ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2014 р. Справа № 804/3632/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом гр.ОСОБА_2 до В-1 Реєстраційної служби Дніпродзержинського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, до В-2 Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська, до В-3 Об'єднаної податкової інспекції Дніпродзержинська про визнання протиправними дій, бездіяльності відповідачів, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення матеріальної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

12.03.2014р. гр. ОСОБА_2 звернулася з адміністративним позовом до В-1 Реєстраційної служби Дніпродзержинського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, до В-2 Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська, до В-3 Об'єднаної податкової інспекції Дніпродзержинська та просить:

- визнати протиправними дії, бездіяльності Державного реєстратора реєстраційної служби Дніпродзержинського міського управління юстиції у Дніпропетровській області щодо невиконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2007р. про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2;

- зобов'язати Державного реєстратора реєстраційної служби Дніпродзержинського міського управління юстиції у Дніпропетровській області внести запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про проведення реєстрації припинення підприємницької діяльності ОСОБА_2 відповідно до рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2007р. по справі №А2/265-07, яке набрало законної сили з 12.04.2007р.;

- визнати ОСОБА_2 такою, що не являється фізичної особою-підприємцем з моменту набрання рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2007р. законної сили, а саме з 12.04.2007р.;

- стягнути з Державного реєстратора реєстраційної служби Дніпродзержинського міського управління юстиції у Дніпропетровській області матеріальну шкоду в розмірі 888,66 грн. переплати пенсії за рахунок виплат, які не передбачені для працюючих пенсіонерів;

- стягнути з Державного реєстратора реєстраційної служби Дніпродзержинського міського управління юстиції у Дніпропетровській області матеріальну шкоду на користь позивача в розмірі 500 грн. за складання позовної заяви й консультацію;

- визнати протиправними дії та бездіяльність посадових осіб Об'єднаної податкової інспекції м. Дніпродзержинська стосовно процедури припинення підприємницької діяльності;

- визнати дії Управління Пенсійного фонду в Заводському районі м.Дніпродзержинська по скасуванню доплати до пенсії - неправомірними.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2007р. у справі №2/265-07 було припинено підприємницьку діяльність позивача як фізичної особи-підприємця, вказане рішення набрало законної сили 12.04.2007р. та господарським судом направлено відповідачу-1 на виконання, однак у 2013р. позивач довідалася, що вказане судове рішення не виконано відповідачем-1 та запис до державного реєстру про припинення підприємницької діяльності за судовим рішенням не внесено, а тому позивач вважає, що вказана бездіяльність відповідача-1 є порушенням вимог ст.ст. 46,47, 49 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» та призвела до завдання матеріальної шкоди, яка полягає в неотриманні позивачем пенсії у розмірі 888,66 грн. та понесення додаткових витрат, пов'язаних з підготовкою документів до суду, зокрема, надання юридичних послуг та консультацію у сумі 500 грн. Щодо визнання дій та бездіяльності посадових осіб податкової інспекції, то позивач вказує на те, що в порушення п.8.1 - 8.8. Інструкції про порядок обліку платників податків затвердженої наказом ДПА № 80 від 19.02.1998р. податкова інспекція довідку ф. №12-ОПП до органів державної реєстрації не надсилала та позивачеві не надавала. Також позивач вважає, що дії відповідача-2 з приводу перерахунку позивачеві пенсії як працюючому пенсіонеру у зв'язку з наданням позивачем недостовірних даних про працевлаштування позивача є незаконними та протиправними, оскільки позивач не являється працюючим пенсіонером, не займається підприємницькою діяльністю згідно до постанови господарського суду, яка набрала законної сили 12.04.2007р. про що неодноразово повідомляла відповідача-2.

Позивач в судове засідання не з'явився про дату, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином 22.05.2014р., 28.05.2014р. відповідно до вимог ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується наявними в матеріалах справи телефонограмою та поштовим повідомленням (а.с.51,55).

23.06.2014р. засобами електронного зв'язку позивач направила на адресу суду повідомлення про направлення додаткових документів на вимогу суду, при цьому, зазначила про те, що прийняти участь у судовому засіданні не може у зв'язку з сімейними обставинами та позов підтримує у повному обсязі (а.с.57).

