АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
№ 22-ц-796/ 8522/2014 Головуючий у 1-ін.- Кирилюк І.В.
Доповідач - Слободянюк С.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді - Слободянюк С.В.,
суддів - Оніщука М.І., Шебуєвої В.А.,
при секретарі - Трофименко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 19 травня 2014 року за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Київенерго», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, ОСОБА_3 про порушення справ споживача на послуги з електропостачання та відшкодування шкоди,
В С Т А Н О В И Л А:
У січні 2014 року ОСОБА_2 звернувся в суд з вищевказаним позовом, доповнивши вимоги (а.с.43), просив суд відновити виконання договору № 14100164820 від 05 березня 2013 року, який припинено в односторонньому порядку відповідачем; відновити виконання електропостачання в буд. АДРЕСА_1; поновити дію особового рахунку для проведення розрахунків, зафіксувавши в акті номер особового рахунку та показники лічильника електроенергії; визнати укладеним між ним та відповідачем договір від 05 березня 2013 року з продовженням строку дії до 05 березня 2014 року; заборонити відповідачу розривати цей договір без згоди споживача ОСОБА_2; стягнути матеріальну шкоду у розмірі 13487,46 грн. та моральну - 13487,46 грн.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 19 травня 2014 року у позові відмовлено (а.с.145-149).
На рішення суду першої інстанції позивач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу (а.с.153-160), в якій з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення, ухвалення нового рішення - про задоволення позову у повному обсязі.
Третя особа - ОСОБА_3 подав заяву про розгляд справу без його участі (а.с.173).
В судовому засіданні представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 (довіреність від 02 листопада 2008 року а.с.41) підтримав апеляційну скаргу, представник Публічного акціонерного товариства (далі ПАТ) «Київенерго» Браницький Д.Ю. - скаргу не визнав.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.
Судом встановлено, що 05 березня 2010 року між ОСОБА_2 та Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство (далі ПАТ) «Київенерго», було укладено договір про користування електричною енергією № 14100164820, та на позивача було оформлено особовий рахунок.
Згідно п. 28 договору про користування електричною енергією від 05 березня 2010 року № 14100164820, цей договір укладається на три роки, набуває чинності з дня його підписання та вважається продовженим на рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодна із сторін не висловила наміру внести до нього зміни або доповнення. Термін дії договору закінчився 06 березня 2014 року (а.с.8,9).
08 жовтня 2013 року між ОСОБА_6 та ПАТ «Київенерго» було укладено договір про користування електричною енергією за таким же номером, як і договір від 05 березня 2010 року, № 14100164820 та на ОСОБА_3 було відкрито особовий рахунок (а.с.138).
Згідно п. 30 договору про користування електричною енергією від 08 жовтня 2013 року № 14100164820, цей договір укладається на три роки, набуває чинності з дня його підписання та вважається продовженим на рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодна із сторін не висловила наміру внести до нього зміни або доповнення.
18 жовтня 2013 року ОСОБА_2 звернувся до ПАТ «Київенерго» із заявою, в якій просив поновити його законне право на користування електроенергією за адресою: АДРЕСА_1, яке припинено в результаті протиправних дій працівників ПАТ «Київенерго» (а.с10-12).
08 січня 2014 року ПАТ «Київенерго» направило ОСОБА_2 лист № 42КД/012/К-1930 в якому відповідач повідомив, що електропостачання за адресою: АДРЕСА_1, не припинялось, а з ОСОБА_3 було укладено договір про користування електричною енергією від 08 жовтня 2013 року № 14100164820 на підставі наданих документів (а.с.13-16).
Взаємовідносини між клієнтами та енергопостачальною організацією регулюються нормами Цивільного кодексу України, Законом України «Про електроенергетику» та Правилами користування електричною енергією для населення (далі - ПКЕЕН), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 99 № 1357, та є обов'язковими для виконання всіма клієнтами і енергопостачальниками незалежно від форм власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» та абз. 1 п. 3 ПКЕЕН, споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем та енергопостачальником.
Згідно ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», ст.ст. 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг, в тому числі споживання електричної енергії, здійснюються виключно на договірних засадах.
Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Так, строк дії даного договору про користування електричною енергією від 05 березня 2010 року № 14100164820, згідно п. 28, закінчився 05 березня 2014 року.
Доводи апеляційної скарги стосовного того, що договір про користування електричною енергією від 05 березня 2010 року № 14100164820 є пролонгованим, що не суперечить правилам ПКЕЕН, не приймаються до уваги, виходячи з наступного.
Положенням пунктом (1.3) 3 ПКЕЕН встановлено, що споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем і енергопостачальником, який укладається на три року. Договір користування електричною енергією вважається продовженим на рік, що за місяць до закінчення зазначеного терміну жодна із сторін не заявила про розірвання договору або про внесення до нього змін.
Суд першої інстанції правильно зазначав, що умови вказаного договору не передбачають автоматичного продовження дії договору більш ніж на один рік після закінчення трирічного терміну його дії.
Листом від 10 лютого 2014 року ПАТ «Київенерго» письмово повідомило ОСОБА_2 про небажання продовжувати строк дії договору про користування електричною енергією від 05 березня 2010 року № 14100164820 (а. с. 45).
Судом першої інстанції встановлено, що на садовий будинок АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності і зареєстровано на шістьох співвласників. Співвласниками зазначеного, садового будинку станом на 12 серпня 2013 року, згідно довідки Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 12 серпня 2013 року № СБ-2013 № 581, є ОСОБА_2, який володіє 40/100 садового будинку; ОСОБА_7 - 12/100 садового будинку; ОСОБА_8 - 12/100 садового будинку; ОСОБА_9 - 12/100 садового будинку; ОСОБА_10 - 12/100 садового будинку; ОСОБА_3 - 12/100 садового будинку (а.с.91).
Відповідно до ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
В судовому засіданні при розгляді справи в апеляційному порядку представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_8 пояснив, що співвласниками будинку є шість осіб, в будинку встановлено одну електроустановку.
Згідно ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Відповідно до ст. 360 ЦК України, співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Як зазначено вище 08 жовтня 2013 року між ОСОБА_3 та ПАТ «Київенерго» було укладено договір про користування електричною енергією № 14100164820 та на ОСОБА_3 було відкрито особовий рахунок.
Так, одним з документів, що були надані при переукладені договору про користування електричною енергією від 08 жовтня 2013 року № 14100164820, був колективний договір від 02 грудня 2012 року, підписаний усіма співвласниками будинку за вищевказаною адресою, в тому числі і позивачем (а.с.27).
Відповідно до п. 2 даного договору, ОСОБА_3 доручено виступати від імені сторін (співвласників) під час підписання договору на електропостачання/користування електричною енергією.
Отже, колективний договір є домовленістю між співвласниками щодо забезпечення електропостачанням будинку за адресою: АДРЕСА_1.
16 грудня 2013 року ПАТ «Київенерго» уклало додаткову угоду № 1 до договору про користування електричною енергією від 08 жовтня 2013 року № 14100164820 з ОСОБА_3, якою п. 30 договору про користування електричною енергією від 08 жовтня 2013 року № 14100164820 викладено у наступній редакції «Договір укладається на три роки та вважається продовженим на рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодна із сторін не висловила наміру внести до нього зміни або доповнення. Договір набуває чинності з 06 березня 2014» (а.с.139).
Договори про користування електричною енергією, як від 05 березня 2010 року (укладений з ОСОБА_2), так і договір від 08 жовтня 2013 року (укладений з ОСОБА_3), стосується однієї і тієї ж самої електроустановки в будинку.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Даних щодо визнання недійсними ні колективного договору співвласників будинку , ні договору про користування електричною енергією від 08 жовтня 2013 року суду не було надано.
Не підтверджуються матеріалами справи доводи апеляційної скарги щодо припинення відповідачем електропостачання.
Належних та допустимих доказів, в розумінні ст.ст. 58, 59 ЦПК України, на підтвердження відключення ПАТ «Київенерго» електропостачання в частину будинку ОСОБА_2 не було надано.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційний дійшла висновку про те, що судом першої інстанції дана належна оцінка доводам сторін у сукупності з наданими сторонами доказами, висновки суду відповідають обставинам справи, доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують їх, тому відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення.
Керуючись ст..ст.303,307,308, 313 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 19 травня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: