АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЗАПОРІЗЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 11 -2001/06

Категорія ст. 286 ч. 1 КК України

Головуючий 1 інст. Петягін В.В. Доповідач 2 інст. Алейніков Г.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 грудня 2006 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Запорізької області в складі: Головуючого: Бараненко Л.Я. Суддів: Алейніков Г.І., Ємець А.А.

За участю прокурора: Гнедого А.В., адвоката ОСОБА_1, засудженого ОСОБА_2.

розглянула в м. Запоріжжі у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по апеляціям адвоката ОСОБА_1 (в інтересах засудженого ОСОБА_2.) та засудженого ОСОБА_2., на вирок Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 16. 10.2006 року.

Цим вироком

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Іллічівська, Одеської області, українець, громадянин України, холостий, освіта середня, не працюючий, який проживає за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, АДРЕСА_1, раніше судимий:

1)              09. 04. 2001 року Іллічівським міськрайонним судом Одеської

області за ст. 140 ч. 2 КК України на 2 роки позбавлення волі, з

відстрочкою на 1 рік;

2)              18. 09. 2002 року Іллічівським міськрайонним судом Одеської

області за ст. ст. 185 ч. З, 71 КК України на 3 роки 6 місяців

позбавлення волі, звільнився УДЗ 18. 05. 2004 року на 11 місяців 8

днів.

Засуджений за ст. 286 ч. 1 КК України на 2 місяці арешту з позбавленням права керувати транспортними засобами на 1 рік.

На підставі ст. ст. 71, 72 КК України остаточно призначено покарання у вигляді 1 року позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на 1 рік

Запобіжний захід - утримання під вартою. Термін відбування покарання обчислюється з 16. 10. 2006 року.

Постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_2. на користь ОСОБА_3. в рахунок відшкодування матеріального збитку 5371 грн. 94 коп. та в рахунок морального збитку 5000 грн.

Вирішена доля речових доказів.

Згідно з вироком суду ОСОБА_2., засуджений за те, що він 23. 02. 2005 року приблизно 07-10 годин, в АДРЕСА_2, Бердянського району керував автомобілем ТОЙОТА МАРК - 11 державний номер НОМЕР_1. При русі по другорядній дорозі по вул. Космічної у напрямі м. Бердянська, виконуючи поворот направо, ОСОБА_2. виїхав на смугу стрічного руху. В цей час, по головній дорозі К. Дніпровська - Василівка - Бердянськ, в стрічному направленні з м. Бердянська, по смузі свого руху рухався велосипедист ОСОБА_4 Автомобіль під управлінням ОСОБА_2. що рухався в занесенні, по смузі стрічного руху, на 215 км. автодорозі К. Дніпровська - Василівка - Бердянськ, вчинив наїзд на велосипедиста ОСОБА_4.

Дана дорожньо-транспортна подія, згідно висновку експерта №НОМЕР_2 з'явилася слідством невиконання з боку водія ОСОБА_2., вимог п. 12. 1 Правил дорожнього руху України, який полягає в причинному зв'язку з подією даного ДТП, де вказано: «При виборі у встановлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати нагоду постійно контролювати його рух і безпечно управляти». У разі виконання ОСОБА_2. п. 12. 1 ПДР, він мав би нагоду уникнути наїзду.

Згідно висновку судмедексперта № НОМЕР_3 у ОСОБА_4. були рубці на обличчі і голові, які утворилися від загоєння ран, що мали місце, кваліфіковані, як легкі тілесні пошкодження. Крім того, у ОСОБА_4. були закриті переломи кісток лівого передпліччя (ліктьовий і променевий) в середній третині, із зсувом, закритий перелом лівого надколінника із зсувом, закритий перелом дужки 4 шийні хребці, які кваліфікуються, як пошкодження середнього ступеня тяжкості, що призвели за собою тривалий розлад здоров'я, тривалістю більше трьох тижнів.

