РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"07" липня 2014 р. Справа №4/18-Б

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Гулова А.Г.

суддя Маціщук А.В. ,

суддя Петухов М.Г.

при секретарі судового засідання Яцюку В.В.

за участю представників сторін:

від заявника: не з`явився

від боржника: не з`явився

від ПАТ КБ "Приватбанк": не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Корецький аграрій"

на ухвалу господарського суду Житомирської області від 30.05.2014р.

у справі №4/18-Б (суддя Костриця О.О.)

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро", м.Київ

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "Корецький аграрій", с.Пищів Новоград-Волинського р-ну Житомирської області

про визнання банкрутом (в частині розгляду грошових вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корецький аграрій")

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 30 травня 2014 року у справі №4/18-Б за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Корецький аграрій" про визнання банкрутом визнано грошові вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Корецький аграрій" на суму 3210363,98грн. основного боргу, які включено до четвертої черги реєстру вимог кредиторів боржника, 106 691,79 грн. пені, включено до шостої черги реєстру вимог кредиторів боржника.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ТзОВ "Корецький аграрій" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржену ухвалу скасувати та прийняти постанову, якою відмовити у визнанні кредиторських вимог ПАТ КМ "ПриватБанк".

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, зокрема, наступне:

- згідно постанов Вищого господарського суду України від 04.12.2012р., від 23.08.2013р., від 15.04.2014р. (примітка: скаржник помилково вказав 24.03.2014р.) справа №4/18-Б в частині кредиторських вимог ПАТ КБ "Приватбанк" тричі переглядалася в касаційному порядку та поверталася на новий розгляд до суду першої інстанції;

- при винесенні оскарженої ухвали суд першої інстанції не врахував, що банком пропущено присічний місячний термін на звернення з кредиторськими вимогами до боржника, норми ч.5, 6 ст.31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" згідно яких вимоги, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, не розглядаються і вважаються погашеними, а вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними;

- під час укладання договору застави майнових прав на товар №ДЗ-301Г від 09.07.2008 року між ПуАТ КБ «ПриваБанк» та ТОВ «Корецький аграрій» було укладено договір відступлення права вимоги (цесії) №ДЦ-301П. Предметом цього договору стало відступлення права вимоги Новому кредитору (ПуАТ КБ «ПриватБанк») на підставі укладеного між сторонами договору застави майнових прав від 09.07.2008 року №ДЗ- 301Г. Тобто, фактично з моменту першого порушення ТОВ «Корецький аграрій» зобов'язань за кредитним договором, в договорі застави майнових прав від 09.07.2008 року №ДЗ-301Г відбулась зміна сторони за договором, в результаті чого будь-які відносини ТOB «Корецький аграрій» з ПуАТ КБ «ПриватБанк» з приводу договору застави №ДЗ-301Г припинились, а отже припинились всі правовідносини ТОВ «Корецький аграрій», як заставодавця перед ПуАТ КБ «ПриватБанк» в частині застави майнових прав за договором з ТОВ «ПриватЛізинг», за яким було придбано зернозбиральний комбайн Lexion 570, 2008 р.в. та Жатку для збирання кукурудзи Conspeed 8-70.;

- судом не враховано норми ст.23 Закону України "Про заставу" та залишено поза увагою факт відсутності фактичної застави майна, не взято до уваги норми ст.ст.49-52 вказаного Закону та той факт, що відповідно до вказаних вимог чинного законодавства договір застави майнових прав припинив свою дію фактичним виконанням договору поставки, майнові права за яким були в заставі;

- запис про реєстрацію обтяження рухомого майна є недійсним, оскільки ст.7 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" передбачено, що у правочині, на підставі якого виникає обтяження, повинен визначатися опис предмета обтяження, а у разі відсутності такого опису або якщо існуючий опис не дозволяє ідентифікувати предмет обтяження, то останній є недійсним;

