Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2014 р. Справа № 805/6500/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардейської дивізії, 17

Постановлена у нарадчій кімнаті

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Наумової К.Г.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Азовський машинобудівний завод» (смт. Мангуш)

до Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (смт. Мангуш)

про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 03.04.2014 № Ю-1 у розмірі 474 888,10 грн.,-

Приватне акціонерне товариство «Азовський машинобудівний завод» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № Ю-1 від 03.04.2014 у сумі 474 888,10 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що оскаржувана вимога щодо сплати боргу з єдиного внеску є неправомірною, оскільки заборгованість позивача станом на 31.03.2014 р. становить 474 518,69 грн., в той же час сума заборгованості згідно оспорюваної вимоги становить 474 888,10 грн., тобто на 369,41 грн. більше аніж за розрахунком позивача. Відповідно вимога відповідача про сплату боргу у сумі 474 888,10 грн. є незаконною. Оскільки формування вимог є виключною компетенцією органів доходів і зборів та не належить до компетенції суду, вимога підлягає скасуванню у повному обсязі.

Позивач підтримав позовні вимоги та надав суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Мангуська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області надала заперечення на позов, відповідно до яких відповідач просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, оскільки згідно картки особового рахунку станом на 30.09.2013, з урахуванням сальдо, переданого Пенсійним фондом України до Міністерства доходів і зборів України, за ПрАТ «АМЗ» рахується заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску у сумі 265 368 грн. За період з 30.09.2013 р. по 31.03.2014 р. ПрАТ «АМЗ» нараховано 544 246,81 грн. За зазначений період позивачем сплачено 334 726,40 грн., тобто сума недоїмки позивача станом на 31.03.2014 року становить 474 888,41 грн.

Відповідач у судове засідання не з'явився про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, суд , -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Азовський машинобудівний завод» (ІПН 32954671) зареєстроване у ЄДР 24.12.2004 р., номер запису 12471020000000046.

3 квітня 2014 р. Мангуською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області відносно Приватного акціонерного товариства «Азовський машинобудівний завод» була прийнята вимога про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску у сумі 474888,10 грн. Зазначена вимога була отримана позивачем 08.05.2014 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, а також штампом вхідної кореспонденції позивача.

Згідно картки особового рахунку платника єдиного внеску станом на 30.09.2013 р.з урахуванням сальдо, переданого Пенсійним фондом України до Міністерства доходів і зборів України, за Приватним акціонерним товариством «Азовський машинобудівний завод» рахується заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску у сумі 265 368 грн.

У зв`язку з несвоєчасною сплатою самостійно нарахованого єдиного соціального внеску за період з 30.09.2013 р. - по 31.03.2014 р., за позивачем рахується сума недоїмки, а саме:

- за жовтень 2013 р. згідно декларації № 1300977238 від 17.10.2013 р. по строку сплати 21.10.2013 р. у сумі 141581,36 грн.

- за листопад 2013 р. згідно декларації № 1302256301 від 19.11.2013 р. по строку сплати 20.11.2013 р. у сумі 111198,93 грн.

- за грудень 2013 р. згідно декларації № 1303107082 від 17.12.2013 р. по строку сплати 20.12.2013 р. у сумі 85187,33 грн.

- за січень 2014 р. згідно декларації № 1400930046 від 17.01.2014 р. по строку сплати 20.01.2014 р. у сумі 76297,27 грн.

- за лютий 2014 р. згідно декларації № 1403296907 від 13.02.2014 р. по строку сплати 20.02.2014 р. у сумі 60409,29 грн.

- за березень 2014 р. згідно декларації № 1404760896 від 25.03.2014 р. по строку сплати 25.03.2014 р. у сумі 69572,63 грн.

Загальна сума грошового зобов'язання з єдиного внеску, самостійно визначена позивачем по зазначеним деклараціям за період з 30.09.2013 р. - по 31.03.2014 р. становить 544 246,85 грн.

Відповідно до копії витягу облікової картки платника податків за період з 30.09.2013 р. - по 31.03.2014 р. позивачем самостійно було сплачено 334 726,40 грн.

Зазначена сума сплати грошового зобов'язання з єдиного внеску за період з 30.09.2013 р. - по 31.03.2014 р. не заперечується позивачем та відповідно до розрахунку ПрАТ «Азовський машинобудівний завод» також становить 334 726,40 грн.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, з урахуванням суми сальдо, отриманого від УПФУ в Першотравневому районі, а також самостійної сплати позивачем єдиного внеску, загальна сума грошового зобов'язання позивача зі сплати єдиного внеску за період з 30.09.2013 р. - по 31.03.2014 р. становить 474 888,41 грн. (265 368,00 грн + 544 246,81 грн. - 334 726,40 грн. = 474 888,41 грн.)

Наявність зазначеної заборгованості підтверджується даними облікової картки платника єдиного внеску Приватного акціонерного товариства «Азовський машинобудівний завод».

