АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-6666                           Головуючий у 1-й інстанції: Смолка І.О.

2006 р.                                  Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

«09» листопада 2006 р.                                                         м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області

у складі

Головуючого                                Кочеткової І.В.,

Суддів                                              Полякова О.З.,

Давискиби Н.Ф.,

При секретарі                              Степановій И.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від "15" вересня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства „Придніпровська залізниця" про стягнення заборгованості по заробітній платі, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2005 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до Державного підприємства „Придніпровська залізниця" про стягнення заборгованості по заробітній платі.

Зазначав, що з 22.02.2002 року працював на електромонтажному потязі № 1 ДП „Придніпровська залізниця" на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 з окладом 457 грн., 08.06.2005 року звільнився за станом здоров'я.

Під час роботи йому недоплачувалась одна робоча година в кожну зміну: за фактично відпрацьовані 12 годин заробітна плата нараховувалась як за 11 годин. У 2002 році йому не нараховувалась оплата за святкові дні. Крім того, до березня 2005 року він за сумісництвом виконував обов'язки оператора водогрійних електричних котлів, проте оплата за це не проводилась.

Посилаючись на зазначені обставини, просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по заробітній платі за фактично відпрацьовані, але не оплачені належним чином 476 робочі години за період з 22.02.2002 року по 2005 рік в сумі 3198 грн. 72 коп., заборгованість по заробітній платі за святкові дні з 22.02.2002 року по 31.12.2002 року в сумі 376 грн. 32 коп., заборгованість по заробітній платі за виконання за сумісництвом обов'язків оператора водогрійних електричних котлів з 22.022002 року в по 26.03.2005 року в сумі 7540 грн., а також витрати по наданню юридичної допомоги в розмірі 520 грн.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 15 вересня 2006 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Державного підприємства „Придніпровська залізниця" на користь ОСОБА_1. заборгованість по заробітній платі за святкові дні 01.05.2002р., 09.05.2002р., 28.06.2002р. в розмірі 125 грн. 76 коп..

В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить рішення районного суду скасувати та постановити нове, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, вивчивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції установлено, що заробітна плата нараховувалась і виплачувалась позивачеві відповідно до табелів обліку робочого часу в межах його посадового окладу у відповідності з прийнятим на підприємстві Колективним договором, положенням про оплату праці, тощо.

Правильність обліку робочого часу в порядку, передбаченому для розгляду трудових спорів, в строки, визначені ст.233 КЗпП, позивач не оспорював.

Не використання позивачем протягом робочого часу однієї години для обідньої перерви не є підставою для нарахування за цей час заробітної плати.

Обслуговування електричних котлів адміністративного будинку бази ЕМП-1 до березня 2005 року входило в посадові обов'язки ІНФОРМАЦІЯ_1 і не являлось сумісництвом в розумінні ст.21 ч.2 КЗпП. В штатному розкладі підприємства посада оператора водогрійних електричних котлів була відсутня, трудовий договір за цією професією з позивачем не укладався, відпрацьований час при обслуговуванні електричних котлів не обліковувався і заробітна плата не нараховувалась.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права або про порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення спору.

Рішення суду відповідає вимогам закону і матеріалам справи, підстав для його скасування судова колегія не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.307,308 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:                      

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від "15" вересня 2006 року по цій справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути

оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України

протягом двох місяців.