Верховний Суд України
Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22- 6767/06 Головуючий у 1-й інстанції: Притуло Л.В.
Судця-доповідач: Сапун О.А.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„ 15 " листопада 2006 року м. Запоріжжя
Колегія судців судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Маловічко СВ.
Суддів: Краснокутської О.М.
Сапун О.А.
При секретарі: Тахтаул О.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Управління праці, соціального захисту населення та житлових субсидій Мелітопольської міськради, Запорізької області на постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від «27» вересня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до УПСЗНтаЖС Мелітопольської міської ради, третя особа Головне Управління парці та соціального захисту населення Запорізької облдержадміністрації, про стягнення щорічної грошової допомоги члену сім'ї загиблого, -
ВСТАНОВИЛА :
04 травня 2006 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління праці, соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради про стягнення недоплаченої одноразової грошової допомоги.
Зазначала, що згідно ст. 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно, до 5 травня, вона як член сім'ї загиблого учасника бойових дій, має право на отримання разової грошової допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Такі виплати проводилися не в повному обсязі, тому просила стягнути з відповідача на її користь суму недоплати за період 1999-2006 років, що складає 9379 грн. 60 коп., та моральну шкоду в сумі 2000 грн.
Постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 27 вересня 2006 року адміністративний позов частково.
Стягнуто з Управління праці, Соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради на користь ОСОБА_1 заборгованість по одноразовій допомозі у розмірі 4418 грн. 45 коп. за період 2004 - 2006 років.
В апеляційній скарзі Управління праці, соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просило постанову суду, скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні позову.
Дослідивши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія судців приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно ст. 201 КАС України підставами для зміни судом апеляційної інстанції постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Судом правильно встановлено, що позивач є членом сім'ї загиблого учасника бойових дій, це підтверджено відповідним посвідченням.
Згідно з ст. 15 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" члени сім'ї загиблого учасника бойових дій мають право на щорічну одноразову допомогу до 5 травня в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ч. З ст. 2 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, а також осіб прирівняних до них, передбачені цим Законом, с недійсними.
Право на отримання позивачем грошової допомоги не оспорюється відповідачем.
Суд дав належну оцінку запереченням відповідача і його посилання на відсутність достатній коштів на виплату одноразової грошової допомоги, пославшись на вимоги ст. 22 Конституції України про те, що в прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту існуючих прав і свобод, тому відсутність коштів на виплату одноразової допомоги в повному обсязі не позбавляє учасника бойових дій на таку допомогу.
Крім того, слід зазначити, що безпосередньо самим Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не передбачено обмеження таких виплат наявністю певних коштів на фінансування.
Задовольняючи позовні вимоги позивача в межах стягнення недоплаченої у 2004-2006 роках грошової допомоги, районний суд виходив з того, що спірні правовідносини виникли між сторонами до набрання чинності КАС України.
Між тим, п. 2 ст. 99 КАС України встановлено річний строк звернення до суду з адміністративним позовом. Позивач ні в адміністративному позові, ні в судовому засіданні не заявляла клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду з вимогами про стягнення грошової допомоги.
Згідно п. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Оскільки, заперечуючи проти адміністративного позову, відповідач обгрунтовано посилається на порушення позивачкою строку звернення до адміністративного суду, судова колегія вважає необхідним постанову суду першої інстанції змінити, стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 грошову допомогу як члену сім'ї загиблого, недоплачену їй у 2005 - 2006 роках в сумі 3060 грн.
Доводам апеляційної скарги про те, що Управління праці, соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради є неналежним відповідачем районний суд дав належну оцінку, посилаючись на те, що виплату разової грошової допомоги учаснику бойових дій, згідно ст. 17-1 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту здійснюють органи праці та соціального захисту населення за місцем проживання члена сім'ї загиблого.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 198, 201, 205, 206 КАС України, колегія судців, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці, соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради задовольнити частково.
Постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 27 вересня 2006 року змінити.
Стягнути з Управління праці, соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради на користь ОСОБА_1 заборгованість по одноразовій допомозі у розмірі 3060 грн. за 2005 - 2006 роки.
В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий
Судді: