Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ     СУД   ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

Справа №22ц - 7338 від 2006 року                                      Головуючий у 1 й інстанції - Дадим Ю.М.

Категорія: 21                                                                Доповідач- Кіктенко Л.М.

УХВАЛА

                                                    ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

ЗО листопада 2006 року колегія суддів судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого : судді - Калиновського А.Б.

суддів - Кіктенко Л.М., Кузнецова В.О. при секретарі: Журавель Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу

по апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Першотравенську

на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 серпня 2006 року

за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Першотравенську (далі - Фонд) про стягнення страхової виплати за моральну шкоду,

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2006 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення страхової виплати за моральну шкоду, посилаючись на те, що з 21 жовтня 1985 року по 22 грудня 2003 року знаходився в трудових відносинах з Державним відкритим акціонерним товариством „Шахта їм.. М.І. Сташкова" дочірнім підприємством державної холдингової компанії „Павлоградвугілля", правонаступником якого є Відкрите акціонерне товариство „Павлоградвугілля". 17 грудня 2003 року МСЕК йому була встановлено 50% втрати професійної працездатності за професійними захворюваннями. Також, його визнано інвалідом третьої групи по трудовому каліцтву. Вважає, що факт заподіяння йому моральної шкоди наявний і посилаючись на діюче законодавство просив задовольнити його вимоги.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 серпня 2006 року позов задоволене частково, стягнуто з Фонду на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 25 000 гривень, в решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Фонд ставить питання про скасування рішення суду, як необгрунтованого, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення зміні з наступних підстав.

Встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, що позивач з 21 жовтня 1985 року по 22 грудня 2003 року знаходився в трудових відносинах з Державним відкритим акціонерним товариством „Шахта їм.. М.І. Сташкова" дочірнім підприємством державної холдингової компанії „Павлоградвугілля", правонаступником якого є Відкрите акціонерне товариство „Павлоградвугілля" (а.с.14-17). Згідно довідки МСЕК від 17 грудня 2003 року йому була встановлено 50% втрати професійної працездатності за професійними захворюваннями. Також, його визнано інвалідом третьої групи по трудовому каліцтву (а.с.7).

Відповідно абз.З ч.1 ст.1 Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили працездатності" (далі Закону) завданнями страхування від нещасного випадку є відшкодування матеріальної та моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей. незалежно від інших видів страхових виплат. Сума страхової виплати за моральну шкоду визначається у судовому порядку і не може бути вищою двохсот розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, незалежно від інших страхових виплат, як зазначено в ч.З ст. 34 Закону.

З таких обставин, суд обгрунтовано, відповідно до вимог ст.ст. 21, 28 вищезазначеного Закону, стягнув з Фонду на користь позивача моральну шкоду.

Що стосується доводів скарги про те, що моральна (немайнова) шкода відшкодовується Фондом за умови подання висновку відповідного медичного органу про наявність факту моральної шкоди, вони не можуть бути прийняті до уваги, оскільки уже самим фактом втрати позивачем професійної працездатності йому спричинена моральна шкода.

Доводи апеляційної скарги про те, що дія Закону в частині відшкодування моральної шкоди призупинена на 2006 рік п.27 ст. 77 Закону України „Про державний бюджет України", необгрунтовані, оскільки дані правовідносини виникли до 01 січня 2006 року.

Доводи відповідача правильність висновків суду не спростовують, рішення суду ухвалено з додержанням вимог норм матеріального і процесуального права, тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.

Разом з тим, виходячи із обставин справи, наслідків та відсотків втрати працездатності і

групи інвалідності позивача, колегія суддів вважає за необхідне зменшити стягнуту судом першої інстанції суму моральної шкоди до 20 000 грн.                                             

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Першотравенську задовольнити частково.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 серпня 2006 року змінити, зменшивши суму стягнутої моральної шкоди з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Першотравенську на користь ОСОБА_1 до 20 000 (двадцяти тисяч) грн.

В решті рішення суду залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом 2-х місяців з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Судді: