2/257/1394/14
257/3638/14-ц
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 червня 2014 року Київський районний суд м. Донецька у складі:
головуючої судді Чальцевої Т. В.,
при секретарі Дємєнчук К. Ю.
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_1 до ВВД ФСС від НВНВ та ПЗ у Київському районі, третя особа: КП «Донецькміськводоканал» про зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВВД ФСС від НВНВ та ПЗ у Київському районі, третя особа: КП «Донецькміськводоканал» про зобов'язання вчинити певні дії, мотивуючи свої вимоги наступним. З 1979 р. позивач знаходився у трудових відносинах з ПКФ «Бытрадиотехника», працював радіомеханіком. 06.10.1989 року під час виконання трудових обов'язків, позивач був травмований внаслідок ДТП, яке трапилось з вини водія ГКП «Донецкводоканал» на даний час це - КП «Донецькміськводоканал».
ПКФ «Бытрадиотехника» 12.10.1989 р. був складений акт по формі Н-1, тобто даний нещасний випадок було взято на облік ПКФ «Бытрадиотехника».
Висновком ВТЕК з 08.02.1990 позивачу вперше було встановлено 90% втрати професійної працездатності та визнано інвалідом 2 групи від трудового каліцтва. З цього часу ПКФ «Бытрадиотехника» здійснювало відшкодування шкоди за втрачене на виробництві здоров'я за нормами Правил відшкодування шкоди, що діяли на той час.
З вересня 1998 р. виплати позивачу припинені з посиланням на відсутність вини ПКФ «Бытрадиотехника» у нещасному випадку, який стався з позивачем внаслідок ДТП, вважаючи винним ГКП «Донецкводоканал», якому належав транспортний засіб.
Акт про нещасний випадок Н-1 ПКФ «Бытрадиотехника» було складено добровільно і таким чином визнано його вину у нещасному випадку, що стався зі позивачем внаслідок ДТП.
Рішенням Київського районного суду м. Донецька від 25.03.1999 обов'язок, щодо відшкодування шкоди було покладено на ГКП «Донецкводоканал», як на джерело небезпеки, згідно вимог Цивільного кодексу України, а не по Правилам.
За рішенням зазначеного суду на користь позивача призначено стягнути з ГКП «Донецкводоканал» регрес щомісячно, починаючи з 01.03.1999р. по 43 грн. 16 коп. безстроково. Оскільки розрахунок щомісячних сум було проведено відповідно до ст. 457 Цивільного кодексу Української РСР, тобто з урахуванням призначеної пенсії у зв'язку з трудовим каліцтвом, це призвело до зменшення розміру щомісячних виплат.
З 1 квітня 2001 року набув чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності від 23.09.1999 № 1105-ХІУ», згідно якого функції щодо відшкодування шкоди потерпілим на виробництві до 1 квітня 2001 року було покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.
За позовом відділення Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві Київським районним судом м. Донецька було прийнято рішення від 22.02.2007 р. щодо зобов'язання Міське комунальне підприємство «Донецькміськводоканал» прийняти від Відділення особову позивача справу для продовження мені щомісячних виплат.
Останнім висновком МСЕК з 15.08.2005 позивачу було підтверджено 80% втрати професійної працездатності безстроково (2 група інвалідності) та визначена потреба у забезпеченні лікарськими засобами, виробами медичного призначення, санаторно- курортним лікуванням.
Просив суд зобов'язати відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Київському районі м. Донецька призначити щомісячні страхові виплати на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» з моменту звернення. Зобов'язати відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Київському районі м. Донецька здійснювати встановлені МСЕК медико-соціальні послуги згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності з моменту звернення. Припинити здійснення виплат мені КП «Донецькміськводоканал» та передати документи, які підтверджують право на страхові виплати (акт за формою Н-1, висновки МСЕК про встановлення втрати професійної працездатності) відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Київському районі м. Донецька.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача надали письмові пояснення, відповідно до яких позивач на обліку у ВВД ФС від НВ НВ у Київському районі не перебуває.
Представник третьої особи до суду не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи без її участі.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, вважає, що позов ОСОБА_1 до ВВД ФСС від НВНВ та ПЗ у Київському районі, третя особа: КП «Донецькміськводоканал» про зобов'язання вчинити певні дії підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що з 1979 р. позивач знаходився у трудових відносинах з ПКФ «Бытрадиотехника», працював радіомеханіком. 06.10.1989 року під час виконання трудових обов'язків, позивач був травмований внаслідок ДТП, яке трапилось з вини водія ГКП «Донецкводоканал» на даний час це - КП «Донецькміськводоканал».
ПКФ «Бытрадиотехника» 12.10.1989 р. був складений акт по формі Н-1, тобто даний нещасний випадок було взято на облік ПКФ «Бытрадиотехника».
Висновком ВТЕК з 08.02.1990 позивачу вперше було встановлено 90% втрати професійної працездатності та визнано інвалідом 2 групи від трудового каліцтва. З цього часу ПКФ «Бытрадиотехника» здійснювало відшкодування шкоди за втрачене на виробництві здоров'я за нормами Правил відшкодування шкоди, що діяли на той час.
З вересня 1998 р. виплати позивачу припинені з посиланням на відсутність вини ПКФ «Бытрадиотехника» у нещасному випадку, який стався з позивачем внаслідок ДТП, вважаючи винним ГКП «Донецкводоканал», якому належав транспортний засіб.
Відповідно до п. 2 "Правил відшкодування власником підприємства, установи організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.1993 № 472 (що діяли на той час) є доказом вини власника у нещасному випадку.
Акт про нещасний випадок Н-1 ПКФ «Бытрадиотехника» було складено добровільно і таким чином визнано його вину у нещасному випадку, що стався зі позивачем внаслідок ДТП.
Рішенням Київського районного суду м. Донецька від 25.03.1999 обов'язок, щодо відшкодування шкоди було покладено на ГКП «Донецкводоканал», як на джерело небезпеки (а. с. 5-9)
За рішенням зазначеного суду на користь позивача призначено стягнути з ГКП «Донецкводоканал» регрес щомісячно, починаючи з 01.03.1999 р. по 43 грн. 16 коп. безстроково. Оскільки розрахунок щомісячних сум було проведено відповідно до ст. 457 Цивільного кодексу Української РСР, тобто з урахуванням призначеної пенсії у зв'язку з трудовим каліцтвом, це призвело до зменшення розміру щомісячних виплат.
З 1 квітня 2001 року набув чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності від 23.09.1999 № 1105-ХІУ», згідно якого функції щодо відшкодування шкоди потерпілим на виробництві до 1 квітня 2001 року було покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.
За позовом відділення Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві Київським районним судом м. Донецька було прийнято рішення від 22.02.2007 р. щодо зобов'язання Міське комунальне підприємство «Донецькміськводоканал» прийняти від Відділення особову позивача справу для продовження мені щомісячних виплат. (а. с. 10-12)
Останнім висновком МСЕК з 15.08.2005 позивачу було підтверджено 80% втрати професійної працездатності безстроково (2 група інвалідності) та визначена потреба у забезпеченні лікарськими засобами, виробами медичного призначення, санаторно- курортним лікуванням.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», ст. ст. 15, 16, 23, 1167, 1168 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В
Позов ОСОБА_1 до ВВД ФСС від НВНВ та ПЗ у Київському районі, третя особа: КП «Донецькміськводоканал» про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Зобов'язати відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Київському районі м. Донецька призначити щомісячні страхові виплати на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» з моменту звернення.
Зобов'язати відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Київському районі м. Донецька здійснювати встановлені МСЕК медико-соціальні послуги згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності з моменту звернення.
Припинити здійснення виплат позивачу КП «Донецькміськводоканал» та передати документи, які підтверджують право на страхові виплати (акт за формою Н-1, висновки МСЕК про встановлення втрати професійної працездатності) відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Київському районі м. Донецька.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Т. В. Чальцева