В апеляціях адвокат ОСОБА_1. (в інтересах засудженого ОСОБА_2.) і засуджений ОСОБА_2., не оспорюючи обставин справи, доведеності вини і юридичної кваліфікації, просять вирок районного суду змінити частково зменшив суму матеріального збитку потерпілому ОСОБА_3. з 5371,94 на 3194,44 грн., так як іншу суму ОСОБА_2. була сплачена, а також призначити покарання засудженому ОСОБА_2 не пов'язане з позбавленням волі. Посилається на те, що при винесенні вироку суд не врахував всі пом'якшувальні обставини, а також не правильно приєднав покарання по попередньому вироку.

У судовому засіданні апеляційної інстанції суд заслухав доповідь судді щодо вироку, ким і в якому обсязі він оскаржений та основних доводах апеляції, прокурора, який доводить, що апеляція не підлягає задоволенню.

Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вбачає підстави до часткового задоволення апеляції та зміни вироку з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_2., у здійсненні ним злочину відповідно до обставин, викладених у вироку, відповідають зібраним у справі доказам, є обгрунтованими.

Суд на обґрунтування свого висновку, щодо доведеності винності ОСОБА_2., послався на його показання, як під час досудового, так і судового слідства.

Зі справи видно, що засуджений ОСОБА_2., у судовому засіданні повністю визнав себе винним у скоєні ним злочину і не оспорює його.

На підставі ст. 299 КПК України суд визнав недоцільним дослідження інших доказів, стосовно фактичних обставин справи, оскільки вони учасниками судового розгляду не оспоруються.

При цьому суд роз'яснив зміст і наслідки цих обставин переконався у добровільності й істинності позицій учасників розгляду у тому числі засудженого ОСОБА_2.

В той же час колегія судців при розгляді справи встановила наступне.

27 березня 2006 року по цій справі було винесено вирок, згідно з яким ОСОБА_2. було визнано винним та засуджено по ч.1 ст. 286 КК України до покарання у вигляді 1700 грн. штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами на 1 рік 6 місяців.

Ухвалою від 4 вересня 2006 року колегія суддів судової палати по розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області вирок скасувала і в ухвалі немає посилання на те, що вирок скасовано в зв'язку з м'якістю призначеного покарання.

В зв'язку з цим при новому розгляді справи суд не міг призначити покарання, яке за своїм змістом є більш суворим, чим покарання у вигляді штрафу.

Таким чином вирок суду у частині призначеного покарання підлягає зміні.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів з урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпеки скоєного злочину, даних про особу засудженого, пом'якшувальних покарання обставин, у тому числі і тих на які посилається в апеляції засуджений, призначає йому по ч.1 ст. 286 КК України покарання у вигляді 850 грн штрафу.

При таких обставинах вирок від 18. 09. 2002 року Іллічівського міськрайонного суду Одеської області, який засудив ОСОБА_2. за ст. ст. 185 ч. З, 71 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі і який звільнився УДЗ 18. 05. 2004 року на 11 місяців 8 днів повинен виконуватися незалежно від призначеного покарання у вигляді штрафу.

Керуючись ст.ст. 362,365,366 КПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляції адвоката ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_2. задовольнити частково.

Вирок Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 16. 10. 2006 року у відношенні ОСОБА_2 змінити.

Призначити ОСОБА_2 по ч.1 ст. 286 КК України покарання у вигляді 850 грн штрафу.

Виконання вироку від 18. 09. 2002 року Іллічівського міськрайонного суду Одеської області, який засудив ОСОБА_2. за ст. ст. 185 ч. З, 71 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі і який звільнився УДЗ 18. 05. 2004 року на 11 місяців 8 днів залишити незалежно від призначеного покарання у вигляді штрафу.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 у вигляді взяття під варту скасувати і звільнити його з під варти в залі суду.

В остальній частині вирок залишити без змін.