УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" березня 2008 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого - Фащевської Н.Є.
Суддів Гурзеля І.В., Жолудько Л.Д.
при секретарі - Любчик Л.В.
з участю - представників
Позняк В.М. , Довбан Г.М. , Захарчук Ю.В.,
ОСОБА_6, Хічій A.M.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою відділу Державної виконавчої служби Бучацького районного управління юстиції на рішення Бучацького районного суду від 11.01.2008 року та окрему ухвалу Бучацького районного суду від 11.01.2008 року, представника ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Бучацького районного суду від 11.01.2008 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, відділу Державної виконавчої служби Бучацького районного управління юстиції, ПАП "Промінь", Бариської сільської ради Бучацького району Тернопільської області, приватного нотаріуса Бучацького районного нотаріального округу ОСОБА_4 та третьої особи Бучацького РБТІ про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на майно, визнання неправомірними дій відділу державної виконавчої служби Бучацького районного управління юстиції, зобов'язання ПАП "Промінь" передати на баланс Бариської сільської ради житловий будинок, -
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2007 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до ДВС Бучацького району, третіх осіб - ПАП "Промінь", Бариської сільської ради про визнання неправомірними дій Бучацького ДВС та визнання недійсним свідоцтва про право власності на приміщення будинку, яке він займає
Справа №22а-347 Головуючий у 1 -й інстанції -Кузевич Й.Я.
Категорія - 12 Доповідач - Гурзель І.В.
мотивуючи тим, що ДВС Бучацького району описав будинок в тому числі квартиру в якій він проживає та продав її з прилюдних торгів іншій особі, чим порушив його право на житло.
В ході розгляду справи ОСОБА_3 неодноразово змінював позовні вимоги, останнім позовом в якості відповідачів, крім зазначених, визначив ОСОБА_1 та просив з вказаних підстав визнати частково недійсним свідоцтво про право власності на майно в частині його квартири видане на ім"я ОСОБА_1 , а також зобов'язати ПАП "Промінь" передати на баланс Бариської сільської ради житловий будинок цегельного заводу, другий поверх по вул. Місто, 4 в с. Бариш.
Рішенням Бучацького районного суду від 11.01.2008 року позов задоволено. Визнано частково недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно в частині житлового приміщення загальною площею 104, 6 кв.м, яке знаходиться на другому поверсі АДРЕСА_1, видане 30.10.2007 року приватним нотаріусом Бучацького районного нотаріального округу ОСОБА_4 ОСОБА_1.
Визнано неправомірними дії відділу державної виконавчої служби Бучацького районного управління юстиції стосовно продажі житлового приміщення загальною площею 104, 6 кв.м. , яке знаходиться на другому поверсі АДРЕСА_1.
Зобов'язано ПАП "Промінь" передати на баланс Бариської сільської ради Бучацького району Тернопільської області житлове приміщення загальною площею 104, 6 кв.м, яке знаходиться на другому поверсі АДРЕСА_1.
Окремою ухвалою Бучацького районного суду від 11.01.2008 року звернуто увагу начальника головного управління юстиції у Тернопільській області на допущені працівниками відділу державної виконавчої служби Бучацького районного управління юстиції порушення при виконанні службових обов'язків.
В апеляційних скаргах відділ Державної виконавчої служби Бучацького району та ОСОБА_1 просять рішення Бучацького районного суду від 11.01.2008 року скасувати, ухвалити нове рішення, у зв'язку з порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Крім того, відділ Державної виконавчої служби Бучацького району просить скасувати окрему ухвалу Бучацького районного суду від 11.01.2008 року посилаючись на те, що суд дав невірну оцінку встановленим обставинам по справі.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи в межах позовних вимог та доводів апеляційних скарг вбачається, що апеляційні скарги Бучацького районного суду від 11.01.2008 року підлягають до часткового
задоволення, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід відхилити.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що двоповерховий АДРЕСА_1 побудований в 1983-1984 роках господарським способом колгоспом ім. Кірова (правонаступника с/с "Промінь"). Другий поверх вказаного будинку зареєстрований як житловий, має дві квартири в одній з яких проживає на законних підставах позивач з сім"єю. В порушення законодавства, вказаний жилий будинок не передано на баланс сільської ради , а тому його неправомірно описано та реалізовано за борги ПАП "Промінь", внаслідок чого покупець ОСОБА_1 незаконно оформила на себе право власності на частину квартири позивача.
З таким висновком суду першої інстанції слід погодитись оскільки він відповідає обставинам справи .
Так згідно переліку основних засобів виділених на погашення боргів (а.с. 90, 95) на час розпаювання станом на 01.04.2000 року значилися амінбудинок цегельного заводу залишковою вартістю 26 тис. грн., розміщений на першому поверсі, та жилий будинок на цегельному заводі залишковою вартістю 36, 4 тис. грн., розміщений на другому поверсі АДРЕСА_1. Жилий будинок віднесений до громадського житлового фонду. Квартири Бариською сільською радою взяті на погосподарський облік і їм присвоєні погосподарські номери 149 та 150.. ОСОБА_3, як квартиронаймач з 1987 року сплачував квартплату за вказану квартиру (довідка а.с. 6) і проживав в ній (довідка а.с. 9).
Рішенням загальних зборів селянської спілки "Промінь" с Бариш Бучацького району від 31.03.2000 року адмінбудинок на цегельному заводі та весь житловий фонд господарства були включені в перелік майна для погашення боргів спілки.
Рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 28 грудня 2006 року визнано незаконним та скасовано рішення загальних зборів селянської спілки "Промінь" с. Бариш Бучацького району від 31.03.2000 року в частині включення житлового фонду в перелік майна для погашення боргів спілки . (а.с. 134, 135)
13 квітня 2006 року державним виконавцем ДВС у Бучацькому районі ОСОБА_5 при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження про стягнення із ПАП "Промінь" в користь стягувачів заборгованості в розмірі 157093, 58 грн. проведено опис майна на цегельному заводі оціночною вартістю 54100 грн. та та 4 житлові будинки . (а.с. 61, 62)
26 жовтня 2007 року внаслідок проведених ТОВ "Мультисервіс" прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 13 квітня 2006 року, ОСОБА_1 придбано за 22 тис. грн., як нежитлове приміщення двоповерхову будівлю по вул. Місто, 4 в с Бариш загальною площею 210, 4
кв.м. , в тому числі житлове приміщення загальною площею 104, 6 кв.м. , яке знаходиться на другому поверсі будинку за цією адресою, де проживає позивач.
30.10.2007 року приватним нотаріусом Бучацького районного нотаріального округу ОСОБА_4 ОСОБА_1 на підставі акта про проведення прилюдних торгів, затвердженого Начальником відділу державної виконавчої служби Бучацького районного управління юстиції ОСОБА_6, видано свідоцтво про право власності на майно, яке складається із нежитлової будівлі загальною площею 210, 4 кв.м.
Відповідно до ст. ст. 6, 8 ЖК України жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного проживання, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і у гуртожитків. Надання приміщень у жилих будинках для потреб примусового характеру забороняється.
Переведення придатних для проживання жилих будинків і жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду в нежилі, як правило, не допускається. У виняткових випадках переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі може здійснюватися за рішенням виконавчого комітету обласної Ради народних депутатів. Переведення жилих будинків і жилих приміщень відомчого і громадського житлового фонду в нежилі провадиться за пропозиціями відповідних міністерств, державних комітетів, відомств і центральних органів громадських організацій. Переведення жилих будинків і жилих приміщень, що належать колгоспам, у нежилі здійснюється за рішенням загальних зборів членів колгоспу або зборів уповноважених.
ст. 9 ЖК України передбачено, що громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду або в будинках житлово-будівельних кооперативів. Громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законодавством України. Ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 5.09.1996 року №1060 "Про поетапну передачу у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду сільськогосподарських підприємств, установ і організацій агропромислового комплексу, заснованих на колективній та інших формах
недержавної власності" встановлено, що житловий фонд (крім гуртожитків) підлягає передачі у комунальну власність.
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" від 20.02.2003 року об'єкти соціальної сфери, житлового фонду, в тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарські меліоративні системи підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників, підлягають безплатній передачі до комунальної власності в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За вказаних обставини судом першої інстанції вірно встановлено що незаконним продажем спірної квартири в користь Гук остання неправомірно набула право власності на неї, оскільки вказане майно- квартира повинна була бути передана на баланс сільської ради як комунальне майно, а не належати боржнику - ПАП "Промінь". А тому в цій частині вірно визнано недійсним свідоцтво про право власності на частину будинку, який знаходиться під квартирою і зобов'язано передати її на баланс сільської ради. Рішення в цій частині є законним та обгрунтованим.
Доводи апеляційних скарг що ОСОБА_3 вселився у вказане житлове приміщення без належних підстав до уваги братись не можуть, оскільки з довідок про сплату квартплати та проживання вбачається, що ОСОБА_3 з 1987 року до цього часу проживає у вказаному приміщенні. Власник житла- колгосп, а також його правонаступник - ПАП "Промінь", отримували від нього квартплату, та не ставили питання про його виселення , а тому він є належний квартиронаймач спірної квартири.
Також невірними є доводи апеляції про те, що вказане майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо було продане в порядку виконання судових рішень, оскільки Гук вказане майно, а саме спірна квартира не передана. Там і дальше продовжує проживати сім'я ОСОБА_3их, а тому їм не має потреби витребовувати його від набувача.
Разом з тим визнаючи неправомірними дії Державної виконавчої служби Бучацького районного управління юстиції по накладенню арешту та продажу спірного майна судом не враховано що ОСОБА_3 не є учасником виконавчого провадження, по виконанню рішень судів, він не залучався до проведення виконавчих дій, а тому він не може оскаржити дії ДВС в порядку ст. 383 ЦПК України. По відношенню до нього ДВС виступає як суб'єкт владних повноважень, оскарження дій якого у відповідності до ч.1 ст. 17 КАС України віднесено до компетенції адміністративних судів. У відповідності до ч.3 ст. 21 КАС України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває
провадження по справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
А тому рішення в частині визнання неправомірними дій ДВС слід скасувати з закриттям провадження по справі. З цих же підстав слід скасувати окрему ухвалу винесену на працівників ДВС, оскільки мотиви з яких вина винесена, стосуються дій працівників ДВС при виконанні рішень судів, скарга на які повинна розглядатись в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись п.п.1, 4 ч.1 ст. 307, 308, 310, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу відділу ДВС Бучацького районного управління юстиції на рішення Бучацького районного суду від 11.01.2008 року - задоволити частково. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Бучацького районного суду від 11.01.2008 року в частині визнання неправомірними дій відділу Державної виконавчої служби Бучацького районного управління юстиції - скасувати. Справу в цій "частині провадженням закрити. Повідомити позивача що він має право звернутись з вказаним позовом до адміністративного суду.
В решті рішення Бучацького районного суду залишити без змін.
Апеляційну скаргу відділу ДВС Бучацького районного управління юстиції на окрему ухвалу Бучацького районного суду від 11.01.2008 року задоволити.
Окрему ухвалу Бучацького районного суду від 11.01.2008 року скасувати.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.