Справа № 2-24/2008 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2008 року Ладижинський міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Сушко О.О.,

при секретарі Бойко С. В.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ладижин Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з цим позовом до суду, і просив стягнути з відповідача 9384 грн. майнової шкоди пов'язаної із лікуванням та втратою заробітку та 20000 грн. моральної шкоди пов'язаної із стражданнями та фізичним болем у зв'язку із ушкодженням здоров'я, завданих внаслідок злочину.

На обґрунтування позовних вимог представник позивача в судовому засіданні пояснив, що 17.05.2007 року приблизно о 18 год. по вул. Київській в с Білогородка Києво-Святошинського району Київської області з вини відповідача сталася дорожньо-транспортна пригода. Внаслідок цієї пригоди позивач отримав середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження, тривалий час лікувався, втратив заробіток, а згодом був визнаний інвалідом 2-ої групи.

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04.10.2007 року відповідач був звільнений від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 286 КК України внаслідок акту амністії. Однак, відповідач до цього часу не відшкодував завдані збитки позивачу.

На лікування отриманих тілесних ушкоджень позивачем було витрачено загалом 5384 грн. - придбання ліків, витрати на прибуття до лікувального закладу та перебування у ньому. Крім цього, позивач у період з 17.05.2007 року по 01.11.2007 року втратив можливий заробіток у сумі 2400 грн., виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої на той час. Також, лікарями позивачу був призначений курс санаторного лікування у санаторіях м. Хмільника Вінницької області, вартість якого становить 1600 грн..

Внаслідок вчинення відповідачем злочину позивачу була заподіяна моральна шкода, яка виразилась у душевних стражданнях, які позивач зазнав у зв'язку з ушкодженням здоров'я та неправомірної поведінки щодо нього з боку відповідача. Просив стягнути з відповідача на відшкодування моральної шкоди 20000 грн..

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, в судове засідання жодного разу не з'явився, не повідомивши причини неявки.

Представник позивача в судовому засіданні не заперечив проти заочного розгляду справи.

Відповідно до вимог ст. ст. 169, 224 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних доказів.

Дослідивши докази, заслухавши пояснення представника позивача і давши їм належну юридичну оцінку, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач 17.05.2007 року приблизно о 18 год., будучи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи власним автомобілем

«Фольксваген-Транспортер» д.н. НОМЕР_1, по вул. Київській в с. Білогородка Києво-Святошинського району Київської області в порушення п. 1.5 та 10.1 Правил дорожнього руху України здійснюючи маневр виїзду з узбіччя на проїзну частину допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ-21011 д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4., внаслідок чого пасажири ОСОБА_2 та ОСОБА_5. отримали середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження. Зокрема, позивач отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому обох кісток правої гомілки.

Ці обставини були встановлені постановою Києво-Свтяошинського районного суду Київської області від 04.10.2007 року, якою відповідача було звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 286 КК України, внаслідок акту амністії - Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 року. Дана

Постанова суду в кримінальній справі набрала законної сили, і тому, відповідно до вимог ч. 4 ст. 61 ЦПК України, є обов'язковою для суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частина 2 ст. 1187 ЦК України визначає, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо - ч. 1 ст. 1195 ЦК України. Частина 2 цієї ж статті вказує, що у разі каліцтва або іншого ушкодження здоров'я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Внаслідок винних дій відповідача, в тому числі і як власника джерела підвищеної небезпеки, позивачеві була заподіяна майнова шкода, яка полягає у здійсненні витрат на придбання ліків, на прибуття до лікувального закладу та перебування у ньому. Ці витрати становлять загалом 5384 грн., що доведено представником позивача в судовому засіданні - надані відповідні квитанції про сплату названих коштів.

Крім цього, позивач у період з 17.05.2007 року по 01.11.2007 року -призначення пенсії по інвалідності - втратив можливий заробіток у сумі 2400 грн., виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої на той час.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 7784 грн. майнової шкоди.

За ч. 2 ст. 1202 ЦК України стягнення додаткових витрат, передбачених частиною першою статті 1195 цього Кодексу, може бути здійснене наперед у межах строків, встановлених на основі висновку відповідної лікарської експертизи, а також у разі необхідності попередньої оплати послуг і майна (придбання путівки, оплата проїзду, оплата спеціальних транспортних засобів тощо).

Представником позивача не було надано суду відповідний висновок експертизи щодо необхідності проведення санаторно-курортного лікування. Посилання на рекомендацію проведення такого лікування, наданого позивачеві, суд не приймає до уваги, так як ця обставина не є підставою здійснення відшкодування вартості путівки наперед. Тому, у задоволенні позову в частині стягнення 1600 грн. - вартості путівки -як майнової шкоди слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

З вини відповідача позивачеві було завдано моральну шкоду, яка виразилась у перенесені фізичного болю та стражданнях, які він зазнав у зв'язку з ушкодженням здоров'я, необхідності відновлювати звичайний спосіб життя. Позивач тривалий час не міг вільно пересуватися, працевлаштуватися. Його визнали інвалідом другої групи, що

позбавило можливості обрати роботу з більш високим доходом. Лише 01.11.2007 року йому було призначено пенсію по інвалідності.

Суд вважає, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди, яка завдана діями відповідача, з урахуванням характеру порушення прав позивача, глибини душевних страждань, погіршення здоров'я, буде розумним і справедливим в сумі 20000 грн..

Крім цього, згідно зі ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в сумі 277, 84 грн., та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, на користь позивача - витрати які були понесені на правову допомогу - оплату праці адвоката, який приймав участь в справі -в сумі 1500 грн.

На підставі ст. ст. 16, 22, 23, 1166, 1167, 1168, 1187, 1195, 1202 ЦК України, керуючись ст. ст. 6 - 15, 208 - 215, 224 - 226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 7784 грн. відшкодування за завдану майнову шкоду, 20000 грн. за завдану моральну шкоду, 1500 грн. витрат, понесених на правову допомогу.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 277, 84 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

У задоволенні решти частини позову - відмовити.

Рішення може бути переглянуте Ладижинським міським судом за заявою відповідача, яка повинна бути подана протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області через Ладижинський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.