- перехід права власності на зернозбиральний комбайн Lexion 570, 2008р.в. та жатку для збирання кукурудзи Conspeed 8-70 до ТОВ "Фаворит-Агро" є законним, оскільки це передбачено п.9.2 п.9 договору застави;

- судом не враховано норми ст.593 ЦК України, згідно якої право застави припиняється, зокрема, у разі реалізації предмета застави та ст.ст.330, 388 ЦК України, оскільки при укладенні договору застави майнових прав жодного волевиявлення з боку ТОВ "Корецький аграрій" на передачу в заставу майна, визначеного родовими ознаками не було, а тому вказане майно (комбайн та жатка) в заставу не передавалося.

Сторони не скористалися правом надання відзивів на апеляційну скаргу, що, у відповідності до ч.2 ст.96 ГПК України, не перешкоджає перегляду судового рішення місцевого господарського суду.

Представники сторін та арбітражний керуючий в засідання суду не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалу суду від 23.06.2014р. про призначення справи до розгляду на 07.07.2014р. надіслано учасникам судового процесу у встановленому порядку, що підтверджується реєстром на відправку рекомендованої кореспонденції від 24.06.2014р.

Вказану ухвалу суду від 23.06.2014р., надіслано ТзОВ "Тридента Агро" за наявною у матеріалах справи адресою (м.Київ 38, вул.Ямська 28-А - саме така адреса значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), яка згодом була повернута відділенням поштового зв`язку з відміткою: "неправильно зазначена, відсутня адреса одержувача".

Відповідно до абзацу третього підпункту 3.9.1 пункту 3 (із змінами) постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Враховуючи норми ст.ст.101, 102 ГПК України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, той факт, що учасникам судового процесу ухвала суду від 23.06.2014р. про призначення справи до розгляду на 07.07.2014р., 10год. 00хв. була надіслана своєчасно та у встановленому порядку, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності останніх.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з`ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в ухвалі місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права при винесенні оскарженої ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що дана справа неодноразово переглядалася в касаційному порядку та постановами Вищого господарського суду України від 04.12.2012р., від 23.08.2013р., 15.04.2014р. скасовано попередні судові акти.

Зокрема, ухвалою господарського суду Житомирської області від 10.10.2013р. у справі №4/18-Б відмовлено у визнанні кредиторських вимог ПАТ КБ "Приватбанк" до ТОВ "Корецький аграрій" в сумі 3210363,98грн. - основного боргу та 106691,79грн. пені.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.12.2013р. у справі №4/18-Б ухвала господарського суду Житомирської області від 10.10.2013р. залишена без змін, апеляційна скарга ПАТ КБ "Приватбанк" - без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.04.2014р. у справі №4/18-Б, касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" задоволено частково, скасовано постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.12.2013р. та ухвалу господарського суду Житомирської області від 10.10.2013р. в частині розгляду грошових вимог ПАТ КБ "Приватбанк" в сумі 3210363,98грн. основного боргу та 106691,79грн. пені, справу №4/18-Б у цій частині направлено на новий розгляд до господарського суду Житомирської області.

Вищий господарський суд України у постанові від 15.04.2014р. зазначає, зокрема, наступне: "Згідно ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Відповідно до вимог Закону, заставні кредитори є привілейованими, і незалежно від того заявили вони свої вимоги до боржника чи ні, їх вимоги включаються розпорядником майна (згідно з даними облі ку боржника) в реєстр вимог кредиторів до першої черги (окремо), так як на них не розповсюджується присічний тридцятиденний строк, передбачений ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Згідно ст.ст.26, 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кошти, отримані від продажу майна банкрута, що є предметом застави, у повному обсязі використовуються для першочергового задоволення вимог заставодержателя; вимоги кредиторів, забезпечені заставою, задовольняються у першу чергу. Як було зазначено вище, заставлене майно: зернозбиральний комбайн "CLAAS LEXION 570", №58502487 та жатка кукурудзяна "Conspeed 8-70FC" не належить боржнику і не може бути включено, відповідно до ст.26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до ліквідаційної маси боржника. Відповідно до ст.31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника. Кредитори з вимогами щодо пені, штрафів, інших фінансових санкції, які є публічно-правовими санкціями, згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вправі подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника. Однак, суми штрафів і пені відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону мають бути включені до реєстру вимог кредиторів окремо та задовольнятися у шосту чергу, відповідно до черговості задоволення вимог кредиторів, встановленої ст. 31 Закону. Відмовляючи ПАТ КБ "Приватбанк" у визнанні кредиторських вимог до ТОВ "Корецький аграрій" в сумі 3210363,98 грн. основного боргу та 106691,79 грн. пені, виходячи з того, що предмет застави вибув із власності боржника, суди попередніх інстанцій на вищевказані вимоги Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" уваги не звернули. Господарським судом першої та апеляційної інстанції, в порушення вимог ст.43 ГПК України, не було належним чином досліджено обставини справи стосовно того, чи підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів спірні грошові вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" до боржника, на яку суму та в яку чергу, виходячи з вимог ст.ст.1, 14, 15, 26, 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"."

Вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи (ч.1 ст.111-12 ГПК України).

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 30 травня 2014 року у справі №4/18-Б за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Корецький аграрій" про визнання банкрутом визнано грошові вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на суму 3210363,98грн. основного боргу, які включено до четвертої черги реєстру вимог кредиторів боржника, 106 691,79 грн. пені, включено до шостої черги реєстру вимог кредиторів боржника.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

При вирішенні судом зазначених вимог застосовуються положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року за № 2343-XII в редакції, яка була чинною до 18.01.2013 року.

Як убачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Житомирської області від 26.03.2010р. за заявою ТзОВ "Тридента Агро" було порушено провадження у справі про банкрутство ТзОВ "Корецький аграрій" (т.1, а.с.1-3).

Оголошення про порушення справи про банкрутство боржника було опубліковано в газеті "Голос України" №97 (4847) від 29.05.2010 року (т.1, а.с.8).

Частиною 15 ст.11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори, незалежно від настання строку виконання зобов'язань, мають право подавати заяви із грошовими вимогами до боржника згідно зі ст.14 цього Закону.

Частинами 1, 3 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Боржник разом із розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і господарський суд.

Відповідно до п. п. 47, 49 постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" №15 від 18.12.2009р. за змістом абзацу другого частини шостої статті 14 Закону кредитори, вимоги яких забезпечено заставою майна боржника, мають право подавати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника після порушення провадження у справі про банкрутство. Однак вимоги цієї категорії кредиторів незалежно від їх звернення із заявою встановлюються розпорядником майна згідно з даними обліку боржника, а також за даними державного реєстру застав. Окремо вносяться до реєстру також вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника.

З урахуванням наведеного, оскільки оголошення про порушення справи про банкрутство боржника було опубліковано 29.05.2010р., то останній день звернення конкурсних кредиторів з вимогами до боржника - 29.06.2010р.

03.02.2011р. до господарського суду Житомирської області надійшла заява від Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" від 31.01.2011р. з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 7147422,31грн., як такими, що забезпечені заставою майна боржника (т.1 а.с.9, 10).

28.02.2012р. ПАТ КБ "Приватбанк" було зменшено розмір грошових вимог шляхом уточнення своїх кредиторських вимог до боржника та просило визнати грошові вимоги у розмірі 7 142 437,83 грн. (т.1, а.с.83), з яких, зокрема, заборгованість по кредитному договору №КК-301Г від 09.07.2008 р. складає 3317055,77 грн., а саме: заборгованість за кредитом - 1725770,72 грн., заборгованість за простроченим кредитом - 689 650,01 грн., заборгованість за відсотками - 794 943,25 грн., пеня - 106 691,79 грн.

