ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"08" липня 2014 р. м. Київ К/9991/45338/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Гаманка О.І.
суддів Білуги С.В.
Загороднього А.Ф.
розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 січня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, третя особа - начальник Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області про визнання дій незаконними, скасування наказу та поновлення на посаді, -
в с т а н о в и л а:
У листопаді 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, третя особа - начальник Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області про визнання дій незаконними, скасування наказу та поновлення на посаді.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25 січня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2011 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, позивач просить судові рішення по справі скасувати, та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 проходив службу в органах внутрішніх справ з 01 квітня 2007 року, в тому числі на посаді слідчого відділу Московського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області з 18.01.2008 року.
Наказом начальника ГУМВС України в Харківській області № 165 о/с від 04.11.2010 року ОСОБА_2 звільнено з органів внутрішніх справ за пунктом "є" ст. 64 Положення Про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ (за порушення дисципліни).
Підставою для видання наказу став висновок службової перевірки, затверджений начальником ГУМВС України в Харківській області 09.08.2010 року, згідно з яким встановлено факт скоєння ОСОБА_2 вчинку, що дискредитую звання рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, та грубо порушує приписи Кодексу честі працівника ОВС, затвердженого наказом МВС України від 11 січня 1996 року № 18, та вимоги ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, та запропоновано звільнити позивача з органів внутрішніх справ України за порушення службової дисципліни. Також проведено атестацію позивача за висновками якої ОСОБА_2 займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню з органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни.
06 серпня 2010 рокук працівниками Служби безпеки України спільно з працівниками управління внутрішньої безпеки ДПА України о 13 год.00 хв. поблизу буд. 87 по вул. Немишлянська у м. Харкові був затриманий слідчій СВ Московського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області старший лейтенант міліції ОСОБА_2, який перебуваючи поза службою (знаходився в черговій відпустці), у цивільному одязі без табельної вогнепальної зброї, вимагав та отримав від директора ТОВ «Промсервіс оптима» Ткаченка Д.С. кошти у сумі 10000 доларів США за не притягнення його до кримінальної відповідальності по справі № 67100985, яка була порушена 16.07.2010 року за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України та знаходилась в провадженні слідчого ОСОБА_2.
Підставою для звільнення став факт вчинку, що дискредитую звання рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, та грубо порушує приписи Кодексу честі працівника ОВС, затвердженого наказом МВС України від 11 січня 1996 року № 18, та вимоги ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС України.
Колегія суддів погоджується з висновками судів про відмову позивачу у задоволенні позову, виходячи з наступного.
Відповідно до положень статті 18 Закону України "Про міліцію" порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №114 від 29 липня 1991 року.
Також, відповідно пункту 23 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну та кримінальну відповідальність згідно з законодавством.
Відповідно до підпункту "є" пункту 63 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР особи рядового і молодшого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.
Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначає Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV.
Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку;повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби (статті 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України).
Відповідно до статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету;з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.
Частиною 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може бути накладено такий вид дисциплінарного стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ.
Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, якою визначено порядок накладення дисциплінарних стягнень, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, провадження в кримінальній справі або справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, провадження в кримінальній справі чи справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, по факту порушення позивачем службової дисципліни відповідачем, у встановлений законом строк було проведено службове розслідування.
Колегії суддів погоджується з висновками апеляційного суду, що вина позивача у скоєнні дисциплінарного проступку доведена матеріалами службового розслідування.
Відповідно до положень статті 16 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику.
У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, провадження в кримінальній справі або справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарні стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, провадження в кримінальній справі чи справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпусці.
09 серпня 2010 року начальником ГУМВС України в Харківській області був виданий наказ № 642 "Про покарання працівників ГУМВС України в Харківській області", відповідно до якого, за порушення службової дисципліни, що виразилась у скоєнні вчинку, який дискредитує звання рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, а також грубому порушенні вимог Кодексу честі працівника ОВС позивач підлягав покаранню у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ України.
В зв'язку з тривалим перебуванням позивача на лікарняному у зв'язку з хворобою та доглядом за хворою дитиною, вищевказаний наказ № 642 було реалізовано наказом ГУМВС України в Харківській області № 165 о/с від 04.11.2010 року про звільнення позивача з органів внутрішніх справ за пунктом "є" ст. 64 Положення Про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ (за порушення дисципліни).
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач за власним бажанням відмовився від ознайомлення з атестаційним листом та висновком службового розслідування, про що співпрацівниками Московського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області було складено відповідні акти.
04.11.2010 року листом ГУМВС України в Харківській області № 40/2154 позивачу було направлено витяг з наказу 165 о/с від 04.11.2010 року про його звільнення та запропоновано прибути до ВКЗ ХМУ ГУМВС України в Харківській області для отримання належних документів та проведення остаточного розрахунку
З огляду на викладене, суди дійшли правильного висновку про те, що порядок накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ відповідачем дотримано.
Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими і підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 січня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, третя особа - начальник Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, про визнання дій незаконними, скасування наказу та поновлення на посаді - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий : О.І. Гаманко
Судді: С.В. Білуга
А.Ф. Загородній