АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-6515                                                         Головуючий у 1 інстанції:

2006 р.                                                                       Ліхтанська Н.П.

Суддя-доповідач: Поляков 0.3.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2006 року                                                                              м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:     Кочеткової І.В.

Суддів :                Давискиби Н.Ф.

Полякова О.З. При секретарі:    Тахтаул О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_1

на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 06 вересня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до КП БТІ, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про поновлення строку позовної давності, про визнання недійсним технічного паспорту на квартиру, про визнання недійсним свідоцтва на право власності на житло, про признання права власності на 1/5 частину квартири, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2005 року ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до КП БТІ, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про поновлення строку позовної давності, про визнання недійсним технічного паспорту на квартиру, про визнання недійсним свідоцтва на право власності на житло, про признання права власності на 1/5 частину квартири.

В позові зазначала, що рішенням виконкому Бердянської міської Ради від 13.11.1976 року, ОСОБА_2. на сім'ю із 4 осіб була надана трьохкімнатна квартира №АДРЕСА_1 в м. Бердянську. У 1983 році шлюб між ОСОБА_2. та ОСОБА_3 був розірваний, після чого вони звернулися до суду з позовною заявою про зміну умов договору найма житлового приміщення та визначення порядку користування спірною квартирою. Рішенням Бердянського міського суду від 04.01.1995 року був змінений договір найму житлового приміщення в спірній квартирі. Проте розподілу квартири не було, але під час приватизації кожна сім'я окремо отримала свідоцтва на право власності на житло, так ОСОБА_3 з дочкою ОСОБА_5. 13.02.1996 року отримали свідоцтво про право власності на житло в

спірній квартирі площею 32,5 кв.м., а ОСОБА_2. з дочкою ОСОБА_1. та онукою ОСОБА_6 28.08.1996 р. отримали свідоцтво про право власності на житло в спірній квартирі площею 34,5 кв.м.

Посилаючись на зазначені обставини, просила визнати недійсним технічний паспорт на квартиру №АДРЕСА_1 м. Бердянськ та свідоцтво на право власності на житло №НОМЕР_1. та №НОМЕР_2

Позивач неодноразово уточнювала свої вимоги і остаточно просила поновити строк позовної давності. Визнати недійсним технічний паспорт № НОМЕР_3, визнати недійсним свідоцтво на право власності на житло №НОМЕР_1. і №НОМЕР_2 та визнати за кожним по 1/5 частки квартири №АДРЕСА_1 м. Бердянськ.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 06 вересня 2006 року у задоволені позовних вимог ОСОБА_1. відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1., посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалите нове по суті позовних вимог.

Заслухавши доповідача, учасників процесу, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги колегія судців вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає ,що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи сторони мешкають в квартирі АДРЕСА_1 в м. Бердянськ.

Рішенням Бердянського міського суду від 04.01.1995 року було змінено договір найму спірного житлового приміщення : ОСОБА_2. з дочкою ОСОБА_1. та онукою ОСОБА_6, 1991 року народження було виділено дві ізольовані кімнати площею 8,8 та 11,5 кв. метра загальною площею 20,3 кв. метра, а сім"ї ОСОБА_3. з дочкою ОСОБА_5. було виділено житлову кімнату площею 18 кв. метра. Службові приміщення - коридор, вбиральня ,ванна ,кухня - були залишені в загальному користуванні.

На підставі вказаного рішення суду сторони приватизували належні ним житлові приміщення ,що підтверджується свідоцтвами про право власності на житло у 1996 році ,та технічним паспортом на квартиру.\а.с.16,17.42\

Посилання позивачки про те, що при приватизації не були враховані інтереси неповнолітньої дитини ОСОБА_6,1991 року обгрунтовано не прийнято до уваги районним судом, так як інтереси дитини були враховані при визначенні порядку користування квартирою ,крім цього відсутні поважні причини для поновлення строку позовної давності при зверненні позивачки до суду.

На думку колегії суддів, рішення суду відповідає вимогам закону і матеріалам справи, зібраним доказам дана належна оцінка, і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст.307,308,317   ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 06 вересня 2006 року по цій справі - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.