Грошові вимоги, які виникли на підставі кредитного договору №КК-301Г від 09.07.2008р. в сумі 3210363,98грн. основного боргу, 106691,79грн. пені є предметом розгляду.

Судом встановлено, що 09.07.2008р. між Закритим акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Корецький аграрій" (далі - позичальник) було укладено кредитний договір №КК-301Г (т.1, а.с.43-46), за умовами якого банк надав позичальнику кредит у сумі 2465420,73 грн.

Відповідно до п.А.5 вказаного договору зобов'язання позичальника забезпечуються договором застави майнових прав №ДЗ-301Г від 09.07.2008р. (т.1, а.с.50-52) за договором поставки сільськогосподарської техніки №7/1 ГП-К від 20.06.2008р., укладеним між ТОВ "Приват Лізинг" та ТОВ "Корецький аграрій" (т.1, а.с.53-54), з наступним оформленням договору застави.

До вказаного кредитного договору було укладено додаткову угоду №1 від 14.04.2009р. (т.1, а.с.47), якою були внесені зміни до графіку погашення кредиту.

Матеріали справи містять аудиторськоий висновок по ТзОВ "Корецький аграрій" станом на 26.04.2012р., зроблений незалежним аудитором ОСОБА_2 та розрахунки заборгованості ПАТ КБ "Приватбанк", згідно яких грошові вимоги банку до боржника по кредитному договору №КК-301Г від 09.07.2008р. становлять: 1725770,72грн. заборгованості за кредитом, 689 650,01грн. заборгованості за простроченим кредитом, 794 943,25грн. заборгованість за відсотками, 106 691,79грн. пені (т.1, а.с.87-95).

З п.6 договору застави (майнових прав на товар) №ДЗ-301Г від 09.07.2008р. убачається, що на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ТзОВ "Корецький аграрій" (заставодавець) надало в заставу майнові права на одержання зернозбирального комбайну Lexion 570 та жатки для збирання кукурудзи Conspeed 8-70.

Згідно з п.2 договору застави (майнових прав на товар) №ДЗ-301Г від 09.07.2008р. за цим договором заставою забезпечується виконання зобов'язань позичальника, що випливають з кредитного договору №КК-301Г від 09.07.2008р., зокрема, з повернення кредиту в сумі 2465420,73 грн., сплати процентів за користування кредитом, сплати пені, у порядку та розмірі, визначених п. 5.1. кредитного договору.

Також, пунктом 6 договору застави (майнових прав на товар) №ДЗ-301Г від 09.07.2008р. передбачено, що після отримання товару боржником за договором з ТОВ "Приват Лізинг" цей товар стає предметом застави.

Згідно п.26 вказаного договору застави термін його дії - до повного виконання позичальником та заставодержателем зобов`язань за кредитним договором та всіма додатковими угодами до нього.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Приват Лізинг" на виконання умов договору поставки сільськогосподарської техніки №7ГП-К від 16.05.2008р. передано у власність боржника самохідний зернозбиральний комбайн "CLAAS LEXION 570", 2008р.в., №58502487 з зерновою жаткою 7,5м. та жатку кукурудзяну "Conspeed 8-70FC" до зернозбирального комбайну "CLAAS LEXION" серійний №90701233, загальною вартістю 2739318,59грн., що підтверджується видатковою накладною від 26.08.2008р. №РН-000153 (т.1, а.с.59).

Відповідно до запису №4 витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №30148380 від 31.01.2011р. рухоме майно згідно договору застави №ДЗ-301Г від 09.07.2008р. на загальну суму 3739318,59грн. внесено до відповідного реєстру (т.1, а.с.15).

Відповідно до акту огляду від 23.11.2009р., складеного представниками заставодавця та заставодержателя, сільськогосподарська техніка, що знаходиться в заставі ПАТ КБ "Приватбанк" згідно кредитного договору №КК-301Г від 09.07.2008р., а саме: зернозбиральний комбайн "CLAAS LEXION 570" (заводський №58502487, №04908ВХ, двигун LGK11247) та жатка кукурудзяна "Conspeed 8-70FC", перебували в справному стані, зберігалися на господарському дворі місцевої ферми в с. В.Горбаша Новоград-Волинського району Житомирської області (т.1, а.с.64).

