Справа № 1-1/07

ВИРОК

                                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2007 року

Любарський районний суд Житомирської області

У складі головуючого судді - Ляшука В.В. секретаря. -Демчук В.І з участю прокурора- Марцуна І.Г. захисника - ОСОБА_18 розглянувши у відкритому судовому  засіданні у  м.   Любар кримінальну  справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця АДРЕСА_1, мешканця АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого на утриманні одна малолітня дитина, працюючого іІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого

у вчиненні злочину передбаченого ст.365 ч.2 КК України.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженця та мешканця АДРЕСА_3, українця, громадянина України, з середньо - спеціальною освітою, одруженого на утриманні одна     неповнолітня     дитина,                            працюючого ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого

у вчиненні злочину передбаченого ст.365 ч.2 КК України.

ВСТАНОВИВ:

26 червня 2006 року інспектор патрульної служби групи патрульної служби ІНФОРМАЦІЯ_2 молодший сержант міліції ОСОБА_1 та інспектор патрульної служби групи патрульної служби ІНФОРМАЦІЯ_2 старшина міліції ОСОБА_2 знаходячись при виконанні службових обов'язків, згідно графіку чергування особового складу В складі слідчо -оперативної групи районного відділу міліції за червень 2006 року, затвердженого начальником Любарського РВ УМВС від 30.05.2006 року , здійснюючи патрульну службу по забезпеченню безпеки дорожнього руху в АДРЕСА_4 перевищили владу, що супроводжувалось насильством та болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого діями за наступних обставин.

Коли близько 20 год. 26.06.2006 p. повз них проїхав автомобіль ВАЗ 21011 номерний знак НОМЕР_1, водій якого на думку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 керував ним в стані

алкогольного сп'яніння, вони службовим автомобілем стали його переслідувати та наздогнали, після того як він, через технічні несправності зупинився на АДРЕСА_4, поблизу садиби ОСОБА_3

З'ясувавши з бесіди з водієм автомобіля, яким виявився ОСОБА_4, те, що у нього відсутні документи, що посвідчують його особу, а також документи водія, технічний паспорт та запідозривши знаходження водія в стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 запропонував останньому проїхати до лікарні для медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння, однак ОСОБА_4 від проходження медичного освідування категорично відмовився та з автомобіля не вийшов.

Маючи намір доставити порушника у лікарню для огляду та в райвідділ міліції для встановлення його особи і складання протоколу, ОСОБА_1 перевищуючи надану йому владу, схопив ОСОБА_4 за верхній одяг та викинув його з автомобіля на асфальтоване покриття проїзджої частини, та разом з ОСОБА_2 стали наносити йому удари руками та ногами по різних частинах тіла у тому числі в область шиї, по тулубу та кінцівкам внаслідок чого потерпілий отримав тілесні ушкодження у вигляді садна лівої лобної ділянки, лівої скроневої ділянки, верхньої губи зліва, тила лівої кисті, чисельних саден правого передпліччя, які мають ознаки легкого ступеню тяжкості тілесних ушкоджень без короткочасного розладу здоров'я.

Після цього ОСОБА_1 та ОСОБА_2 діючи узгоджено застосовуючи фізичну силу помістили ОСОБА_4 в службовий автомобіль де ОСОБА_1 розпочав складати на останнього адміністративний протокол.

Під час складання протоколу, ОСОБА_2 залишив автомобіль та зробив спробу утекти, однак ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наздогнавши останнього пригасли його до кузова автомобіля стали намагатись надіти на нього наручники при цьому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перевищуючи владу наносили йому удари руками по різних частинах тіла, а ОСОБА_1 наніс потерпілому один удар коліном в ліву частину тулуба, внаслідок чого потерпілому були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді перелому основної фаланги третього пальця правої кисті, сьомого ребра ліворуч, що відносяться до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, а також синця правої передньо - бокової поверхні шиї, синця правого променево - зап'ястного суглобу, які мають ознаки легкого ступеню тяжкості тілесних ушкоджень без короткочасного розладу здоров'я.

Після заподіяння вказаних тілесних ушкоджень, надягнувши ОСОБА_2у на одну руку наручник його було доставлено в райвідділ міліції.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину у вчиненні злочину не визнав та пояснив, що 26.06.2006 р. знаходився на чергуванні в оперативній групі здійснюючи патрульну службу по безпеці дорожнього руху спільно з ОСОБА_2 Знаходячись на Мотовилівському перехресті АДРЕСА_4. біля 20 год. повз них проїхав автомобіль ВАЗ 21011 водій якого знаходився в стані алкогольного сп'яніння, оскільки лежав на кермі. Не встигнуши зупинити автомобіль, він разом з ОСОБА_2 на службовому автомобілі стали переслідувати вказаний автомобіль, водій якого помітивши це збільшив швидкість та міг вчинити наїзд на пішоходів. Наздогнавши автомобіль, вони заблокували його рух, водій на їх пропозицію пред'явити документи повідомив, що останні у нього відсутні, а з зовнішнього його виду вбачалось, що він перебуває в стані сп'яніння. Водій, як пізніше він дізнався ОСОБА_2, відмовився проїхати в лікарню для проходження медичного освідування, тоді він в службовому автомобілі став складати протокол про вчинення адміністративного правопорушення, під час чого, водій вийшов з автомобіля, сів у свій та запустивши двигун став рухатись заднім ходом. Намагаючись перешкодити втечі він вийняв ключі, та витягнув його під руку з автомобіля, оскільки потерпілий сам відмовлявся вийти. Ведучи ОСОБА_4 до службового автомобіля, останній опирався, намагався вирватись, тоді він з метою доставления порушника у відділ міліції, застосовуючи прийоми рукопашного бою, зробив загиб руки заспину та надів на ліву руку наручник, надіти наручник на іншу руку він не зміг тому покликав на допомогу ОСОБА_2. Коли ОСОБА_2 підійшов він наніс удар ногою по нозі потерпілого нижче коліна та поклав його на землю, однак надіти наручники через опір ОСОБА_4 на іншу руку вони так і не змогли, а тому посадивши останнього в автомобіль, пристебнули наручник до ручки службового автомобіля та доставили його у відділ міліції.

Підсудний ОСОБА_2 вину у вчиненні злочину також не визнав та пояснив, що 26.06.2006 р. знаходився на чергуванні в оперативній групі здійснюючи патрульну службу по безпеці дорожнього руху спільно з ОСОБА_1ом. Знаходячись на Мотовилівському перехресті АДРЕСА_4. біля 20 год. повз них проссав автомобіль ВАЗ 2101 водій якого знаходився в стані алкогольного сп'яніння. Не встигнувши зупинити автомобіль, вони на службовому автомобілі стали його переслідувати, водій помітивши це збільшив швидкість та міг вчинити найд на пішоходів. Наздогнавши автомобіль, вони заблокували його рух, водій на їх пропозицію пред'явити документи повідомив, що останні у нього відсутні, а по зовнішньому виду вбачалось, що він перебуває в стані сп'яніння. Водій відмовився проїхати в лікарню для проходження медичного освідування, тоді ОСОБА_1 в службовому автомобілі став складати протокол про вчинення адміністративного правопорушення, але водій вийшов з автомобіля, сів у свій та запустивши двигун став рухатись заднім ходом. Намагаючись перешкодити втечі, ОСОБА_1, вийняв ключі, та витягнув його під руку з автомобіля. ОСОБА_2 опирався, намагався вирватись, тоді ОСОБА_1 зробив загиб руки заспину та надів на одну руку наручник, надіти наручник на іншу руку він не зміг, а тому покликав його на допомогу. Підійшовши, він допоміг ОСОБА_1у підняти ОСОБА_4 та посадити його в автомобіль.

Хоча підсудні не визнали своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого ст. 365 ч. 2 КК України їх. вина стверджується слідуючими дослідженими у суді доказами:

З показів потерпілого вбачається, що 26.06.2006 р. біля 20 год. він на власному автомобілі проїзджав через Мотовилівське перехрестя АДРЕСА_4 де розминувся з працівниками міліції, які його не зупинили. Продовжуючи рух по вул. Бердичівській у його автомобіля виникла поломка через яку він зупинився, відразу після зупинки попереду його автомобіля зупинився автомобіль ДАІ і до нього підійшов ОСОБА_1, який став вимагати документи. Дізнавшись, що у нього документи відсутні, ОСОБА_1 відразу взяв його за сорочку обірвавши ґудзики та за шию і викинув з автомобіля головою на асфальт та разом з ОСОБА_2 вони стали наносити йому удари по усих частинах тіла, після чого посадили у автомобіль де ОСОБА_1 став складати протокол. Коли він вийшов з автомобіля то ОСОБА_1 наздогнав його та став наносити удари руками по різних частинах тіла, душив, вдарив коліном по тулубу, після чого він відразу відчув біль у грудях, ОСОБА_2 також завдав йому декілька ударів рукою в спину. Надівши наручник на одну руку, а іншу пристебнувши до ручки автомобіля його доставили у райвідділ міліції. В райвідділі через його скарги на погане самопочуття він був доставлений в лікарню де і було виявлено у нього перелом ребра та пальця.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 показала, що в кінці червня 2006 р. біля 20 год вона бачила як два працівники міліції ОСОБА_1 та ОСОБА_2 тягнули до службового автомобіля незнайомого їй чоловіка при цьому вони шарпались та голосно розмовляли.

Свідок ОСОБА_5 показала, що в кінці червня 2006 р. біля 20 год. проводила сусідів ОСОБА_6 та ОСОБА_3 і бачила як біля помешкання ОСОБА_3 стояло два автомобіля один з яких був автомобілем міліції, незнайомий їй чоловік направився від автомобілів до помешкання ОСОБА_3, його наздогнав працівник міліції ОСОБА_1 і вони стали шарпатись та штовхатись, при цьому вона чула як ОСОБА_1 просив у іншого працівника допомоги одіти наручники.

З оголошених в судовому засіданні показів Свідка ОСОБА_6 вбачається, що 26.06.06 р. близько 20 год ЇЇ обігнав спочатку легковий автомобіль, який ніякої небезпеки не представляв, а потім автомобіль ДАІ Через деякий час, вона побачила ці автомобілі біля помешкання своєї матері ОСОБА_3 і бачила як працівник міліції у форменому одязі та чоловік в цивільному одязі наздоганяли іншого чоловіка та притиснувши до службового автомобіля намагались одіти на його руки наручники при цьому чоловік намагався вирватись, а прицівники міліції штовхали його руками. Вийшовши з будинку матері вона бачила, що у водія обличчя було в крові і він просив працівників мілії відпустити його.

З оголошених у суді показів свідка ОСОБА_7 вбачається, що в кінці червня 2006 р. біля 22 год. вона прїзджала в відділ міліції де бачила ОСОБА_4, який повідомив, що його побили працівники міліції; також вона бачила у нього тілесні ушкодження на обличчі, він скаржився на погане самопочуття. Пізніше, вони разом з чоловіком забирали автомобіль ОСОБА_4 і не могли запустити двигун, чоловік ремонтував автомобіль.

ОСОБА_8 повідомив, що від дружини дізнався, що ОСОБА_2 з тілесними ушкодженнями перебуває в відділі міліції і скаржиться на те, що його побили працівники міліції. Коли він, по проханню останнього, забирав його автомобіль від помешкання ОСОБА_3 то тривалий час не міг запустити двигун через несправність. На слідуючий день ОСОБА_2 повідомив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 били його та зломали йому ребро та пальця.

Допитаний свідок ОСОБА_9. пояснила, що 26.06.2006 р. її чоловік ОСОБА_2 близько 22 год. зателефонував та повідомив, що перебуває у райвідділі міліції, а на слідуючий день вона побачила у нього тілесні ушкодження, він повідомив, що його побили працівники міліції, через те, що він не хотів вийти з автомобіля, зломали йому пальця та ребро.

ОСОБА_10при допиті в якості свідка повідомив, що 26.06.2006 р. близько 22 год. був присутнім у якості понятого при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в Любарському РВ УМВС відносно ОСОБА_4, при цьому бачив у нього тілесні ушкодження на обличчі та на руках. ОСОБА_2 пояснював, що його побили працівники міліції.

Допитаний у якості свідка ОСОБА_11 повідомив, що 26.06.2006 р. був відповідальним по Любарському РВ УМВС, біля 20 год. 30 хв. у райвідділ міліції був доставлений громадянин ОСОБА_2, який повідомляв, що його побили працівники міліції та скаржився на погане самопочуття у зв'язку з чим був доправлений до лікарні

Свідок ОСОБА_12 пояснив, що 26.06.2006 р. він був черговим лікарем біля 24 год. в приймальне відділення був доставлений ОСОБА_2 . При огляді у нього було виявлено садна на обличчі, тулубі, верхніх кінцівках, він скаржився на біль в грудній клітці та пояснював, що його побили працівники міліції, ОСОБА_2 був госпіталізований і у нього було виявлено перелом ребра.

Допитаний у суді свідок ОСОБА_13 показав, що працює лікарем травматологом, гад час огляду хворого ОСОБА_4 у нього було виявлено тілесні ушкодження, а зокрема садна на обличчі, перелом ребра та основної фаланга третього пальця. Хворий повідомив, що тілесні ушкодження йому заподіяли працівники міліції.

Вина підсудних також стверджується дослідженими у суді доказами:

Як вбачається з наказу № НОМЕР_1 ОСОБА_2 АХ працював на посаді інспектора патрульної служби Любарського районного відділу УМВС України.

Відповідно до наказу № НОМЕР_2 ОСОБА_1 призначений на посаду інспектора патрульної служби Любарського районного відділу УМВС України.

З протоколу огляду автомобіля ВАЗ 21011, що належить ОСОБА_4 вбачається, що в салоні автомобіля за сидінням водія виявлено два гудзики, що стверджується відповідним протоколом від 7.07.2006 р.

При огляді сорочки ОСОБА_4 на ній виявлено відсутність двох ґудзиків та залишки відірваних ниток, що стверджується відповідним протоколом від 08.08.2006 р.

Згідно графіку чергування особового складу в складі слідчо - опративної групи 26.06.2006 р. чергували ОСОБА_1 та ОСОБА_2

За висновком судово - медичної експертизи № 101 у ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження у вигляді садна лівої лобної ділянки, лівої скроневої ділянки, верхньої губи зліва, тила лівої кисті, чисельних саден правого передпліччя, які могли виникнути від падіння на площині, тілесні ушкодження у вигляді синця правої передньо - бокової поверхні пий утворились від дії тупого твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, можливо від здавлювання пальцями рук, тілесні ушкодження у вигляді садна

правого променево - зап'ястного суглобу могли утворитись від да наручників, зазначені тілесні ушкодження мають ознаки легкого ступеню тяжкості тілесних ушкоджень без короткочасного розладу здоров'я. Також у ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження у вигляді перелому 7 го ребра ліворуч, перелому основної фаланга 3 го пальця правої кисті, що мають ознаки середнього ступеню тяжкості і могли утворитись від дії тупого твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, можливо від ударів рукою, ногою чи іншим предметом. Кількість ударів не менше двох Удари наносились зі значною силою.

Відповідно висновку судово - медичної експертизи № 107 покази ОСОБА_4, враховуючи характер і локалізацію тілесних ушкоджень, матеріали кримінальної справи, відповідають механізму заподіяння йому тілесних ушкоджень.

Хоча при повторному допиті у суді 10.01.2007 р. свідок ОСОБА_14 заявив, що на досудовому слідстві давав покази, які не відповідають дійсності по проханню та зі слів потерпілого ОСОБА_4 і чи застосовувалась фізична сила до потерпілого працівниками міліції він взагалі не бачив, суд критично відноситься до цих свідчень, оскільки вказаний свідок неодноразово ухилявся від явки до суду та вже не вперше змінює свої показання.

Так при допиті у суді 24.11.2006 р. він повідомляв, що по справі взагалі нічого не пам'ятає та пояснити не може, ні обставин затримання ОСОБА_4, ні того як він давав свідчення в ході досудового слідства, через свою хворобу.

Разом з тим свідок ОСОБА_14, на запитання учасників, під час допитів пояснив, що офіційно до лікарів не звертався і будь - яких доказів, що підтверджують його діагноз, факт проходження лікування, придбання ліків у нього не має, також він не зміг повідомити у кого та в якому медичному закладі він проходив лікування.

Не підтвердила у суді доводи ОСОБА_14а про прохання потерпілого дати направдиві свідчення також і свідок ОСОБА_14., яка пояснила, що не чула суті розмови чоловіка з потерпілим ОСОБА_2, чоловік їй про обставини розмови з ОСОБА_2 та обставини з яких він викликався для допитів у прокуратуру нічого не повідомляв.

Потерпілий ОСОБА_2 також не підтвердив того, що звертався до вказаного свідка з проханням дати свідчення, які не відповідають дійсяоті, хоча підтвердив, що дійсно невдовзі після 26.06.2006 р. мав з свідкомОСОБА_14 розмову з якої дізнався, що останній був очевидцем його побиття працівниками міліції.

За таких обставин суд критично відноситься до показів вказаного свідка у суді і вважає правдивими його свідчення на досудовому слідстві, оскільки вказані свідчення він давав невдовзі після подій, обставини на які він посилався в цих показах, свідок також підтвердив в своєму поясненні при службовій перевірці, а також тому, що вказані покази співпадають з іншими дослідженими доказами, а зокрема показами свідків ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, потерпілого ОСОБА_4, висновками судово - медичних експертиз.

З оголошених показів свідка ОСОБА_14а вбачається, те що він бачив як 26.06.2006 р. біля 20 год. автомобіль ДАІ зупинився попереду автомобіля "Жигулі" і до цього автомобіля підбігли двоє осіб один з яким був у цивільному одязі, а інший у форменому. Вказані особи витягнули водія з автомобіля, кинули йото на асвальт та били водія руками і ногами. При цьому він знаходився від місця цих подій на незначній відставні - 50 м.

Суд критично відноситься до показів підсудного ОСОБА_1а щодо обставин затримання потерпілого, оскільки вони не підтверджуються іншими дослідженими доказами.

Так, зокрема ОСОБА_1 пояснював, що застосовував до потерпілого фізичну силу та спеціальні засоби, оскільки він вийшовши з автомобіля ДАІ намагався втекти на власному автомобілі.

Однак свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_5 не підтверджують ці обставини і з їх показів вбачається, що до ОСОБА_4 стали застосовувати фізичну силу, коли він направлявся від автомобіля ДАІ до воріт ОСОБА_3, при цьому працівники міліції наздогнавши його, як повідомляла ОСОБА_6, пригасли його до автомобіля та стали його штовхати

Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 повідомили, що забираючи автомобіль ОСОБА_4 від помешкання ОСОБА_3, змогли запустити двигун автомобіля, що належить потерпілому,  лише після усунення несправності.

Хоча підсудний ОСОБА_2 стверджує, що будь - якої сили до потерпілого не затосовував, а лише допоміг ОСОБА_1у підняти його з землі та посадити в автомобіль, це знову ж спростовується вищенаведеними показами свідків ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_3, а також і показами ОСОБА_1а, який пояснював, що ОСОБА_2 допомагав йому припинити опір потерпілого та намагався надіти наручники.

Покази вищенаведених свідків спростовують пояснення підсудних щодо обставин затримання ОСОБА_4, оскільки як пояснюють свідки він не тільки не намагався втекти на автомобілі але й і не міг би цього зробити через його несправність.

Хоча ОСОБА_2 діяв протиправно, а зокрема керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, не мав при собі документів, відмовлявся вийти з автомобіля та проїхати у райвідділ міліції для з'ясування його особи та складання протоколу суд вважає, що застосована фізична сила до ОСОБА_4 підсудними перевищувала міри, необхідні для виконання покладених на міліцію обов'язків та не зводилась до мінімуму можливості завдання шкоди здоров'ю правопорушника як цього вимагає ст. 12 Закону України "Про міліцію''.

Так, відповідно до ст. 12 вищенаведеного Закону застосуванню сили, спеціальних засобів повинно передувати попередження про намір їх використання. Без попередження вони можуть застосовуватись, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров'ю громадян чи працівників міліції.

Як вбачається з показів потерпілого, свідків ОСОБА_14а, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_5, після зупинки транспортного засобу, ОСОБА_2 будь - якої явної загрози життю та здоров'ю громадян чи пращників міліції не представляв, активного опору працівникам міліції, який би міг заподіяти шкоду їх здоров'ю, не чинив, а лише відмовлявся вийти з автомобіля, упирався та не хотів сідати до автомобіля ДАІ.

Разом з тим ні ОСОБА_1 ні ОСОБА_2, як вбачається з їх показів не попереджали ОСОБА_4 про застосування фізичної сили та спеціальних засобів, а зокрема наручників, сам же потерпілий як і на досудовому слідстві так і у суді стверджував, що фізична сила була застосована до нього без будь - якого попередження.

Так він пояснив, що ОСОБА_1, викинув його з автомобіля на дорогу, взявши за шию та рубашку, що в свою чергу підтвердив і свідок ОСОБА_14, також це підтверджується і судово - медичною експертизою, за висновком якої тілесні ушкодження у вигляді садна лівої лобної ділянки, лівої скроневої ділянки, верхньої губи зліва, тила лівої кисті, чисельних саден правого передпліччя могли виникнути від падіння на площині тілесні ушкодження у вигляді синця правої передньо - бокової поверхні пий утворились від дій тупого твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, можливо від здавлювання пальцями рук.

З огляду на це, суд вважає, що саме застосування фізичної сили до ОСОБА_4 без попередження спонукало його спочатку намагатись утекти, а потім чинити опір, що він і підтвердив у своїх показах.

Про те, що дії ОСОБА_1а та ОСОБА_2 направленні на доставления порушника з вулиці Бердичівської до райвідділу міліції та подолання його протидії не були адекватними та перевищували міри поокладених на міліцію обов'язків також свідчить і той факт, що ОСОБА_2 будь - яких тілесних ушкоджень пов'язаних з подоланням протидії не отримав, а тілесні ушкодження виявлені у ОСОБА_1а, а зокрема садна лівої гомілки, як вбачається з його показів, могли бути заподіяні при нанесенні ним розслабляючого удару по ногах ОСОБА_4, а синця правої скулової ділянки вже у райвідділі міліції, після доставления порушника, разом з тим потерпілому було заподіяно числені легкі тілесними ушкодженнями, а також заподіяно ушкодження середньої тяжкості у вигляді перелому ребра та основної фаланги пальця, які за висновком судово - медичної експертизи могли бути завдані від ударів рукою, ногою.

Факт заподіяння вказаних тілесних ушкоджень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 при доставлений ОСОБА_4, стверджується оголошеними у суді показами свідка ОСОБА_14а, який на досудовому слідстві пояснював, що потерпілому наносились удари руками та ногами, свідка ОСОБА_6, яка пояснила, що потерпілого пригасли до автомобіля та штовхали руками працівники міліції, що співпадає з показами потерпілого, який пояснив.

що удари по туловищу та руках йому наносили обоє підсудних, а після нанесення ОСОБА_1 удару коліном в ліву частину тулуба він відчув в цій області сильний біль по причині якого був госпіталізований з діагнозом перелом ребра.

Правдивісь показів ОСОБА_4 щодо обставин нанесення йому ушкоджень на місці зупинки автомобіля також стверджується і висновками судово - медичних експертиз відповідно з якими механізм заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_2у відповідає його показам.

Про те, що виявлені тілесні ушкодження у ОСОБА_4 були заподіяні йому підсудними при доставленні у райвідділ міліції, а не за інших обставин та не в Іншому місці свідчать покази свідків ОСОБА_7, ОСОБА_11 ОСОБА_10, допитаних у якості свідків лікарів Любарської ЦРЛ ОСОБА_12, ОСОБА_13, які підтвердили, що потерпілий після доставления у райвідділ скаржився на побиття працівниками міліції та на погане самопочуття, просив викликати лікаря у зв'язку з чим був доправлений у лікарню та госпіталізований де йому було поставлено діагноз перелом ребра, фаланга третього пальця лівої кисті, забій, подряпини голови та внесено відповідні записи у картку стаціонарного хворого.

