Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц - 7335 від 2006 року Головуючий у 1 й інстанції - Дадим Ю.М.
Категорія: 21 Доповідач - Кіктенко Л.М.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2006 року колегія суддів судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого : судді - Калиновського А.Б.
судців - Кіктенко Л.М., Кузнецова В.О.
при секретарі: Журавель Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну
справу
по апеляційній скарзі ОСОБА_1
на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 серпня 2006 року
за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівка (далі - Фонд) про стягнення страхової виплати за моральну шкоду,
ВСТАНОВИЛА:
В травні 2006 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення страхової виплати за моральну шкоду, завданої смертю фізичної особи, посилаючись на те, що її чоловік ОСОБА_2 знаходився в трудових відносинах з Державним відкритим акціонерним товариством „Шахта „Самарська" державної холдингової компанії „Павлоградвугілля", правонаступником якої є Відкрите акціонерне товариство „Павлоірадвугілля". За час роботи "ОСОБА_2 захворів професійним захворюванням та втратив професійну працездатність в розмірі 40% (довідка МСЕК від 11 грудня 1997 року). Позивач також, вказувала на те, що проживала з ОСОБА_2 однією сім"єю. ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік позивачки ОСОБА_2 помер. Актом посмертного освідчення по встановленню причинного зв"язку між смертю та професійним захворюванням від 04 березня 2003 року, був встановлений зв"язок смерті ОСОБА_2 з професійною хворобою. Позивач вважає, що смертю її чоловіка ОСОБА_2 їй завдано моральну шкоду і посилаючись на діюче законодавство просила задовольнити її вимоги.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 серпня 2006 року в позові було відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду і постановити нове рішення по суті позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального права.
Розглянувши матеріали справи, законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог колегія суддів вважає, що скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, що чоловік позивачки ОСОБА_2 знаходився в трудових відносинах з Державним відкритим акціонерним товариством „Шахта „Самарська" державної холдингової компанії „Павлоградвугілля", правонаступником якої є Відкрите акціонерне товариство „Павлоградвугілля" (а.с.13-14)працездатність в розмірі 40% згідно довідки МСЕК від 11 грудня 1997 року. Позивач проживала з ОСОБА_2 однією сім"єю. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер (а.с.11). Актом посмертного освідчення по встановленню причинного зв"язку між смертю та професійним захворюванням від 04 березня 2003 року, був встановлений зв"язок смерті ОСОБА_2 з професійною хворобою (а.с.9-10).
Згідно ч. 1,2 ст. 6 Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року (далі - Закон) суб'єктами страхування від нещасного випадку є застраховані громадяни, а в окремих випадках -члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик. Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 Закону у разі смерті потерпілого члени його сім"ї мають право на одержання від Фонду страхових виплат (одноразової допомоги, пенсії у зв"язку з втратою годувальника) та послуг, пов"язаних з похованням померлого.
Таким чином, Закон передбачає виключний перелік страхових виплати, які повинні здійснюватись Фондом членам сім"ї померлого потерпілого. Виплата Фондом сум на відшкодування моральної шкоди, яка заподіяна членам сім"ї померлого потерпілого, Законом не передбачена.
За таких обставин, суд обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків у рішенні суду , суперечать нормам матеріального права, яке регулює спірні правовідносини, тому не можуть бути підставою для скасування рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314 ЦПК України, колегія судців, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 серпня 2006 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може
бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом 2-х місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: Судді: