Справа № 247/2365/14-а
2-а/247/156/14
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 липня 2014 року Торезький міський суд Донецької області в складі:
Головуючої - судді Чапланової О.М.
При секретарі Семенцовій І.В
За участю: позивача ОСОБА_1
представника відповідача Золотухіна І.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Торез адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Торезької міської ради Донецької області про визнання дій відповідача протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В :
26 травня 2014 року позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання дій протиправними, стягнення недоплаченої одноразової компенсації у зв'язку з втратою годувальника в розмірі 61 234 грн. (а.с.2).
Ухвалою від 29 травня 2014 року зазначений позов був залишений без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків(а.с.15).
03 червня 2014 року, на виконання указаної ухвали суду, позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання дій відповідача протиправними, зобов'язання вчинити певні дії. Свої вимоги мотивувала тим, що вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 з 31 липня 1971 року. Чоловік мав статус учасника наслідків ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії, був інвалідом ІІ групи. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Причиною його смерті стало захворювання, пов'язане з участю в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Відповідно до ст.48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у зв'язку з втратою годувальника вона має право на одноразову компенсацію в розмірі 60 мінімальних заробітних плат на момент смерті годувальника, що складає 68 820 грн., але відповідач здійснив їй виплату компенсації в сумі - 7586 грн. Розмір недоотриманої одноразової компенсації складає 61 234грн. УСЗН Торезької міської ради, посилаючись на ПКМУ № 649 від 20.04.2007 року «Про встановлення розміру виплати деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відмовило їй у виплаті недоотриманої одноразової компенсації у вказаному розмірі.
Не погоджуючись із цією відмовою, позивачка просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування їй одноразової компенсації у зв'язку з втратою годувальника в розмірі нижче, ніж встановлено ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язати відповідача провести їй доплату одноразової компенсації по втраті годувальника в розмірі 61234 грн. відповідно до ст.48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.18).
Позивачка в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та підстави, на яких вони ґрунтуються, дала пояснення, аналогічні викладеним у позові.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав та пояснив суду, що позивач є вдовою учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії І ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно із ст.62 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. На підставі ст.117 Конституцій України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання, тому всі виплати, передбачені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які базуються на розмірі мінімальної заробітної плати, виплачуються у розмірах, встановлених ПКМУ. Фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією вказаного Закону здійснюється за рахунок державного бюджету. Згідно із ч.2 ст.95 Конституції України виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Згідно з п.4 «Прикінцевих положень» ЗУ «Про державний бюджет на 2013 рік», статті 20-23,30,31,37,39,48,50,51,52,54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених КМУ, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України, бюджету ПФУ на 2013р. ПКМУ від 20.04.2007 № 649 «Про встановлення розмірів виплат деяким категоріям громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено розмір виплат одноразової компенсації сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії і Чорнобильській АЕС, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою в розмірі 7586 гривень. Положення ЗУ «Про державний бюджет України на 2013 рік» прийняті пізніше ніж ЗУ"Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ПКМУ від 20.04.2007 № 649 неконституційною не визнавалася, є чинною. Позивачці нарахована одноразова компенсація сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС у розмірі 7586 грн. та виплачена 27 грудня 2013 року у повному обсязі. Просив прийняти до уваги постанову Вищого адміністративного суду України від 10 квітня 2014 року по справі К/800/43788/13, в якій міститься позиція суддів ВАСУ у подібних правовідносинах, у задоволенні позовних вимог відмовити.
Вислухавши позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, судом фактично встановлено, що згідно із свідоцтвом про укладення шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_1 уклали шлюб 31 липня 1971 року (а.с.3).
Згідно із свідоцтвом про смерть ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, актовий запис №19 (а.с.4).
Відповідно до експертному висновку Донецької регіональної міжвідомчої експертної комісії по встановленню зв'язку захворювань, інвалідності та смерті з дією іонізованого випромінювання та інших шкідливих наслідків аварії на ЧАЕС від 16 квітня 2013 року, захворювання, що привело до смерті ОСОБА_3, пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.9).
03 вересня 1997 року позивачці видане пенсійне посвідчення у зв'язку з призначенням пенсії за інвалідністю 3 групи (а.с.5). 27 травня 2013 року позивачці видане посвідчення як дружині померлого громадянина із числа ліквідаторів 1 категорії, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, із зазначенням, що пред'явник посвідчення має право на пільги і компенсації, передбачені ст.20 п.п.5.7,8,11,12,20,23,27 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; термін дії - до вступу у шлюб (а.с.6).
Згідно із довідкою відповідача від 03 липня 2014 року (а.с.42) позивачка перебуває на обліку у Торезькому УСЗН та отримала 27 грудня 2013 року компенсацію сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, у розмірі 7586 грн.
21 січня 2014 року позивач звернулась до відповідача із заявою про виплату їй одноразової компенсації у зв'язку з втратою годувальника у розмірі 60 мінімальних заробітних плат, але відповідач відмовив у виплаті, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2007 року № 649 «Про встановлення розмірів виплат деяким категоріям громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.7).
Згідно із довідкою позивач перебуває на обліку в УПФУ в м.Торезі і отримує пенсію у зв'язку з втратою годувальника, померлого внаслідок Чорнобильської катастрофи, розмір якої з грудня 2013 року складає 2396,92 грн. (а.с.10).
Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, інвалідам I групи виплачується в розмірі 60 мінімальних заробітних плат.
Відповідно до п. 4 Прикінцевих положень ЗУ «Про Державний бюджет України на 2013 рік» від 06 грудня 2012 року, у 2013 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2007 року № 649 «Про встановлення розмірів виплат деяким категоріям громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено розмір виплат одноразової компенсації, сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою в розмірі - 7586 грн.
Зазначені положення ЗУ «Про державний бюджет України на 2013 рік» прийняті пізніше ніж Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», неконституційними не визнавалися, положення постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2007 року № 649 «Про встановлення розмірів виплат деяким категоріям громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є чинними.
У рішенні Конституційного Суду України від 25.01.2012 року у справі № 3-рп/2012 за конституційним поданням правління Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення положень статті 1, частини 1, 2, 3 статті 95, частини 2 статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116, частини 2 статті 124, частини 1 статті 129 Конституції України, пункту 5 частини 1 статті 4 Бюджетного кодексу України, пункту 2 частини 1 статті 9 КАС України в системному зв'язку з окремими положеннями Конституції України Конституційний Суд України виходить з того, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов'язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
В аспекті конституційного подання положення частини 2 статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
Враховуючи, що позивачці, яка є вдовою ОСОБА_3 - ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання, що пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, нарахована та 27 грудня 2013 року виплачена одноразова компенсація як члену сім'ї, яка втратила годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у розмірі 7 586 грн., встановленому ПКМУ від 20 квітня 2007 року № 649 «Про встановлення розмірів виплат деяким категоріям громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають і у їх задоволенні необхідно відмовити.
Оскільки суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, судові витрати понесені позивачем по сплаті судового збору у зв'язку з пред'явленням позовних вимог, не підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись: Конституцією України, Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ", Законом України "Про державний бюджет на 2013 рік", ст.ст. 10,11, 71, 86, 87, 94,99, 158-163, 167, КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Торезької міської ради Донецької області про визнання дій відповідача протиправними, зобов'язання провести доплату одноразової компенсації у зв'язку з втратою годувальника в розмірі 61234 грн. відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - відмовити.
Постанова постановлена в нарадчій кімнаті та проголошено вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 10 липня 2014року.
Постанова буде виготовлена в повному обсязі 11 липня 2014 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через Торезький міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення постанови, а в разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О. М. Чапланова