Відповідач-1 (Реєстраційна служба Дніпродзержинського МУЮ) в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, 28.05.2014р., що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням (а.с.52).

При цьому, відповідач-1 19.05.2014р. надіслав на адресу суду письмові заперечення на позов у яких просив у задоволенні вказаних позовних вимог позивача відмовити повністю та розглянути справу без участі представників відповідача-1 з урахуваннях письмових заперечень посилаючись на те, що у відповідності до вимог ст.47, 49 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» необхідно надати державному реєстратору такі документи, а саме: заповнену позивачем реєстраційну картку; довідку відповідного органу ДПС про відсутність заборгованості із сплати податків, зборів; довідку відповідного органу ПФУ про відсутність заборгованості із сплати єдиного внеску, страхових коштів до ПФУ (а.с.39-40).

Відповідач-2 ( УПФУ в Заводському районі м. Дніпродзержинська) в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином 28.05.2014р. у відповідності до вимог ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням(а.с.54).

19.05.2014р. відповідач-2 надав до канцелярії суду письмові заперечення на позов у яких просить у задоволенні позову позивачеві відмовити у повному обсязі, справу розглянути без участі представника управління, у письмовому провадженні у зв'язку з неможливістю бути присутнім у залі судового засідання посилаючись на те, що дії управління стосовно скасування доплати до пенсії позивачеві є законними та обґрунтованими, так як за результатами відпрацювання списків одержувачів пенсій, по яких виявлено факти недостовірних даних про працевлаштування за даними ЄДРПОУ позивач зареєстрована з 18.09.1998р. приватним підприємцем, однак при зверненням до управління позивач неодноразово зазначала, що не працює, не повідомила про здійснення підприємницької діяльності у зв'язку з чим виникла переплата пенсії у розмірі 888,66 грн. за рахунок виплат, які не передбачені для працюючих пенсіонерів, яка за розпорядженням від 15.03.2013р. утримується з позивача з квітня 2013р. по 20% і до повного погашення її розміру. Також відповідач-2 зазначає, що відповідно до порядку взяття на облік та зняття з обліку в органах УПФУ платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління ПФУ від 27.09.2010р. № 21-6 платники єдиного внеску знімаються з обліку після одержання від державного реєстратора відомостей з реєстраційної картки про припинення підприємницької діяльності за підписом державного реєстратора. Станом на 15.05.2014р. позивач перебуває на обліку в управлінні як фізична особа-підприємець, процедура проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності позивача зупинена з 14.05.2014р. згідно даних з ЄДРПОУ (а.с.32-34).

Відповідач-3 (Об'єднана податкова інспекція м. Дніпродзержинська) в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином 28.05.2014р. у відповідності до вимог ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням(а.с.53).

У відповідності до вимог ч.4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.

Враховуючи наведене, належне повідомлення позивача, відповідача-1,2,3 про дату, час і місце розгляду справи, заявлене відповідачами-1,2 клопотання про розгляд справи без участі представника реєстраційної служби та управління ПФУ, строки вирішення і розгляду справи, встановлені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивача та представників відповідачів за наявними у справі доказами у письмовому провадженні з урахуванням вимог ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до вимог ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі ( у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Із наявних в матеріалах справи документів судом встановлені наступні обставини у справі.

Громадянка ОСОБА_2 з 18.09.1998р. зареєстрована як фізична особа-підприємець за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи від 18.09.1998р. та копією витягу з ЄДРПОУ від 19.05.2014р. (а.с.6, 30-31).

За постановою господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2007р. у справі №А2/265-07 було припинено підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, при цьому, у постанові зазначено, що постанова набирає законної сили 12.04.2007р. (а.с.7).

Також, зі змісту вказаної вище постанови видно, що її копія підлягає направленню Управлінню з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців для внесення державним реєстратором відповідного запису до ЄДРПОУ.

18.04.2007р. державним реєстратором на підставі вказаної вище постанови суду було внесено запис до ЄДРПОУ про судове рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця у зв'язку з неподанням протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону, 03.04.2007р., що підтверджується змістом копії витягу з ЄДРПОУ від 19.05.2014р. (а.с.30-31).

Окрім того, згідно документів наданих Управлінням Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська за зверненням позивача, їй було здійснено перерахунок пенсії та підвищено пенсію як непрацюючому пенсіонеру, яка виплачувалась позивачеві у період з 01.04.2009р. по 31.03.2013р.