Наведене вище свідчить, що укладений сторонами договір відступлення права вимоги (цесії) від 21.11.2006р. №ДЦ-120Е не виконувався, а зернозбиральний комбайн та жатка, зазначені у договорі застави майнових прав від 09.07.2008р. №ДЗ-301Г, стали предметом застави згідно п.6 цього договору, відповідно, посилання боржника на згаданий вище договір відступлення права вимоги є безпідставним.

03.12.2009р. між ТзОВ "Корецький аграрій" (боржник) та ЗАТ "Маслозавод "Прилуки" було укладено договір купівлі-продажу №127 (т.1, а.с.151-152), де п.1.1. встановлено, що боржник зобов'язаний передати у власність ЗАТ "Маслозавод "Прилуки", а останній зобов'язаний прийняти та оплатити майно, визначене додатком №1 до даного договору, загальною вартістю 2053171,33 грн.

В додатку №1 до вказаного договору визначено, що продажу підлягає наступне майно: зернозбиральний комбайн "CLAAS LEXION 570", №58502487 та жатка кукурудзяна "Conspeed 8-70FC" (т.1, а.с.153).

Видатковою накладною №ЛНА-000001 від 03.12.2009р. підтверджується факт передачі боржником ЗАТ "Маслозавод "Прилуки" зернозбирального комбайну "CLAAS LEXION 570", №58502487 та жатки кукурудзяної "Conspeed 8-70FC" на загальну суму 2053171,33грн. (т.1, а.с.154).

04.12.2009р. між боржником та ЗАТ "Маслозавод "Прилуки" було укладено угоду про зарахування зустрічних вимог, згідно з п.1 якої вбачається, що сторони за даною угодою дійшли до взаємної згоди про припинення зобов'язання боржника перед ЗАТ "Маслозавод "Прилуки" по поверненню попередньої оплати за непоставлене зерно згідно договору купівлі-продажу від 02.06.2008р. в розмірі 2053171,33 грн. шляхом зарахування зустрічного однорідного грошового зобов'язання ЗАТ "Маслозавод "Прилуки" перед боржником по сплаті 2053171,33 грн. згідно договору купівлі-продажу №127 від 03.12.2009 р. (т.1, а.с.155).

На підставі договору №25/02/11 купівлі-продажу сільськогосподарської техніки від 25.02.2011р. ВАТ "Галіївський маслозавод ім. В.М. Мазуркевича" було відчужено ТОВ "Фаворит-Агро" зернозбиральний комбайн "CLAAS LEXION 570", заводський №58502487, реєстраційний №03440 АМ, 2008 р. в., № двигуна LGK 11247 (в комплекті з жаткою CLAAS С-750, державний №71914087) та жатку кукурудзяну "Conspeed 8-70FC" за ціною 201600,00 грн. (т.1, а.с.188, 189), що підтверджується видатковою накладною №00785 від 28.02.2011 р. (т.1, а.с.190).

Відповідно до акту перевірки предмета застави від 08.04.2011р., складеного представниками Корецького відділення ПАТ КБ "Приватбанк", на території ТОВ "Фаворит-Агро" за адресою: Рівненська область, м. Корець, вул. Київська, 8, не виявлено предмета застави, а саме зернозбирального комбайну "CLAAS LEXION 570" з зернозбиральною жаткою 7,5 м та жатки кукурудзяної "Conspeed 8-70FC", які прийняті в забезпечення по кредиту згідно договору №КК-301Г від 09.07.2008 р. (т.1, а.с.65).

