Верховний Суд України
Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-6698 / 06 Головуючий у 1 інстанції: Риженко А.Г.
Суддя-доповідач: Мануйлов Ю.С.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2006 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Пільщик Л.В.
суддів: Мануйлова Ю.С.
Глазкової О.Г. при секретарі: Вінник І.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької області на постанову Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 05 жовтня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької області про поновлення строку для звернення до суду та стягнення невиплаченої щорічної одноразової грошової допомоги,
ВСТАНОВИЛА:
В вересні 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду із вказаним позовом. При цьому зазначав, що він є учасником війни. Згідно ч.4 ст.14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня, він має право на отримання разової грошової допомоги у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком. Такі виплати проводились не в повному обсязі. Загальна сума недоплати становить 1365 грн. 25 коп.
Посилаючись на порушення його права на виплату, просив суд стягнути з відповідача одноразову грошову допомогу за період 2003-2005 p.p. у розмірі 1365 грн. 25 коп.
Постановою Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 05 жовтня 2006 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької області на користь ОСОБА_1. 996 грн. грошову допомогу за 2005 рік.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької області, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову суду.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, вивчивши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін - якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Так, суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1., вірно керувався вимогами ч.4 ст.14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасники війни мають право на отримання до 5 травня щорічно одноразової допомоги в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Судом правильно встановлено, що ОСОБА_1. є учасником війни, що підтверджується посвідченням.
Відповідно до ч.З ст.2 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, а також осіб прирівняних до них, передбачені цим Законом, є недійсними.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд правильно застосував положення ч.З ст.2 Закону при вирішенні позову і обгрунтовано визнав, що відсутність коштів на виплату грошової допомоги не позбавляє учасника війни права на таку допомогу.
Слід зазначити, що Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не передбачено обмеження таких виплат наявністю певних коштів чи фінансування.
Згідно ст. 22 Конституції України не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.
Суд правильно застосував ст. 22 Конституції України при вирішенні позову і обґрунтовано визнав, що відсутність коштів на виплату грошової допомоги не позбавляє учасника війни права на таку допомогу. Законом "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не передбачено обмеження таких виплат наявністю певних коштів чи фінансування.
Крім того, відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", Конституція України має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акту з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосувати Конституцію як акт прямої дії.
Доводи апелянта про те, що вони не є належним відповідачем по справі безпідставні. Статтею 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визначено, що грошові допомоги виплачуються органами праці та соціального захисту.
Оскільки постанова суду ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 198,200,206 КАС України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької області відхилити.
Постанову Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 05 жовтня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької області про поновлення строку для звернення до суду та стягнення невиплаченої щорічної одноразової грошової допомоги залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду протягом одного місяця.