Доказів сплати вказаної заборгованості суду не надано.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку встановлені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 8 липня 2010 року (далі - Закон № 2464-VI).

П. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI встановлено, що платниками єдиного внеску, зокрема, є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI, платник єдиного внеску, зокрема, зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 1 ч 1 ст. 7 Закону № 2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у п. 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно ч.ч. 3, 4, 5 ст. 7 Закону № 2464-VI нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. Єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, не зменшені на суму відрахувань податків, інших обов'язкових платежів, що відповідно до закону сплачуються із зазначених сум, та на суми утримань, що здійснюються відповідно до закону або за договорами позики, придбання товарів та виплат на інші цілі за дорученням отримувача. Єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Відповідно до ч.ч. 2, 3, 5, 7 ст. 9 Закону № 2464-VI обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь). Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй.

Згідно ч. 12 ст. 9 Закону № 2464-VI єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

У зв'язку з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» № 406-VII від 4 липня 2013 року повноваження щодо адміністрування єдиного внеску було покладено на органи доходів і зборів (п. 102 Закону № 406-VII).

Ч. 1 ст. 12 Закону № 2464-VI встановлено, що завданнями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.

Відповідно ст. 13 Закону № 2464-VI органи доходів і зборів, зокрема, мають право застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом; стягувати з платників несплачені

суми єдиного внеску.

Ч.ч. 3, 4 ст. 25 Закону № 2464-VI встановлено, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, судом встановлено, що УПФУ в Першотравневому районі передало Мангуській ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області заборгованість позивача зі сплати єдиного внеску у сумі 265 368 грн., яка рахувалась за позивачем станом на 30.09.2013 р., тобто на час передачі повноважень щодо адміністрування єдиного внеску.

Сума єдиного внеску, яка повинна була бути сплачена позивачем Мангуській ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області за період адміністрування відповідачем єдиного внеску (жовтень 2013 року - березень 2014 року) становить 544 246,81 грн. З урахуванням самостійної сплати позивачем єдиного внеску, сума заборгованості Приватного акціонерного товариства «Азовський машинобудівний завод» зі сплати єдиного внеску за період жовтень 2013 року - березень 2014 року перед Мангуською ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області становить 209 520,41 грн. та відповідає даним облікової картки платника податків та розрахунку позивача.

Тобто, сума єдиного внеску, яка повинна бути сплачена позивачем за період з 30.09.2013 р. - по 31.03.2014 р. дійсно становить 474 888,41 грн. (265 368 грн за даними УПФУ + 209 520,41 грн. за даними ОДПІ = 474 888,41 грн.), помилок у її нарахуванні Мангуською ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області за період адміністрування нею єдиного внеску припущено не було.

З огляду на зазначене, вимога Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № Ю-1 від 03.04.2014 у сумі 474 888,10 грн. винесена з урахуванням вимог діючого законодавства, підстав для її скасування судом не вбачається.

На підставі викладеного, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Азовський машинобудівний завод» до Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № Ю-1 від 03.04.2014 у сумі 474 888,10 грн. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою..

Розміри ставок судового збору за подання адміністративного позову до адміністративного суду встановлені Законом України "Про судовий збір" та згідно ч. 2 ст. 4 Закону складають, відповідно, 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати - за подання позову майнового характеру.

Згідно зі ст. 8 Закону України про «Державний бюджет України на 2014 рік» № 719-VII від 16.01.2014, у 2014 році встановлено мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 1218 гривень, з 1 липня - 1250 гривень, з 1 жовтня - 1301 гривня.

Зважаючи на викладене, мінімальна заробітна плата у місячному розмірі станом на 1 січня 2014 року складає 1218 грн. від розміру якої й справлятиметься судовий збір.

Правова позиція при визначенні характеру адміністративного позову як майнового викладена у листі Вищого адміністративного суду України від 18.01.2012 р. № 165/11/13-12, відповідно до якого судам необхідно враховувати таке. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи. Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна. З огляду на викладене, адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо. Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № Ю-1 від 03.04.2014 у сумі 474 888,10 грн., безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Закону складають, відповідно, 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати - за подання позову майнового характеру.

Враховуючи суму майнових вимог позивача та максимально допустимий розмір ставки судового збору за подання позову майнового характеру, судовий збір за даною справою становить 4872,00 грн. Відповідно до наявної в матеріалах справи квитанції, Позивач сплатив судовий збір у розмірі 73,08 грн.

З огляду на зазначене, з позивача підлягає стягненню до Державного бюджету України решта судового збору у сумі 4798,92 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7 - 12, 69-72, 94, 122-163, 254, 263, 264 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Азовський машинобудівний завод» до Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № Ю-1 від 03.04.2014 у сумі 474 888,10 грн. - відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Азовський машинобудівний завод» до Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору у сумі 4798,92 грн.

Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Дана постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Скарга подається на ім'я Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Наумова К.Г.