Справа № 2 - 608, 2008 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2008 року. Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі : головуючого - судді Чернюк В.Д.,
при секретарі Брилліантовій А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миргороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миргородської районної державної адміністрації про покладення зобов'язання про видачу сертифіката про право на земельну частку (пай), -
в с т а н о в и в :
В квітні 2008 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з цим позовом до Миргородської районної державної адміністрації, посилаючись на порушення відповідачем його прав.
При розгляді справи по суті позивач та його представник ОСОБА_2, допущений до участі в справі на підставі положень ч. 6 ст. 42 ЦПК України, заявлений позов підтримали, просили задовольнити його, зобов'язавши відповідача видати йому відповідний сертифікат про право на земельну частку / пай / в розмірі 3,49 умовних гектарів із земель запасу Зубівської сільської ради Миргородського району.
По суті позову ОСОБА_1 пояснив, що з 1986 року він являвся членом колгоспу ім. Петровського Миргородського району, а потім колективного сільськогосподарського підприємстві під цією ж назвою, де працював на різних роботах. Згодом, в 1994 році він був переведений на роботу в СГК ім. Щорса Полив'янської сільської ради Миргородського району, де також виконував різні роботи. На період паювання земель у КСП ім. Петровського, його не включили до списку осіб, що мають право на отримання земельної частки (паю), хоча на той час він не втрачав членства у згаданому господарстві. З 1995 року він мав на руках свою трудову книжку колгоспника та був знайомий з проведеними в ній записами, проте законність цих записів та його переводу в СГК ім. Щорса у встановленому законом порядку не оскаржував. При зверненні до відповідача йому було фактично відмовлено в видачі сертифіката про право на земельну частку (пай) та рекомендовано звернутися до суду з відповідним позовом. Таку відмову вважає незаконною.
Представник Миргородської районної державної адміністрації Рубан М.М., що діяв на підставі відповідної довіреності / а.с. 45 /, заявлений позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні, пояснивши, що позивач дійсно звертався до райдержадміністрації по питанню видачі йому сертифікату, відносно чого йому було відмовлено оскільки на момент паювання земель в КСП ім. Петровського, а саме на 25 грудня 2005 року, він втратив членство в цьому підприємстві, так як працював у СГК ім. Щорса. Крім того, на думку цього учасника процесу, знаючи про процес паювання земель з 1995 року, позивач пропустив строк позовної давності на звернення в суд з цим позовом.
Представник третьої особи Зубівської сільської ради в судове зсідання не прибув. Від третьої особи до суду подано письмову заяву, зі змісту якої вбачається, що заперечень проти позову ОСОБА_1 цей учасник процесу не має, справу просить розглянути у відсутність його представника / а.с. 44 /.
Заслухавши пояснення сторін і їх представників, дослідивши письмові докази по справі та проаналізувавши їх в сукупності, суд приходить до висновку про те, що у задоволенні заявленого позову слід відмовити зі слідуючих обґрунтувань.
Встановлено, що між сторонами по справі склалися та існують правовідносини по оформленню права на земельну частку (пай).
Як вбачається зі змісту трудової книжки позивача ОСОБА_1, оригінал якої оглянуто в судовому засіданні / а.с. 6, 7, 8, 9 /, в грудні 1994 року позивач звільнений з роботи в зв'язку з припиненням членства в КСП ім. Петровського Миргородського району та переведений на роботу в СГК ім. Щорса Миргородського району. Факт перебування в трудових відносинах з СГК ім. Щорса позивач ОСОБА_1 підтвердив у своїх поясненнях суду. За змістом його трудової книжки станом на 22 листопада 1995 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу у згадане господарство фуражиром по 2 розряду на МТФ № 2 / а.с. 9 /.
Як вбачається з пояснень представника відповідача та підтверджується копією відповідної інформації, паювання земель колишнього КСП ім. Петровського розпочалося з 25 грудня 1995 року, тобто, з моменту видачі цьому підприємству та реєстрації державного акта на право колективної власності на землю / а.с. 46 /.
Таким чином, на час паювання земель колишнього КСП ім. Петровського, позивач втратив членські відносини з цим господарством, оскільки працював у іншому сільськогосподарському підприємстві. Правомірність його переходу на роботу в інше підприємство, а також законність записів у його трудовій книжці ним у встановленому законом порядку та строки не оскаржувались і не оспорювалися.
Подані позивачем копії архівних довідок не спростовують факту перебування позивача у трудових відносинах з іншим підприємством на час паювання земель колишнього КСП ім. Петровського / а.с. 13 - 15 /.
Відповідно до Указу Президента України від 08 серпня 1995 року ” Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям“ право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі і пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства.
При викладених обставинах суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними і до задоволення не підлягають.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 14, 60, 62, 64, 208, 209, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 5, 15, 103, ЗК України 1991 року, пунктами 1, 2, 5 Указу Президента України від 08.08.1995 року “Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям”, суд ,-
в и р і ш и в :
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Миргородської районної державної адміністрації про покладення зобов'язання про видачу сертифіката про право на земельну частку (пай) відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через Миргородський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Миргородського
міськрайонного суду Чернюк В.Д.