Справа № 2-1213/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2014 року Кам'янобрідський районний суд м. Луганська в складі:

головуючого - судді Котлярової І.Ю.,

при секретарі - за участі: представника позивача - представника відповідача - Сульянові В.О., Лук’яненка М.А., ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Луганську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за надання послуг з газопостачання, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ПАТ по газопостачання та газифікації «Луганськгаз» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за надання послуг з газопостачання, вказавши, що відповідач з метою задоволення комунально-побутових потреб споживав природний газ за адресою: АДРЕСА_1. Послуги з газопостачання надавалися за даною адресою на підставі договору про надання послуг з газопостачання, укладеного між позивачем та відповідачем 17.10.2007 року, в якому відповідач визнав суму боргу за надані послуги з газопостачання станом на 01.10.2007 року в розмірі 18562,90 грн. Нарахування плати за надані послуги з газопостачання проводилося на основний рахунок № НОМЕР_1, зареєстрований на ім'я відповідача за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до встановлених законодавством цін на газ та норм споживання природного газу. Оплату за надані послуги з газопостачання ОСОБА_5 здійснював несвоєчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого за особовим рахунком відповідача в грудні 1996 року утворилась заборгованість, яка станом на 01.01.1997 року становила 109,32 грн. За період з грудня 1996 року по 27 листопада 2007 року заборгованість ОСОБА_5 за надані послуги з газопостачання склала 20873,30 грн., що підтверджується витягом з особового рахунку № НОМЕР_1. З 27.11.2007 року газопостачання за адресою: АДРЕСА_1 було припинено та ПАТ по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» звернулись до суду із даним позовом та просили стягнути з ОСОБА_5 на їх користь заборгованість за надання послуг з газопостачання за період з серпня 1996 року по 27.11.2007 року у розмірі 20873,30 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30,00 грн.

Пізніше представник позивача уточнив позовні вимоги, та вказав, що заборгованість ОСОБА_5 за надані послуги з газопостачання за період з грудня 1996 року по 30 вересня 2012 року, складає 50457,85 грн. та просив стягнути з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Луганськгаз» суму заборгованості за надані послуги з газопостачання у розмірі 50457,85 грн.; стягнути з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Луганськгаз» витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 30 грн. та витрати пов'язані з розміщенням в газеті оголошення про судове засідання у сумі 62,45 грн.

Представник позивача у судовому засіданні на позовних вимогах наполягав, просив позов задовольнити, вважав заперечення представника відповідача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідач до суду не з'явився, про день та час слухання справи був належним чином повідомлений, про що свідчать поштові повідомлення, які знаходяться у матеріалах справи, заяви про розгляд справи за його відсутністю до суду не надходило, тому суд.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував вказав що, 21.07.2012 року за договором купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 в місті Луганську, посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу, ОСОБА_6 придбала зазначений вище житловий будинок у ОСОБА_5, зареєструвала на себе таку нерухомість та на цей час проживає за цією адресою. Згідно вище зазначеного договору купівлі-продажу від 21.07.2012 року, ОСОБА_6, я якості покупця, заявила, що не має претензій щодо оплати комунальних послуг за житло до ОСОБА_5, а в разі не оплати продавцем комунальних послуг, покупець згоден нести витрати по цим заборгованостям. Крім того рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 28.08.2013 року, по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ПАТ «Луганськгаз» про визнання договору недійсним, позовні вимоги ОСОБА_5 були задоволені та було визнано договір №852 про надання населенню послуг з газопостачання від 17.10.2007 року, укладений між філією Луганського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства та ОСОБА_5 недійсним, на підставі цього просив відмовити в задоволені уточнених позовних вимог ПАТ «Луганськгаз» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за надання послуг з газопостачання, та надав аналогічні заперечення в письмовій формі.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів. У ст.10 ЦПК України, говориться, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст.ст. 526, ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до наданих до позовної заяви розрахунків, станом на 27.11.2007р., в наслідок несвоєчасної оплати житлово-комунальних послуг, утворилась заборгованість в сумі 20873,30 грн. (а.с. 9-16). Пізніше позивач уточнив розрахунки та вказав, що станом на 30.09.2012 року, заборгованість відповідача складає 50457,85грн. (а.с.104-105).

Відповідно до довідки квартального комітету Кам'янобрідського району від 31.05.2012 року, ОСОБА_5 мешкав разом із ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 до 15.01.1998 року (а.с.79).

Згідно з Актом, складеним 10.09.2012 року, адвокатом ОСОБА_4, встановлено, що у 2007 році газопостачання за адресою: АДРЕСА_1 було зупинено та у 2010 році, взагалі було відрізано шляхом обрізу, газопостачальної труби (а.с. 80).

Відповідно до довідки квартального комітету Кам'янобрідського району від 11.09.2012 року, ОСОБА_5 разом із сім'єю мешкає за адресою: АДРЕСА_2, з січня 1998 року (а.с. 81).

До суду надано договір № НОМЕР_1 від 17.10.2007 року укладений між філією Луганського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства та ОСОБА_5 про надання населенню послуг з газопостачання (а.с. 5-9).

Але, рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 28.08.2013 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» про визнання договору недійсним, було встановлено, що, з 15 січня 1998 року ОСОБА_5 разом із дружиною та дітьми прожаває за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується довідками з його місця реєстрації та мешкання. В будинку за адресою: АДРЕСА_1 з дати вибуття сім'ї ОСОБА_5 ніхто не проживав до моменту продажу житла 21.07.2012 року. У зв'язку із чим позовні вимоги позивача були задоволені та було визнано недійсним договір № НОМЕР_1 про надання послуг з газопостачання від 17.10.2007 року, укладений між філією Луганського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства та ОСОБА_5 (а.с. 147-151).

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини встановлені судовим рішенням, у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставин.

Таким чином, судовим рішення встановлено, що договір від 17.20.2007 року за № НОМЕР_1, визнано недійсним тому посилання позивача на даний договір як на підставу своїх позовних вимог є безпідставними та не обґрунтованими.

Крім того, позивач надає розрахунок заборгованості за період з період з грудня 1996 року по 30 вересня 2012 року, однак у самі позовній заяві вказує, що газопостачання було припинено у 2007 році, також це підтверджується актом складеним адвокатом ОСОБА_4 та листом Луганського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства філія публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» від 21.08.20012 року, в якому вказано, що 27.11.2007 року, газопостачання за адресою: АДРЕСА_1 було припинено, цей же факт було встановлено і рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 28.08.2013 року.

Відповідно до п. 6 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач має право на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг.

Крім того відповідно до договору купівлі-продажу від 21.07.2012 року, ОСОБА_5 (продавець) продав будинок за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_6, (покупець) та відповідно до п. п. 5.1. цього договору, покупець заявляє, що не має претензій щодо оплати комунальних послуг за житло до продавця. В разі не оплати продавцем комунальних послуг покупець згоден нести витрати по цим заборгованостям.

Відповідно до ст. 27 ЦПК України, особи які беруть учать у справі, мають право заявляти клопотання про залучення інших осіб до участі у справі в якості співвідповідача. У відповідності до вимог ст.ст.33-35, 57-61 ЦПК України, суд з власної ініціативи не має право здійснювати заміну відповідача, залучення третьої особи, витребування доказів.

Позивач у відповідності до вимог ст.ст.133,136,137 ЦПК України своїм правом не скористався, та не залучив якості співвідповідача ОСОБА_6, яка згідно договору купівлі-продажу від 21.07.2012 року є власником будинку та згідно договору взяла на себе зобов'язання щодо сплати боргів за житлово-комунальні послуги.

У відповідності до ст.60 ЦК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.4 ст.10 ЦПК України, до обов'язків суду належить сприяння всебічному і повному з'ясуванню обставин справи. Згідно ч.2 вказаної норми ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Згідно ч.3 та 4 ст.60 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст.212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ч.1 ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Відповідно до ч.2 ст.59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Таким чином, у зв'язку з тим, що договір про надання послуг з газопостачання укладений між ПАТ «Луганськгаз» та ОСОБА_5, на який позивач спирається як на доказ, рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 28.08.2013 року, було визнано недійсним, також даним рішенням суду встановлено той факт, що позивач з 1998 року за даною адресою не мешкав, з 2007 року будинок за адресою: АДРЕСА_1, було відключено від мережі газопостачання, а з 2012 року новий власник будинку узяв на себе зобов'язання, щодо погашення заборгованості за комунальні послуги, до якого позивач жодних вимог не заявив і не побажав залучити до участі у справі іншого відповідача, а суд за своєю ініціативою не може цього зробити, що само по собі унеможливлює правильне вирішення спору по суті, у задоволені такого позову слід відмовити з цих підстава, що не позбавляє права позивача повторно звернутися до суду з аналогічним позовом, але з залученням до справи всіх належних відповідачів.

Керуючись, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 11, 509, 526, 626, 640 ЦК України, ст. ст. 27, 31, 57-61 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні уточненої позовної заяви Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за надання послуг з газопостачання відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Луганської області через Кам'янобрідський районний суд м. Луганська шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

Суддя І.Ю. Котлярова