УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 грудня 2006р. м.Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої: Павлишиної А.Т.
суддів: Меленко О.Є., Шишка А.І.
секретаря: Пилипчук Н.Б.
з участю:
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління пенсійного фонду України в Снятинському районі на постанову Снятинського районного суду від 5 жовтня 2006 року, -
встановила:
10.08.2006 р. ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом про визнання неправомірною відмови управління пенсійного фонду України в Снятинському районі в призначенні пільгової пенсії. Свої вимоги мотивувала тим, що з 25.11.1974р. по 27.06.2000р. працювала на Снятинському меблевому комбінаті ІНФОРМАЦІЯ_1. Оскільки згідно до Постанови КМ України №162 від 11.03.1994р. професії оздоблювачів всіх найменувань в деревообробному виробництві відносяться до Списку № 2 шкідливих виробництв, робіт та професій, які дають право на пільгову пенсію, і вона має стажу по даній професії більше 20-ти років, вона, досягнувши пенсійного віку, 29.03.2005р. звернулася з заявою до управління ПФУ в Снятинському районі про призначення їй пільгової пенсії в зв"язку з роботою в шкідливих умовах згідно списку №2. Однак, 16.05.2006 р. управлінням їй було відмовлено в призначенні такої пенсії з тих підстав, що згідно Списку №2, затвердженого Постановою РМ СРСР №1173 від 28.08.1956 р. професія опоряджувальниці не значиться. Таку відмову вважає незаконною, тому просила суд визнати відмову УПФ в призначенні їй пенсії на пільгових умовах незаконною та зобов"язати його призначити їй пенсію відповідно до ст..13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" .
Постановою Снятинського районного суду від 5.10.2006р. позов
задоволено.
В апеляційній скарзі на постанову суду управління пенсійного фонду
України в Снятинському районі посилається на те, що судове рішення є
незаконним, так як судом не дано правильної оцінки обставинам справи, а тому
зроблено неправильні
Справа № 22-а- 499/2006р. Головуючий у 1 інстанції: Рожик С.В.
Категорія Доповідач: Павлишина А.Т.
висновки. Зокрема, суд не звернув уваги на їхні доводи про те, що для призначення пільгової пенсії заявниці необхідно було представити в управління документи, підтверджуючі стаж її роботи на посадах, передбачених списком №2, однак Списком №2 , затвердженим Постановою РМ СРСР від 22.08.1956 p., посада опоряджувальника виробів з деревини не передбачалася. Вважаючи при таких обставинах відмову управління в призначенні ОСОБА_1 пільгової пенсії правомірною, апелянт просив скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове , яким в задоволенні скарги відмовити.
Вислухавши доповідача, заперечення ОСОБА_1 на апеляційну скаргу та її адвоката, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 1956р. народження, працювала на Снятинському меблевому комбінаті ІНФОРМАЦІЯ_1 з 2.12.1974 р. по 27.06.2000 р. і в 2005 р. звернулася до управління за призначенням пенсії. Оскільки судом було встановлено, що посада скаржниці Постановою РМ СРСР від 22.08.1956 р., та Постановою Кабміну СРСР № 10 від 26.01.1991 р. віднесено до посад з шкідливими умовами праці, які дають право на пільгову пенсію згідно списку №2, шкідливі умови праці підтверджені атестацією робочого місця ( протокол № 1 від 28.10.1993р.), на час звернення за пенсією вона мала стаж за даною професією більше 20 р. та досягла 50 років, то суд прийшов до правильного висновку ,що ОСОБА_1 має право на пільгову пенсію відповідно до вимог ст..ст. 13, 100 ЗУ „Про пенсійне забезпечення", а відмова управління в призначенні їй такої пенсії є неправомірною.
Посилання апелянта на те, що посада позивачки -„опоряджувальник виробів із дерева", не передбачена Списком № 2, затвердженим Постановою РМ СРСР від 22.08.1956р. № 1173, не заслуговує на увагу, оскільки Списком №2, що був затверджений згаданою Постановою, та опублікований російською мовою, передбачена посада „ отделочник изделий из дерева", таку посаду, згідно записів в трудовій книжці, займала позивачка і як встановлено судом, пропрацювала вона на цій посаді весь час роботи на меблевому комбінаті, тому , суд вважає, що при внесенні записів в трудову книжку скаржниці 2.12.1974р. та 12.02.1975р. було зроблено довільний переклад з російської мови посади позивачки.
Рішення постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його обгрунтованості.
Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд -
ухвалив:
Апеляційну скаргу управління пенсійного фонду України в Снятинському районі відхилити , а постанову Снятинського районного суду від 5.10.2006р. залишити без зміни..
Ухвала набуває чинності негайно, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з часу набрання нею законної сили.