Однак, за результатами відпрацювання списків одержувачів пенсій по яких виявлено факти недостовірних даних про працевлаштування за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців встановлено, що позивач зареєстрована з 18.09.1998р. як приватний підприємець у зв'язку з чим виникла переплата пенсії позивачеві у розмірі 888,66 грн. за період з 01.04.2009р. по 31.03.2013р. за рахунок виплат, які не передбачені для працюючих пенсіонерів, а тому за розпорядженням управління від 15.03.2013р. здійснюється утримання з позивача переплаченої їй пенсії по 20% починаючи з квітня 2013р. і до повного погашення її розміру.

Позивач просить визнати протиправними дії, бездіяльність відповідача-1 щодо невиконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2007р. про припинення її підприємницької діяльності; зобов'язати відповідача-1 внести запис до ЄДРПОУ про проведення реєстрації припинення підприємницької діяльності позивача відповідно до вищенаведеного судового рішення; визнати позивача такою, що не являється фізичною особою-підприємцем з 12.04.2007р.; стягнути матеріальну шкоду у розмірі 888,66 грн. переплати пенсії за рахунок виплат, які не передбачені для працюючих пенсіонерів, та матеріальну шкоду у розмірі 500 грн. за складання позовної заяви й консультацію; визнати протиправними дії та бездіяльність відповідача-3 стосовно процедури припинення підприємницької діяльності; визнати неправомірними дії відповідача-2 по скасуванню доплати до пенсії посилаючись на те, що дії та бездіяльність відповідачів є незаконними та протиправними згідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення даного позову, виходячи з наступного.

Щодо позовних вимог позивача, заявлених до відповідача-1, про визнання протиправними дій та бездіяльності по невиконанню рішення господарського суду Дніпропетровської області, зобов'язання відповідача-1 вчинити певні дій, визнання позивача такою, що не являється фізичною особою-підприємцем, стягнення матеріальної шкоди, слід зазначити наступне.

Згідно ч.1 ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003р. №755-ІУ (далі - Закон №755) державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця проводиться у разі, зокрема, постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

У відповідності до вимог ст. 49 Закону №755 державний реєстратор зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця внести до Єдиного державного реєстру запис про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності та в той же день повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фонду соціального страхування та фізичну особу-підприємця щодо якої було постановлено судове рішення, про внесення такого запису.

З дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця застосовуються обмеження, які встановлені законом, зокрема частиною 8 ст. 47цього Закону.

Порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності за судовим рішенням, що не пов'язано з банкрутством фізичної особи-підприємця, здійснюється за процедурами, встановленими ч.9-18 ст. 47 цього Закону.

Так, згідно ч.9 ст. 47 Закону №755 для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за її рішенням, фізична особа-підприємець або уповноважена нею особа не раніше двох місяців з дати публікації повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації надає державному реєстратору особисто (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу такі документи:

- заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за її рішенням;

- свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця;

- довідку відповідного органу державної податкової служби про відсутність заборгованості по податках, зборах (обов'язкових платежів);

- довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості;

- довідки відповідних органів соціального страхування про відсутність заборгованості або про те, що вона не перебувала на обліку.

За відсутності підстав для залишення документів, які передбачені частиною тринадцятою цієї статті, без розгляду державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

З аналізу наведених норм, видно, що проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця відбувається державним реєстратором за особистої участі позивача у проведенні процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності або уповноваженої ним особи за умови надання фізичною особою-підприємцем документів, визначених ст. 47 Закону №755.

Як встановлено із матеріалів справи, державним реєстратором 18.04.2007р. внесено до Єдиного державного реєстру запис про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності, що підтверджується копією витягу з ЄДРПОУ від 19.05.2014р.(а.с.30-31).

Зазначене свідчить про те, що державним реєстратором було внесено відповідний запис про судове рішення у відповідності до вимог ст. 49 Закону №755 та з урахуванням ст.47 вказаного Закону розпочато процедуру проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності позивача з 18.04.2007р.

