ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2014 року Справа № 910/16841/13
Вищий господарський суд України у складі: суддя Бенедисюк І.М. (доповідач) - головуючий, судді Васищак І.М., Харченко В.М.
розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал", м. Київ (далі - ПАТ "АК "Київводоканал"),
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2014
зі справи № 910/16841/13
за позовом комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація", м. Київ (далі - КП "Київжитлоспецексплуатація"),
до ПАТ "АК "Київводоканал"
про стягнення 156 337, 19 грн.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
КП "Київжитлоспецексплуатація" - Верхотурова О.О.,
ПАТ "АК "Київводоканал" - Герасименко І.В.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
КП "Київжитлоспецексплуатація" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ПАТ "АК "Київводоканал" 152 999, 96 грн. основного боргу, трьох процентів річних у сумі 554, 94 грн. та пені у сумі 2 782, 29 грн. за невиконання відповідачем протягом квітня-липня 2013 року зобов'язання з оплати робіт та послуг з технічного обслуговування та ремонту внутрішньоквартальних колекторів згідно з укладеним даними сторонами договором від 01.04.2007 № 07/101К (далі - Договір).
Рішенням господарського суду міста Києва від 27.11.2013 (суддя Нечай О.В.) у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2014 (колегія суддів у складі: суддя Скрипка І.М. - головуючий, судді Сітайло Л.Г., Мальченко А.О.) рішення місцевого господарського суду скасовано; прийнято нове рішення про часткове задоволення позову; стягнуто з відповідача на користь позивача 114 749, 97 грн. основного боргу, пеню ву сумі 2 415, 52 грн. та три проценти річних у сумі 525, 02 грн.
У касаційній скарзі та додаткових поясненнях ПАТ "АК "Київводоканал" просить Вищий господарський суд України постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі внаслідок порушення судом апеляційної інстанції положень статті 43 Господарського процесуального кодексу України, статей 213, 628, 637 Цивільного кодексу України (далі - ГПК України, ЦК України). Скаржник зазначає, що апеляційний господарський суд невірно оцінив досліджені у справі умови Договору та дійшов помилкового висновку про продовження строку цього правочину, зокрема, до 31.12.2013. На думку скаржника, цей строк закінчився 31.03.2013, тому у позивача відсутні підстави для відшкодування передбачених Договором витрат після закінчення строку Договору.
У відзиві на касаційну скаргу КП "Київжитлоспецексплуатація" просить залишити скаргу без задоволення з наведених у відзиві мотивів.
Сторони відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.
Перевіривши повноту встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
Господарськими судами у справі встановлено такі фактичні дані:
- за умовами Договору ПАТ "АК "Київводоканал" зобов'язалося відшкодовувати КП "Київжитлоспецексплуатація" як власнику внутрішньоквартальних колекторів витрати на їх утримання, технічне обслуговування та ремонт, у зв'язку з прокладанням у цих колекторах інженерних мереж ПАТ "АК "Київводоканал";
- вартість витрат на утримання, технічне обслуговування та ремонт внутрішньоквартальних колекторів погоджена сторонами у додатку № 1 до Договору - протоколі погодження вартості утримання технічного обслуговування та ремонту внутрішньоквартальних колекторів, а розрахунок цих витрат - у додатку № 2 до Договору;
- сторони підписали та посвідчили своїми печатками додаткову угоду № 1 до Договору, згідно з якою вартість відшкодування витрат на утримання, технічне обслуговування та ремонт внутрішньоквартальних колекторів визначається додатком № 2 від 19.07.2007 та складає 38 249, 99 грн. на місяць;
- у пунктах 5.2, 5.3 Договору йдеться про те, що ПАТ "АК "Київводоканал" зобов'язується протягом десяти банківських днів від дня підписання акта виконаних за попередній місяць робіт перерахувати кошти на банківський рахунок КП "Київжитлоспецексплуатація";
- за прострочення даного грошового зобов'язання пунктом 5.5 Договору передбачено пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожен день прострочення;
- пунктом 7.1 Договору передбачено, що Договір набирає чинності з дня підписання уповноваженими представниками сторін та дії протягом одного календарного року;
- згідно з пунктом 7.2 Договору цей правочин вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку Договору одна зі сторін не заявить про припинення Договору;
- 28.02.2013 ПАТ "АК "Київводоканал" надіслало на адресу Дирекції по експлуатації нажитлових будинків КП "Київжитлоспецексплуатація" листа № 506/12, у якому повідомило про припинення Договору;
- Дирекції по експлуатації нежитлових будинків КП "Київжитлоспецексплуатація" є відокремленим підрозділом даного підприємства та не є юридичною особою;
- у підпункті 10 пункту 3.9 Положення про Дирекцію по експлуатації нежитлових будинків, затвердженого КП "Київжитлоспецексплуатація", передбачено обов'язок Дирекції забезпечувати листування зі споживачами та постачальниками в установлені чинним законодавством строки.
Апеляційним господарським судом додатково встановлено, що:
- КП "Київжитлоспецексплуатація" склало та підписало акти здачі-приймання робіт (надання послуг) за Договором від 30.04.2013 № ОУ-0000633, від 31.05.2013 № ОУ-0000696, від 30.06.2014 № ОУ-0000974, від 31.07.2013 №ОУ-0001146, кожен на суму 38 249, 99 грн.;
- КП "Київжитлоспецексплуатація" надіслало ці акти на адресу відповідача, про що свідчать наявні у справі повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень, відповідно, 23.05.2013, 13.06.2013, 16.07.2013 та 12.08.2013;
- 06.06.2013 позивач надіслав відповідачеві вимогу про оплату витрат за Договором за квітень-травень 2013 року та пені за прострочення виконання даного зобов'язання;
- 08.07.2013 позивачем було надіслано вимогу про оплату витрат за Договором за період квітень-червень 2013 року у сумі 115 583, 09 грн. та пені у сумі 833, 12 грн.;
- відповідач зазначені акти не підписав та не оплатив.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (стаття 611 ЦК України).
За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з частиною другою статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Місцевий господарський суд, оцінивши зібрані у справі докази, дійшов висновку про те, що Договір було припинено 31.03.2013 у зв'язку з надісланням 28.02.2013 ПАТ "АК "Київводоканал" листа № 506/12, тому відповідач не зобов'язаний відшкодовувати позивачеві витрати на утримання внутрішьоквартальних колекторів за квітень-липень 2013 року.
Апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення місцевого господарського суду, правомірно виходив з того, що зі змісту досліджених у справі пунктів 7.1, 7.2 Договору вбачається, що строк Договору визначається календарним роком, а не роком, як помилково було зазначено судом першої інстанції, тому Договір вважається припиненим за ініціативою ПАТ "АК "Київводоканал" (у зв'язку з надісланням листа від 28.02.2013 № 506/12) з 01.01.2014, відповідно останнім днем дії Договору є 31.12.2013.
При цьому судом апеляційної інстанції було встановлено, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, відповідно до перевіреного даною судовою інстанцією розрахунку, з огляду на зміст Договору (зокрема, пункту 5.2) та частини другої статті 530 ЦК України.
З наведеного вбачається, що висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються з фактичними обставинами справи, у тому числі дослідженими умовами Договору, якими чітко визначено строк дії Договору, і умови Договору в цій частині не потребують тлумачення. Відтак апеляційний господарський суд вірно застосувавши норми матеріального права та правомірно задовольнив позов у відповідній частині.
Доводи касаційної скарги зазначеного не спростовують.
Визначені законом підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні.
Керуючись статтями 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2014 зі справи № 910/16841/13 залишити без змін, а касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" - без задоволення.
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Васищак
Суддя В. Харченко