, що спричинили засмічення - 1,27 куб. м. (ділянка № 2).

За результатами проведеної перевірки державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних та земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, яким встановлено та зафіксовано порушення.

Розрахунок розмірів збитків за засмічення земельних ресурсів виконано за формулою 6 Розділу 5 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 07.10.1997 № 171 та зареєстрованою в Міністерстві Юстиції України 05.05.1998 № 285/2725 (у редакції Наказу Мінприроди від 04.04.07 № 149).

Сума збитків, завданих державі внаслідок засмічення земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства України ТОВ "МД Істейт" склала 34 730,84 грн.

Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровської області 23.10.2013р. було направлено відповідачу претензію з пропозицією сплати збитків в добровільному порядку, однак відповідачем збитки відшкодовані не були, що стало підставою звернення прокурора з позовом до господарського суду.

Господарським судом вимоги прокурора були задоволені в повному обсязі, колегія суддів поділяє висновок господарського суду, з огляду на наступне:

Відносини у сфері поводження з відходами регулюються, Законами України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про відходи», іншими нормативно-правовими актами.

Нормами Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що підприємства, установи, організації та інші особи зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України (ч. 4 ст. 68); шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів (ст. 69).

З зазначеними нормами кореспондуються приписи ст. 43 Закону України "Про відходи" та ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", відповідно до яких підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в тому числі законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Порядок визначення розмірів відшкодування збитків розраховується згідно Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 04.04.07 №149 та зареєстрованої в Мінюсті України від 25.04.2007р. за № 422/13689, яка встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб'єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, і поширюється на всі землі України незалежно від форм їх власності.

Згідно п. 2 зазначеної Методики

1) забруднення земель - це накопичення в ґрунтах і ґрунтових водах внаслідок антропогенного впливу пестицидів і агрохімікатів, важких металів, радіонуклідів та інших речовин, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних або якісних змін, в той час, як засмічення земель - це наявність на території земельних ділянок сторонніх предметів і матеріалів;

2) засмічення земель - це наявність на території земельних ділянок сторонніх предметів і матеріалів.

Законодавчо зазначені порушення відокремлені один від одного у зв'язку із тим, що мають різний негативний вплив на навколишнє середовище.

Визначення розмірів шкоди внаслідок забруднення земель передбачено параграфом 4 Методики, а визначення розмірів шкоди внаслідок засмічення земель передбачено параграфом 5 Методики. При цьому формула, за якою проводиться розрахунок розміру шкоди за засмічення земель, не передбачає встановлення факту забруднення земель.

Відповідно до п. 3.2 зазначеної вище Методики землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього середовища.

Відповідно до Державного класифікатору відходів ДК 005-96 зазначені в акті перевірки відходи класифікуються за кодом 0201.2.1.03 сучки, гілки, верхів'я дерев та 9010.2.8.10 відходи від спалювання відходів.

Відповідач посилається на те, що виявлені гілки та попіл відходами не являються; в одному випадку відповідач стверджує, що сухі гілки є дровами, призначеними для їх подальшого використання для обігріву (відзив на апеляційну скаргу), в іншому - гілки призначені для спалювання та отримання попілу, який являється добривом і використовується підприємством для удобрення ґрунту навколо дерев та на клумбах (додаткові пояснення).

Дані твердження є безпідставними, так як згідно з Державним класифікатором України «Класифікатор відходів ДК 005-96», затвердженим наказом Держстандарту України від 29.02.1996р. за №89, і гілки дерев, і попіл відносяться до категорії відходів.

Під час перевірки було встановлено розміщення цих відходів на відкритому ґрунті (земельній ділянці), яка не є спеціально відведеним місцем для розміщення відходів, що кваліфіковано як засмічення земельних ресурсів.

Однак, згідно з абзацом 1 ст.1 Закону України „Про відходи" відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Відповідно до п. 3 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Таким чином, роз'яснюючи поняття «відходи», законодавець не вказує, що дані речовини, матеріали та предмети обов'язково мають бути токсичними, проте, якщо вони утворилися у процесі людської діяльності, то мають бути обов'язково утилізовані чи видалені їх власником.

Для встановлення обставин заподіяння шкоди внаслідок засмічення земельної ділянки не потрібно встановлювати факт наявності негативних (шкодочинних) речовин у ґрунтах, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних або якісних змін, а достатньо лише встановлення наявності на території земельних ділянок сторонніх предметів і матеріалів.

Крім того, відповідно до п. 3 вищезазначеної Методики факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

В даному випадку факт засмічення земельної ділянки встановлений позивачем, про що посвідчується актом перевірки (дотримання вимог природоохоронного законодавства) від 06.08.2013р., протоколом про адміністративне правопорушення № 04923 від 20.09.2013р., постановою про накладення адміністративного стягнення від 03.10.2013р. і не заперечується відповідачем. Дана постанова не оскаржена, не змінена, не скасована, є чинною на момент розгляду справи і виконана відповідачем.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п. «а» ч.1 ст.32 та ч.4 ст.33 Закону України «Про відходи» з метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини забороняється вести будь-яку господарську діяльність, пов'язану з утворенням відходів, без одержання від спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів. Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені обсяги відходів відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання.

Аналогічні приписи містяться у ч.2 ст.55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», згідно якої розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.

За вказаних обставин суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги

Посилання відповідача на відсутність суми шкоди у протоколі про адміністративне правопорушення та у постанові про накладення адміністративного стягнення є безпідставним, оскільки дана обставина не звільняє відповідача від відповідальності за порушення норм чинного законодавства, рівно як не позбавляє позивача права вимагати відшкодування суми збитків у примусовому порядку.

Посилання скаржника на те, що розділ класифікатора, яким обрізані гілки дерев класифікуються як відходи, не повинен застосовуватися до відповідача, оскільки він не веде господарську діяльність, пов'язану з лісовим господарством та лісозаготівлею, не приймається колегією суддів. Державним класифікатором України «Класифікатор відходів ДК 005-96» види відходів поділяються за способом їх утворення, а не за господарською діяльністю суб'єктів господарювання, як помилково стверджує скаржник, внаслідок чого позивач підставно класифікував обрізані гілки дерев, що знаходилися на земельній ділянці відповідача, як відходи .

Твердження скаржника про те, що товариство спалює гілки дерев для отримання попелу, який є органічним добривом, та використовує останній для власних потреб не приймається колегією суддів, оскільки докази дотримання товариством умов щодо тимчасового зберігання відходів та докази того, що умови їх зберігання відповідають вимогам природоохоронного законодавства відповідачем надані не були.

З огляду на відповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги скаржника про скасування оскаржуваного рішення являються необґрунтованими і не підлягають задоволенню. З огляду на викладене доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "МД Істейт" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2014 року у справі № 904/1354/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий І.В. Тищик

Судді Т.А.Верхогляд

Л.М.Білецька