Хоча на досудовому слідстві потерпілий змінював свої пояснення вказавши, що тілесні ушкодження отримав при ремонті автомобіля, суд вважає його покази в якості потерпшого правдивими, оскільки в послідуючому, після надання цих пояснень, він неодноразово підтверджував свої першочергові пояснення, щодо заподіяння йому тілесних ушкоджень підсудними, обгрунтувавши свої дій проханням ОСОБА_1а примиритися та відшкодувати заподіяну шкоду, представив у суді посвідчення водія та технічний паспорт, які буди надані йому ОСОБА_1 в якості забезпечення майбутнього відшкодування шкоди, при цьому сам факт передачі документів в якості забезпечення відшкодування шкоди та намагання примиритися на досудовому слідстві підтвердив також і сам підсудний ОСОБА_1.

За таких обставин суд вважає доведеною вину підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_2 у перевищенні влади, тобто умисному вчиненні службовою особою, яка здійснює функції представника влади дій, які явно виходять за межі наданих їй прав та повноважень, що супроводжувались насильством, болісними та такими, що ображають особисту гідність потерпілого діями та кваліфікує їх дій за ч. 2 ст. 365 КК України.

Разом з тям суд виключає з обвинувачення пред'явленого ОСОБА_1 нанесення ним удару потерпілому ОСОБА_2у в приміщенні Любарського РВ УМВС, оскільки вказаний факт не підтвердився у суді жодним дослідженим доказом, а навпаки допитані свідки ОСОБА_11, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 повідомили про неправомірну поведінку ОСОБА_4 під час складання ОСОБА_1 стосовно нього протоколу.

Суд також не враховує при призначенні покарання вмінену досудовим слідством ОСОБА_2 та ОСОБА_1у обтяжуючу обставину - вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою, оскільки у суді не було встановлено, що вони заздалегіть, тобто до початку злочину домовились про його спільне вчинення.

Обираючи покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує те, що він скоїв тяжкий злочин, разом з тим суд також враховує те, що вчиненню злочину підсудним сприяла неправомірна поведінка потерпілого, який вчинив правопорушення, вів себе зухвало та чинив опір, дії підсудного хоча і перевищували міри необхідні для виконання покладених на міліцію обов'язків, але були направленні на припинення правопорушення потерпілим, а тому визнає зазначені обставини пом'якшуючими, хоча вони і не зазначені в ч. 1 ст. 66 КК України та враховуючи особу винного те, що він позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, має на утриманні малолітню дитину, нетривалий час працює в органах внутрішніх справ вважає, що вищєнаведені пом'якшуючі обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, та з урахуванням особи винного переходить до іншого, більш м'якого виду основного покарання не зазначеного в санкції статті за цей злочин у вигляді штрафу та не застосовує додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади чи займатись певною діяльністю.

Обираючи покарання підсудному ОСОБА_2 А.І, суд враховує те, що він скоїв тяжкий злочин, разом з тим суд також враховує роль підсудного у вчиненні злочину те, що вчиненню злочину підсудним сприяла неправомірна поведінка потерпілого, який вчинив правопорушення, вів себе зухвало та чинив опір, дії підсудного хоча і перевищували міри необхідні для виконання покладених на міліцію обов'язків, але були направленні на припинення правопорушення потерпілим, а тому визнає зазначені обставини пом'якшуючими, хоча вони і не зазначені в ч. 1 ст. 66 КК України та враховуючи особу винного те, що він позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, має на утриманні неповнолітню дитину, вважає, що вищенаведені пом'якшуючі обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, та з урахуванням особи винного переходить до іншого, більш м'якого виду основного покарання не зазначеного в санкції статті за цей злочин у вигляді штрафу та не застосовує додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади чи займатись певною діяльністю.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ст. 365 ч. 2 КК України й обрати йому покарання на підставі ст. 69 КК України у вигляді штрафу у розмірі 1000 грн без позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписку про невиїзд.

ОСОБА_2 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ст. 365 ч. 2 КК України й обрати йому покарання на підставі ст. 69 КК Україи у вигляді штрафу у розмірі 800 грн без позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписку про невиїзд.

Речові докази по справі : сорочку, два ґудзики, які знаходяться на зберіганні в прокуратурі Любарського району повернути власнику ОСОБА_4.

На вирок може бути подана апеляційна скарга в Житомирський апеляційний суд через Любарський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя Любарського районного суду:

В.В.Ляшук.