Справа № 11 - 22/07 Головуючий по першій інстанції Каліновська B.C.
Категорія: ч. 2 ст.355 КК України Доповідач Польовий МЛ.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Луцьк 12 січня 2006 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого-судді: Польового МЛ.
суддів: Лозовського А.О., Бешти Б.Г.
за участю прокурора: Смолюка Б.С.
засудженого: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляцію засудженого ОСОБА_1 на вирок Луцького міськрайонного суду від 06 листопада 2006 року, яким ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець м. Львів, житель АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з вищою освітою, працюючий заступником директора палацу молоді м. Львова, неодружений, не судимий
- засуджений за ч. 2 ст. 355 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнений від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 3 (три) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_1покладено обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтися для реєстрації в ці органи.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1до вступу вироку в законну силу постановлено залишити попередню - підписку про невиїзд.
Стягнуто з ОСОБА_1в користь ОСОБА_2 8 800 (вісім тисяч вісімсот) грн. матеріальних збитків та 10 000 (десять тисяч) грн. моральної шкоди.
Вирішено судом також питання щодо речових доказів по справі.
Згідно вироку суду ОСОБА_1визнаний винним та засуджений за те, що в період з 28 січня по 02 липня 2004 р. примушував до виконання
цивільно-правових зобов'язань ОСОБА_2, погрожуючи пошкодженням майна його підприємства та застосовуючи щодо нього насильство, що не є небезпечним для життя і здоров'я. На виконання зобов'язання засуджений незаконно вимагав в ОСОБА_2, передати йому грошові кошти, зокрема: 28 січня 2004 року - 3 000 доларів США, які згідно офіційного курсу валют на вказаний період становили 15 993, 30 грн., 10 лютого 2004 року - 3 000 доларів США. 24 червня 2004 року - 17 000 доларів США, які відповідно до офіційного курсу валют на вказаний період становили 90 458, 70 грн.
22 квітня 2004 року ОСОБА_1перебуваючи в приміщенні ПП "Марс ЕПТ" що по вул. Рівненській, 78 м. Луцька, з метою вимагання грошових коштів в ОСОБА_2, пошкодив майно підприємства, завдавши матеріальну шкоду на загальну суму 490 грн.
У зв'язку з пред'явленими вимогами ОСОБА_2 10 лютого 2004 року в приміщенні ПП "Марс ЕПТ" по вул. Рівненській, 78 м. Луцька був змушений передати ОСОБА_1 5 700 грн.
16 березня 2004 року ОСОБА_2, повторно передав засудженному на його вимогу в приміщенні "Побуттехінка" 2 000 грн.
02 липня 2004 року біля 10 год. ЗО хв. в приміщенні ПП "Марс ЕПТ" ОСОБА_2 знову передав ОСОБА_1 5 300 грн. та 1 000 доларів США, під час чого останній був затриманий працівниками міліції.
Злочинними діями засудженого ОСОБА_2, було завдано матеріальні збитки на загальну суму 18 340 грн.
В поданій апеляції ОСОБА_1просить вирок суду скасувати, а справу закрити за відсутності в його діях складу злочину. Посилається на те, що вирок не відповідає фактичним обставинам справи, винесений з істотними порушеннями кримінально-процесуального закону. Не взято до уваги докази, які мають значення для висновків суду. Суд безпідставно поклав в основу вироку показання потерпілого, а докази про його непричетність до пошкодженого майна та спричинення ОСОБА_2, тілесних ушкоджень відкинув. Неправильно судом також вирішено питання про відшкодування матеріальної і моральної шкоди. Вважає, що ОСОБА_3 не міг бути представником потерпілого, оскільки є учасником провокації щодо нього.
Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку та доводи апеляції, засудженого, який свою апеляцію підтримав, міркування прокурора про залишення вироку без змін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляція підлягає до часткового задоволення.
Висновок суду про вчинення ОСОБА_1 злочину при вказаних у вироку обставинах, ґрунтується на перевірених і досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав правильну юридичну оцінку.
Зокрема, із показань потерпілого вбачається, що ОСОБА_1неодноразово приїжджав до нього, вимагав гроші, погрожував, застосовував фізичне насильство. В результаті чого, він передав йому 18 340 грн.
Підстав не вірити показанням потерпілого у суду не було , оскільки вони послідовні, співпадають і об'єктивно підтверджуються матеріалами справи. Потерпілий детально розповів і показав коли, при яких обставинах ОСОБА_1вимагав у нього гроші і ці показання судом детально були перевірені і знайшли своє підтвердження.
Той факт, що між ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_2, виникли цивільно-правові відносини підтверджується показаннями свідків ОСОБА_4., ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10
Ті обставини, що засуджений вимагав у потерпілого повернення боргу, з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя і здоров'я, пошкодженням та знищенням майна підтвердили свідки ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14
По висновку судово-медичної експертизи від 16.07.2004 року потерпілому були спричинені легкі тілесні ушкодження.
Згідно протоколу вилучення у ОСОБА_1 було вилучено отримані від потерпілого кошти.
Як вбачається із протоколу огляду місця події від 22 квітня 2004 року та акту про пошкодження майна, вартість пошкодженого ОСОБА_1 ПП "Марс ЕПТ" становить 445 грн.
Сам ОСОБА_1також визнав, що неодноразово приїжджав до потерпілого в м. Луцьк щоб повернути гроші. В березні 2004 року під час отримання від потерпілого грошей він був затриманий працівниками міліції.
Вірно оцінивши всі зібрані по справі докази в сукупності суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 355 КК України.
Суд обґрунтовано не взяв до уваги показання ОСОБА_1 про те, що потерпілому він не погрожував, фізичного насильства не застосував, майна не знищував і не пошкоджував, оскільки ці твердження повністю спростовуються матеріалами справи.
Безпідставним в апеляції є посилання на те, що ОСОБА_3 не міг представляти в суді інтереси потерпілого, оскільки той, як свідок, не допитувався і його участь у вчиненні протиправних дій щодо ОСОБА_1 по справі не встановлена.
При призначенні засудженному покарання врахована тяжкість вчиненого злочину, дані про його особу.
Так як ОСОБА_1вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, працює, а тому суд обгрунтовано на підставі ст. 75 КК України звільнив його від відбування покарання з випробуванням.
В той же час, колегія суддів вважає, що суд без достатніх підстав визначив засудженному максимальний іспитовий строк, який не викликався необхідністю. При цьому суд не врахував, що з часу вчинення злочину минув тривалий час.
З врахуванням встановлених судом обставин виправлення ОСОБА_1 можливе при меншій тривалості іспитового строку і його слід зменшити до 1 (одного) року, що буде достатнім також для попередження нових злочинів.
Крім того,, колегія суддів прийшла до висновку, що суд на відшкодування моральної шкоди стягнув із засудженого надто велику суму, яка явно не відповідає понесеним ним моральним стражданням і її слід зменшити до 2 000 грн.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України колегія суддів судової палати, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1задовольнити частково.
Вирок Луцького міськрайонного суду від 06 листопада 2006 року змінити.
Скоротити визначений ОСОБА_1іспитовий строк до 1 (одного) року.
Зменшити стягнуту з ОСОБА_1в користь ОСОБА_2суму на відшкодування моральної шкоди до 2 000 (двох тисяч) грн.
В іншій частині вирок залишити без змін.
Головуючий М.Л. Польовий
Судді А.О. Лозовський, Б.Г. Бешта