07. 09.2011р. розпорядником майна боржника Паламарчуком О.А. надано до господарського суду Житомирської області звіт, в якому зазначено, що 05.09.2011р. ним оглянуто комбайн Холмер Терра ДОС, 2006р.в., який знаходиться у закладі у ПАТ "Приватбанк", на території підприємства ТОВ "Приватлізинг" за адресою: м.Хмельницький, Вінницьке шосе, 10/1, та встановлено, що комбайн знаходиться у відносно доброму стані, однак технічна документація як у ПАТ "Приватбанк", так і у ТОВ "Приватлізинг" відсутня (т.1, а.с.81-82). Проте вказане майно не є предметом застави за договором №ДЗ-301Г від 09.07.2008р.

Згідно даних Державної інспекції сільського господарства в Рівненській області, наданих листом від 12.02.2013р. №09/481 (т.1, а.с.143) на запит господарського суду Житомирської області від 23.01.2013р. №505 комбайн зернозбиральний Claas Lexion 570. 2008 року випуску, заводський номер 58502487 зареєстровано за ТзОВ "Фаворит Агро" (код ЄДРПОУ 33852673, 34700, м.Корець, вул. Київська, 8).

Отже, зернозбиральний комбайн "CLAAS LEXION 570" та жатка кукурудзяна "Conspeed 8-70", що були передані боржником у заставу згідно з договором застави (майнових прав на товар) №ДЗ-301Г від 09.07.2008р., на цей час зареєстровані компетентним державним органом на праві власності за ТзОВ "Фаворит-Агро" і фактично перебувають у володінні останнього.

Таким чином, матеріалами справи стверджується, що відсутність предмета застави виявлено після 03.02.2011р. - дати звернення заставодержателя до суду з грошовими вимогами до боржника на суму 7147422,31грн., як такими, що забезпечені заставою.

Відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України "Про заставу" від 02.10.1992 р. №2654-ХІІ (зі змінами та доповненнями) передбачено, що застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. Предметом застави можуть бути майно та майнові права. Предметом застави може бути майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужено заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення. Предметом застави може бути майно, яке стане власністю заставодавця після укладення договору застави, в тому числі продукція, плоди та інші прибутки (майбутній урожай, приплід худоби тощо), якщо це передбачено договором.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду (абз.2 ст.1 ЗУ "Про заставу" від 02.10.1992 р. №2654-ХІІ).

Згідно п.6 договору застави (майнових прав на товар) №ДЗ-301Г від 09.07.2008р. після отримання товару боржником за договором з ТзОВ "Приват Лізинг" цей товар став предметом застави.

Як зазначалося вище, факт передачі ТзОВ "Приват Лізинг" у власність боржнику самохідного зернозбирального комбайну "CLAAS LEXION 570", 2008р.в., №58502487 з зерновою жаткою 7,5м. та жатку кукурудзяну "Conspeed 8-70FC" до зернозбирального комбайну "CLAAS LEXION" серійний №90701233, загальною вартістю 2739318,59грн., підтверджується видатковою накладною від 26.08.2008р. №РН-000153.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що вказане вище майно, яке перейшло у власність боржника, з моменту переходу стало заставним майном на підставі п.6 договору застави (майнових прав на товар) №ДЗ-301Г від 09.07.2008р., що також підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 31.01.2011р.

Частинами 1, 2 ст.20 Закону України "Про заставу" встановлено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. У разі ліквідації юридичної особи заставодавця заставодержатель набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою.

Відповідно до ч.1 ст.589 ЦК України в разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до ст.27 Закону України "Про заставу" застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи; застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги.

Зазначені норми застосовуються з урахуванням положень Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Згідно ч.3 ст.9 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.

Як вбачається із матеріалів справи, заставне рухоме майно перейшло до наступного власника без відома та згоди заставодержателя - ПАТ КБ "Приватбанк".

Як зазначалося, відповідно до витягу № 30148380 з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 31.01.2011р. майно боржника, яке є предметом договору застави майнових прав №ДЗ-301Г від 09.07.2008р., внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна (запис 4) і заставодержателем є ПАТ КБ "Приватбанк".

