Справа №  2 - 188,  2008 р.

                                                                  РІШЕННЯ

                                         ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

                         05 лютого 2008 року.  Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в  складі : головуючого - судді Чернюк В.Д.,

                              при секретарі Брилліантовій А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миргороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок ,-

                                                       в с т а н о в и в :   

В січні 2008 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про  визнання права власності на житловий будинок, посилаючись на те, що в липні 1998 року купив у матері відповідача будинок, оформивши цю угоду на біржі, хоча така угода мала б бути нотаріально посвідчена. На даний час він не може реалізувати своїх прав щодо цієї нерухомості через неналежне оформлення відповідного договору, а продавець квартири помер.

Будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду справи, в судове засідання позивач не з'явився, подав до суду письмову заяву, в якій справу просив розглянути у його відсутність, за участю його представника - адвоката / а.с. 21, 25 /. Представник позивача - адвокат ОСОБА_3 / а.с. 24 / в судовому засіданні заявлений позивачем позов підтримав, просив визнати за його довірителем через суд право власності на придбаний житловий будинок, пояснивши, що в липні 1998 року на біржі ОСОБА_1 уклав з ОСОБА_4 договір купівлі - продажу будинку, розташованого в АДРЕСА_1. На даний час позивач не може реалізувати своє право власності на цю нерухомість, оскільки правовстановлюючий документ не визнається органами нотаріату, а продавець згаданого житла помер. Його спадкоємцем є син - відповідач по справі. Це спонукало позивача звернутися в суд з вказаним позовом.

Відповідач ОСОБА_2 заявлений позов визнав не заперечував проти його задоволення,  направивши суду відповідну письмову заяву, в якій просив справу розглянути у його відсутність / а.с. 22, 23 /

За переконанням суду, визнання відповідачем позову не суперечить закону, і зокрема положенням ст. 11 ЦПК України, та не порушує  прав, свобод чи інтересів інших осіб.

             Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази по справі та проаналізувавши їх в сукупності, суд приходить до висновку про те, що заявлені  позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних обгрунтувань.

Судом встановлено, що між позивачем та ОСОБА_4, як колишнім власником майна, склалися правовідносини по купівлі - продажу житла, як окремий вид  цивільно - правових зобов'язань. Ці правовідносини на час їх виникнення регулювалися  нормами ЦК України  1963 року.

За цими зобов'язаннями продавець фактично передав позивачу належний їй житловий будинок, а той заплатив їй за це гроші. Наявність такої письмової угоди між ними підтверджується копією відповідного договору / а.с. 7 /. Право власності позивача на придбаний будинок зареєстроване в органах бюро технічної інвентаризації, на основі чого в послідуючому одержано технічний паспорт / а.с. 9 - 12 /.

В подальшому позивач та ОСОБА_4 уклали між собою нотаріально посвідчений договір купівлі - продажу земельної ділянки, переданої для обслуговування проданого житлового будинку / а.с. 8 /.

Продавець ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією її свідоцтва про смерть / а.с. 6 /. Зважаючи на смерть продавця будинку,  позивач позбавлений можливості переукласти договір купівлі - продажу житла через органи нотаріату, виходячи з вимог закону.

Згідно до ст. 153 ЦК України 1963 року договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. При розгляді справи з'ясовано, що така згода, в тому числі і відносно істотних умов, між ОСОБА_1 та померлою ОСОБА_4 була досягнута, хоча договір і не був нотаріально посвідчений.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позивач ОСОБА_1 набув повне право власності на житло внаслідок укладення угоди не забороненої законом. Це право на час розгляду справи в суді відповідачем - правонаступником ОСОБА_2, як сином попереднього власника майна, чи іншими особами, не оспорюється.

Отже, заявлений позов слід задовольнити.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 62, 64, 88, 208, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 151, 153, 154, 224 ЦК України 1963 року, суд ,-       

                                  в и р і ш и в :          

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, 1961 року народження, право власності на житловий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через Миргородський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги  на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Суддя Миргородського

                        міськрайонного суду                                                Чернюк В.Д.