Справа № 2а-28/2008 рік

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2008 року Ладижинський міський суд Вінницької області в складі:

головуючого - судді Сушко О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Ладижин адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ладижинської міської ради Вінницької області про стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася з цим позовом до суду, і, з урахуванням внесених змін, просила стягнути з відповідача на її користь 4338 грн. недоотриманої суми одноразової допомоги на оздоровлення за період з 2005 року по 2007 рік включно.

Сторони подали суду заяви, у яких просять розглядати справу у їх відсутність на підставі поданих документів.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 122 КАС України судовий розгляд вказаної справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до п. 10 ст. 3 КАС України.

На обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що вона є інвалідом ІІІ групи, потерпіла від аварії на ЧАЕС ( потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи категорія № 1 ), та відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплачується щорічна допомога на оздоровлення у розмірі трьох мінімальних заробітних плат. У порушення цієї норми відповідач не доплатив за період з 2005 року по 2007 рік включно 4338 грн. такої допомоги, яку вона спросить стягнути.

Представник відповідача у своєму листі зазначила, що позов є безпідставним, і просила відмовити у його задоволенні.

На обґрунтування своїх заперечень представник відповідача зазначила, що виплати щорічної одноразової допомоги на оздоровлення позивачці здійснювали на підставі і в порядку та розмірах, встановлених

Постановами Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 836 від 26.07.1996 року та «Про щорічну допомогу на оздоровлення, громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 562 від 12.07.2005 року. Позивачу з період з 2005 року по 2007 рік включно була виплачена допомога на оздоровлення у розмірах, яких фінансувався Державним Бюджетом України.

Розглянувши подані документи, доводи та заперечення сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, і це не заперечується відповідачем, що позивач є інвалідом III групи, потерпіла від аварії на ЧАЕС ( потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи категорія № 1 ). Вона отримала допомогу на оздоровлення у жовтні 2005 року, грудні 2006 року, травні 2007року у розмірі 90 грн. аз кожний рік.

Відповідно до абзацу 3 ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28.02.1991 року щорічна допомога на оздоровлення інвалідам III групи, дітям - інвалідам, виплачуватися у розмірі трьох мінімальних заробітних плат. При цьому, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати (частина 7 статті 48 Закону № 796-ХІІ). Частина 5 цієї статті вказує, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення.

На момент здійснення названих виплат мінімальна заробітна плата у відповідності до ст.

83 Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік» у жовтні місяці 2005 року складала 332 грн., ст. 82 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» у грудні 2006 року - 400 грн., ст. 76 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» у травні 2007 року - 420 грн..

Таким чином, позивачці підлягали до виплати як допомога на оздоровлення наступні суми: за жовтень 2005 року - 1328 грн., за грудень 2006 року - 1600 грн., за травень 2007 року - 1680 грн. Різниця між цими сумами та тими, що були реально виплачені склала: за 2005 рік -1238 грн., 2006 рік - 1510 грн., 2007 рік - 1590 грн., загалом - 4338 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Суд не приймає доводи відповідача щодо здійснення виплат на підставі постанов Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 836 від 26.07.1996 року та «Про щорічну допомогу на оздоровлення, громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 562 від 12.07.2005 року, адже виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає саме стаття 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28.02.1991 року, а не названі вище постанови.

Крім цього, рішенням Конституційного Суду України № 6 від 09.07.2007 року визнані такими, що не відповідають Конституції України - пункт 30 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати - пунктів б та 8 частини першої статті 30, пункту 1 частини першої статті 36, абзаців другого, третього та четвертого частини першої статті 37, абзаців другого, третього, четвертого частини першої та частини другої статті 39, статей 40, 41, 44, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого частини першої, частини третьої, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

За таких обставин та з урахуванням вимог статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28.02.1991 року, Управління праці та соціального захисту населення Ладижинської міської ради Вінницької області повинно було виплатити позивачу щорічну допомогу на оздоровлення за зазначений період, виходячи із суми мінімальної заробітної плати на момент виникнення права на виплату.

На підставі ст. 19 Конституції України, ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28.02.1991 року керуючись ст. ст. 2 - 17, 122, 158 - 163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Ладижинської міської ради Вінницької області на користь ОСОБА_1 4338 грн. недоотриманої суми одноразової допомоги на оздоровлення за період з 2005 року по 2007 рік включно.

Постанова може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду через Ладижинський міський суд шляхом подачі протягом п'яти діб заяви про апеляційне оскарження, а потім після цього протягом двадцяти діб апеляційної скарги з одночасною подачею її копії до апеляційної інстанції.