Разом з тим, судом встановлено, що боржником відчуджене заставлене майно: зернозбиральний комбайн "CLAAS LEXION 570", №58502487 та жатка "Conspeed 8-70FC", а вказане майно зареєстровано за ТОВ "Фаворит-Агро".

Стаття 28 Закону України "Про заставу" визначає, що застава припиняється: з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання; в разі загибелі заставленого майна; в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно; в разі примусового продажу заставленого майна; при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави.

Однак, реалізація майна, що є предметом застави, яка проведена без припинення обтяжень, не припиняє заставу, тому застава зберігає чинність при переході права власності на предмет застави до іншої особи.

Отже, з урахуванням викладеного вище ПАТ КБ "Приватбанк" є заставодержателем рухомого майна, яке відчуджене боржником та перебуває у власності ТзОВ "Фаворит-Агро", а сама по собі застава не є припиненою.

Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство.

До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", заставні кредитори є привілейованими, на чому наголошено у постанові Вищого господарського суду України від 15.04.2014р. у даній справі, і незалежно від того заявили вони свої вимоги до боржника чи ні, їх вимоги включаються розпорядником майна (згідно з даними обліку боржника) в реєстр вимог кредиторів до першої черги (окремо), так як на них не розповсюджується присічний тридцятиденний строк, передбачений ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що оскільки ПАТ КБ "ПриватБанк" є заставодержателем майна боржника, однак за відсутності в нього інформації щодо відчудження останнім заставного майна іншій особі, ПАТ КБ "ПриватБанк" заявило свої грошові вимоги в розмірі 3210363,98грн. основного боргу, 106691,79грн. пені (з урахуванням уточнень) до ТзОВ "Корецький аграрій", як заставний кредитор, а отже строк звернення з грошовими вимогами до боржника, встановлений ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", не пропущений.

Абзацом 2 ч.2 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Згідно ст.31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що вимоги кредиторів забезпечені заставою, задовільняються у першу чергу.

Оскільки банк є заставодержателем майна боржника, а заставлене майно: зернозбиральний комбайн "CLAAS LEXION 570", №58502487 та жатка кукурудзяна "Conspeed 8-70FC" відчуджене боржником без відома заставодержателя, а тому не може бути включено до ліквідаційної маси боржника, як це передбачено ст.26 вказаного Закону, у зв`язку з чим, підстави для включення грошових вимог банку до боржника до першої черги відсутні.

Відповідно до ст.31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника.

Враховуючи той факт, що банк є заставодержателем майна боржника, а зернозбиральний комбайн "CLAAS LEXION 570", №58502487 та жатка кукурудзяна "Conspeed 8-70FC", які перебувають у заставі вибули із власності боржника, колегія суддів вважає правильним висновок місцевого господарського суду про включення 3210363,98грн. основного боргу до четвертої черги реєстру вимог кредиторів боржника.

Згідно абзацу 7 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня, штраф), визнана на дату подання заяви до господарського суду.

Згідно ч. 2 ст. 15 Закону у реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями чи зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), черговість задоволення кожної вимоги, окремо розмір неустойки (штрафу, пені).

Черговість задоволення вимог кредиторів визначена у ст. 31 Закону, у зв'язку з чим неустойка (пеня, штраф) відображаються у реєстрі окремим рядком та підлягає задоволенню у шосту чергу.

Доводи апеляційної скарги спростовуються наведеним вище, матеріалами справи та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства

Відтак, колегія суддів вважає, що оскаржена ухвала господарського суду Житомирської області від 30.05.2014р. прийнята з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу господарського суду Житомирської області від 30.05.2014р.. у справі №4/18-Б залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Корецький аграрій", с.Пищів Новоград-Волинського району Житомирської області - без задоволення.

2. Матеріали оскарження ухвали у справі №4/18-Б повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя Гулова А.Г.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Петухов М.Г.