В той же час, позивачем суду не надано доказів, які б свідчили про те, що у період з 12.04.2007р. (дата набрання судовим рішенням законної сили) позивачем вживалися будь-які дії, направлені на подання державному реєстратору документів визначених ч.9 ст. 47 Закону №755 для проведення державним реєстратором припинення підприємницької діяльності позивача, зокрема, доказів щодо надання державному реєстратору довідок з органу державної податкової служби, пенсійного фонду, фонду соцстрахування щодо відсутності заборгованості перед бюджетом.

Отже, із наданих суду документів, не встановлено протиправності дій чи бездіяльності відповідача-1 у ході проведення процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності позивача за судовим рішенням у відповідності до вимог Закону №755, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про зобов'язання відповідача-1 внести запис до ЄДРПОУ про проведення реєстрації припинення підприємницької діяльності позивача без надання позивачем державному реєстратору документів, визначених ст.47 Закону № 755 є безпідставними, оскільки саме бездіяльність позивача у частині не надання ним необхідних документів для проведення державним реєстратором припинення підприємницької діяльності призвела до невиконання судового рішення у період з 2007р. по 2014р., оскільки процедура проведення державної реєстрації з припинення підприємницької діяльності відбувається за участю не тільки суб'єктів владних повноважень - відповідачів, а й фізичної особи-підприємця щодо якої винесено судове рішення про припинення підприємницької діяльності у відповідності до вимог ст.ст. 47,49 Закону №755.

Окрім того, слід зазначити, що позовні вимоги позивача щодо визнання протиправними дій і бездіяльності відповідача-1 щодо невиконання рішення господарського суду Дніпропетровської області про припинення підприємницької діяльності позивача не є публічно-правовим спором та не можуть бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства України у відповідності до вимог ст.ст.2,17 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з того, що примусове виконання судового рішення, яке набрало законної сили, відбувається у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження» та у разі невиконання судового рішення суб'єктами владних повноважень, останні притягуються до відповідальності за невиконання судового рішення у кримінальному порядку.

Також не підлягають задоволенню і позовні вимоги позивача щодо визнання позивача такою, що не являється фізичною особою-підприємцем з моменту набрання судовим рішенням від 12.04.2007р. законної сили виходячи з того, що відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій та адміністративний суд не може перебирати на себе повноваження, які віднесені до компетенції суб'єктів владних повноважень та встановлення будь-яких юридичних фактів, зокрема, без дотримання процедури проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності, яка встановлена Законом №755.

За таких обставин, враховуючи, що судом не встановлено протиправності дій чи бездіяльності відповідача-1 в ході вчинення ним дій з проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності позивача за рішенням суду у відповідності до вимог Закону №755, суд приходить до висновку, що у адміністративного суду відсутні і правові підстави для стягнення з відповідача-1 на користь позивача матеріальної шкоди, заявленої позивачем.

Не можуть бути задоволені і позовні вимоги позивача про визнання дій Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська по скасуванню доплати до пенсії неправомірними з урахуванням того, що відповідно до Порядку взяття на облік та зняття з обліку в органах ПФУ платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління ПФУ від 27.09.2010р. № 21-6, органи Пенсійного фонду знімають з обліку платника єдиного внеску після одержання від державного реєстратора відомостей з реєстраційної картки про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Як встановлено із наданих суду документів, позивачем не надано жодних доказів, які б свідчили про те, що вона надавала відповідачеві-2 будь-які документи про внесення державним реєстратором відомостей із реєстраційної картки про державну реєстрацію припинення її підприємницької діяльності.

При цьому, посилання позивача на наявність постанови господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2007р. у справі №2а/265-07 про припинення підприємницької діяльності не може свідчити про автоматичне припинення її підприємницької діяльності, оскільки процедура припинення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за судовим рішенням передбачає у тому числі і особисту участь фізичної особи-підприємця шляхом надання державному реєстратору фізичною особою-підприємцем відповідних документів, визначених ст.47 Закону №755.

Однак позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про її особисту участь у процедурі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності шляхом надання нею державному реєстратору документів, визначених ч.9 ст. 47 Закону №755.

Навпаки, як свідчать матеріали справи, позивач станом на 19.05.2014р. перебуває в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстрованою як фізична особа-підприємець, що підтверджується даними спеціального витягу з ЄДРПОУ (а.с.30-31).

Між тим, згідно до вимог ст. 47 Закону №755 дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що дії відповідача-2 стосовно стягнення з позивача переплаченої їй пенсії у період з 01.04.2009р. по 31.03.2013р. як працюючому пенсіонеру у розмірі 888,66 грн. за розпорядженням від 15.03.2013р. є законними та обґрунтованими та відповідають вимогам чинного законодавства України.

При цьому, судом також враховується і те, що позивачем не надано жодних доказів, які б свідчили про оскарження розпорядження відповідача-2 від 15.03.2013р. у встановленому законодавством порядку.

Не підлягають задоволенню і позовні вимоги позивача щодо визнання протиправними дій та бездіяльності посадових осіб відповідача-3 стосовно процедури припинення підприємницької діяльності, зокрема, не направлення до органів державної реєстрації довідки за формою №12-ОПП та не надання такої довідки позивачеві з огляду на те, що позивачем не надано доказів щодо звернення позивача до податкової інспекції з приводу надання їй такої довідки.

Також слід зазначити, що є неспроможними посилання позивача на те, що згідно з п.8.7 Інструкції про порядок обліку платників податків, затвердженого наказом ДПА України від 19.02.1998р. № 80 ( далі - Наказ №80) податковий орган зобов'язаний був надіслати довідку про зняття з обліку платника податків до органів державної реєстрації, з огляду на те, що за приписами п.8.7 вказаного Наказу №80 ( чинного на момент виникнення спірних відносин) було визначено, що довідка про відсутність заборгованості по податках, зборах (обов'язкових платежах) за формою №22-ОПП складається підрозділом обліку та звітності після проведення перевірки та спливу законодавчо визначених строків сплати узгоджених податкових зобов'язань платника податків, якщо встановлено відсутність такої заборгованості за умови виконання платником податків вимог, передбачених цим порядком для випадків ліквідації платника податків та вказана довідка надається лише платнику податків.

Тобто, вказані норми не містять обов'язку податкового органу щодо надсилання довідки про відсутність у платника податків заборгованості по податках, зборах (обов'язкових платежах) до органів державної реєстрації, а передбачена видача такої довідки лише платнику податків, який ліквідується, за умови виконання платником податків вимог, визначених Наказом №80.

Таким чином, враховуючи, що позивачем не надано жодних доказів звернення до податкового органу з приводу надання їй довідки про відсутність заборгованості по податках, зборах (обов'язкових платежів), тобто не прийняття позивачем участі у процедурі проведення державної реєстрації її підприємницької діяльності, яка передбачена ст. 47 Закону №755, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання протиправними дій та бездіяльності посадових осіб відповідача-3 щодо процедури припинення підприємницької діяльності позивача.

Ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України також і на позивача покладено обов'язок довести ті обставини на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

Позивачем не надано доказів, які б свідчити про наявність протиправності дій чи бездіяльності відповідачів-1,2,3 з урахуванням встановленої процедури проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності за ст. 47 Закону №755.

В той же час, відповідачами-1,2 наведено достатньо підстав та доказів, які свідчать про відсутність протиправності їх дій чи бездіяльності у ході вчинення відповідачами дій з проведення процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності позивача за судовим рішенням та дій з приводу стягнення з позивача переплаченої пенсії у розмірі 888,66 грн., яка виплачена була позивачеві за рахунок виплат, які не передбачені для працюючих пенсіонерів.

Згідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вищенаведеного, із аналізу наданих сторонами документів, судом не встановлено протиправності дій відповідачів-1,2,3 у ході проведення процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності позивача, встановленої Законом № 755, дій щодо стягнення з позивача переплаченої пенсії у сумі 888,66 грн. у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що дії відповідачів-1,2,3 вчинені у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а тому в адміністративного суду відсутні обґрунтовані правові підстави для задоволення даного позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що рішення прийнято на користь суб'єктів владних повноважень, у зв'язку з чим судові витрати понесені позивачем не підлягають стягненню з державного бюджету відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 2 - 10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 128, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову гр. ОСОБА_2 до В-1 Реєстраційної служби Дніпродзержинського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, до В-2 Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська, до В-3 Об'єднаної податкової інспекції Дніпродзержинська про визнання протиправними дій, бездіяльності відповідачів, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення матеріальної шкоди - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва