Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 2205201422-ц/781/1596/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Тимченко Л. М.

Доповідач Гайсюк О. В.

УХВАЛА

Іменем України

08.07.2014 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Гайсюка О.В.

суддів - Суржика М.М., Савченко С.О.

з участю секретаря - Лазаренко В.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28 жовтня 2013 року, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2013 року Дніпропетровський Державний університет внутрішніх справ звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа Головне Управління МВС України в Кіровоградській області про відшкодування витрат пов'язаних з навчанням у Дніпропетровському Державному університеті внутрішніх справ.

Позивач зазначив, що ОСОБА_2 проходив службу в органах внутрішніх справ України курсантом Дніпропетровського Державного університету внутрішніх справ. З ним 01.09.2007 року був укладений Договір про підготовку фахівця у Дніпропетровському Державному університеті внутрішніх справ, за наказом ректора університету № 256 від 29.07.2006 року він був зарахований курсантом на навчання, а згідно наказу ректора №233 від 26.06.2010 року він отримав диплом спеціаліста та був відряджений в практичний підрозділ ОВС для подальшого проходження служби в органах внутрішніх справ.

Згідно наказу ГУМВС України в Кіровоградській області № 490 від 25.10.2011 року відповідач звільнений з ОВС України в запас Збройних Сил України за п. 64 «є» (за порушення дисципліни).

Посилаючись на те, що звільнення з органів внутрішній справ після закінчення навчання до встановленого трирічного терміну є однією з підстав відшкодування особами витрат пов»язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі МВС України, позивач просив стягнути з відповідача на користь Державного бюджету на рахунок Дніпропетровського Державного університету внутрішніх справ на відшкодування вартості навчання 25711,45 грн. та судові витрати.

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28 жовтня 2013 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Зокрема, відповідач вважає, що суд вийшов за межі позовних вимог, а позивач не надав належних доказів про розмір витрат, пов»язаних з його навчанням.

В судовому засіданні апеляційного суду відповідач та його представник доводи апеляційної скарги підтримали.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що згідно умов укладених між сторонами договорів про підготовку фахівця у Дніпропетровському Державному університеті внутрішніх справ на умовах державного кредитування від 01 вересня 2007 року та від 31 серпня 2008 року ОСОБА_2 проходив службу в органах внутрішніх справ України, навчаючись за державним замовленням у Дніпропетровському Державному університеті внутрішніх справ.

Згідно наказу ректора університету від 29.07.2006 року ОСОБА_2 був зарахований курсантом на навчання до Дніпропетровського Державного університету внутрішніх справ. Згодом за наказом ректора від 26.06.2010 року він отримав диплом спеціаліста з присвоєнням кваліфікації «юрист» та був відряджений в практичний підрозділ ОВС для подальшого проходження служби в органах внутрішніх справ.

За наказом головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області від 25.10.2011 року ОСОБА_2 був звільнений з органів внутрішній справ в запас Збройних Сил України за п. 64 «є» (за порушення дисципліни).

Відповідно до постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.12.2011 року, що набрала законної сили, наказ про звільнення ОСОБА_2 за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) визнано протиправними та скасовано, а ОСОБА_2 поновлено на роботі, але 04 квітня 2012 року відповідач (лейтенант міліції) звільнився за п. 64 «ж» (за власним бажанням), коли ще не минуло трьох років після закінчення навчального закладу.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що з ОСОБА_2 на користь державного бюджету підлягають стягненню витрати пов»язані з його навчанням відповідно до Постанови КМ України від 01.03.2007 року № 313 «про затвердження порядку відшкодування особами витрат, пов»язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ» та постанови КМ України від 08.02.2012 року №66 «Про внесення змін до Порядку відшкодування особами витрат, пов»язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ», якими визначено порядок відшкодування зазначених витрат за умови звільнення осіб начальницького складу органів внутрішніх справ зі служби протягом трьох років після закінчення навчального закладу за власним бажанням через службову невідповідність або за порушення дисципліни.

Розмір відшкодування судом визначено правильно, відповідно до розрахунку позивача у сумі 25711,45 грн. (а.с.9-10,16) та більш повних розрахунків наданих позивачем апеляційному суду. Відповідач зазначених розрахунків не спростував, оскільки не надав своїх розрахунків.

Доводи відповідача про те, що суд вийшов за межі позовних вимог не відповідають обставинам справи. Із змісту позовної заяви вбачається, що підставою вимог позивача було звільнення відповідача з ОВС після закінчення навчального закладу до спливу трирічного строку, а предметом позову є відшкодування витрат на навчання.

Причиною звернення позивача з цим позовом до суду було ухилення відповідача від проходження служби після закінчення навчання.

Оскільки законодавством передбачено відшкодування витрат при звільненні як за порушення дисципліни так і за власним бажанням, то слід вважати, що суд не вийшов за межі позовних вимог позивача, які пов»язуються саме з ухиленням відповідача від проходження служби.

Наведене свідчить про те, що висновки суду відповідають обставинам справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для скасування чи зміни цього рішення відсутні.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28 жовтня 2013 року - залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: